«Здібна дитина» – така оцінка приємно тішить батьків та родичів дитини. Але далеко не завжди зрозуміло, що саме стоїть за цими словами. Як педагог зрозумів, що дитина не просто успішний в силу свого природного працелюбства і посидючості, а володіє певним набором видатних навичок, що відрізняє його серед інших дітей?

Що сприяє виявленню індивідуальних здібностей дітей? Як правильно не тільки виявити, але і розвинути ці унікальні якості і навички?

Що значить здібності?

Здібності – це загальний термін, яким називають ряд індивідуальних особливостей дитини, що сприяють досягненню успіхів у тій чи іншій сфері його діяльності — будь-яких видах творчості, навчання, спорту і т. д.

Ще зовсім недавно серед педагогів переважала думка, що більша частина здібностей маленьких дітей є вродженими, і обумовлені саме генетикою.

Спадковість, безумовно, відіграє певну роль в наявності у школярів видатних здібностей, але численні дослідження, проведені в останні десятиліття, довели, що більше значення має правильне і своєчасне виявлення індивідуально-психологічних особливостей дитини, а також створення сприятливого фону для їх повноцінного і всебічного розвитку.

Хто, коли і яким чином може виявити здібності дитини?

Школа і дошкільні навчальні заклади. Основна робота по виявленню здібностей учнів у навчальних закладах дітей лежить, насамперед, на тих, хто найчастіше з ними взаємодіє – тобто на педагогах. Однак традиції і методи нашого шкільного і дошкільного виховання такі, що не передбачають спеціальних заходів щодо виявлення індивідуальних нахилів та інтересів школярів.

Організація шкільного процесу зводиться в основному до досягнення успіхів у навчанні, причому навчанні, укладеному в рамках шкільної програми. Питання самопізнання, спеціальні методи роботи з індивідуальністю дітей у державних школах зведені до мінімуму.

Це призводить до того, що вчитель, аналізуючи успіхи дитини, може сказати тільки про його досягнення у вивченні предметів шкільної програми. Зацикленість на відмінних оцінках, як показник успіху, призводить до того, що самооцінка дітей істотно знижується. Це також накладає відбиток на розвиток особистості школяра, сприяє утворенню у нього комплексу неповноцінності, низької самооцінки.

Сім’я. Саме тому виявити індивідуальні здібності дитини найкраще можуть члени його сім’ї. Адже тільки вони, в ході повсякденного спілкування, можуть аналізувати його інтереси, проводити заняття та ігри, що допомагають визначити наявність у нього тих або інших схильностей.

Методи і способи виявлення нахилів дітей

• Спостереження і аналіз – дозволяє зрозуміти, чим найбільше цікавиться дитина, які творчі заняття приносять йому задоволення, а до чого він залишається байдужим. Тут потрібно бути уважним до пізнавальної діяльності дітей: як правило, вони задають найбільше запитань про те, що цікавить їх найбільше.
• Гра. Цей спосіб визначення індивідуальних схильностей більше використовується на ранній стадії виховання і навчання в дошкільних закладах. Однак спостереження за граючими дітьми в більш пізній період також здатні повідомити батькам багато цікавого. Наскільки, наприклад, розвинені комунікативні навички дитини, доставляє йому спілкування з однолітками задоволення, яку роль він відводить собі у дитячому колективі, чи є у нього задатки лідера?
• Консультація фахівців. Якщо самостійні спостереження і аналіз батьків не дали їм можливості визначити, сферу інтересів і здібностей дітей, то можна звернутися до фахівців. Існує спеціальні методи (тести, опитування), які забезпечують виявлення інтелектуального і творчого потенціалу школярів. Звичайно, тест можна провести і самостійно, але все-таки необхідно, щоб обробленням його результатів займалися професіонали.

Основні різновиди здібностей, їх визначення та діагностика

Інтелектуальні здібності. Припускають наявність стійкого інтересу до навколишньої дійсності, вміння не тільки збирати, але і систематизувати інформацію. Виявити їх допоможуть наступні ознаки:

• Засвоєння великого обсягу інформації (наприклад, читання від початку до кінця довгих літературних творів, запам’ятовування їх утримання, розвитку сюжету, деталей оповідання).
• Багатий словниковий запас з мінімальною кількістю пасивних, використовуваних слів. Швидке поповнення словника, аналіз і правильне застосування нових слів.
• Схильність до проактивности (вміння прораховувати ситуацію на кілька кроків вперед і приймати необхідні заходи, для її благополучного результату).
• Вміння працювати з інформацією (встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати, робити висновки, знаходити відмінності, класифікувати).
• Упорядкувати інформацію (створювати календарі природних явищ, колажі, розпорядки дня і т. д.).
• Наявність елементів критичного мислення (недовіра до одного джерела інформації, пошук і вивчення альтернативних джерел, побудова гіпотез, вивчення та перевірка їх на практиці).

Творчі здібності. Виражаються в активному використанні уяви. Саме уява впливає на вміння дитини знаходити нестандартні рішення проблем, що виникають, активізує розвиток фантазії і образне мислення. Яким же чином відбувається виявлення творчого потенціалу дітей?

• Очевидний інтуїтивний, ірраціональний підхід до вирішення тих чи інших завдань. Інтуїція визначає способи дій дитини, йому важко пояснити, чому він вирішив зробити що-небудь, так, а не інакше, тим не менш, інтуїтивне рішення проблеми дуже часто виявляється вірним.
• Гнучкість і швидкість мислення, вміння оперативно орієнтуватися в ситуації.
• Створення оригінальних ідей, постійний пошук та винайдення чогось нового.
• Потяг до прекрасного, визначення власної системи естетичних цінностей (улюблені художники і поети, письменники, музиканти тощо).
• Розвинута емоційна сфера: здатність до емпатії (співпереживання, вміння поставити себе на місце іншого), терпимість, схильність до рефлексії і самоаналізу, почуття гумору.

Сенсорні здібності. Відповідають за правильне сприйняття дитиною якісних характеристик предметів і явищ, допомагають знайти практичне застосування цих знань у житті.

• Вільне володіння різноманітними практичними навичками (уміння шити, в’язати, виготовити корисну річ для дому або іграшку для молодших членів сім’ї).
• Любов до процедур догляду: за маленькими дітьми, хворими членами сім’ї. Інтерес до медичних маніпуляцій, оволодіння практичним навичками з надання першої допомоги.
• Бажання працювати з матеріалами і інструментами.
• Практична вправність у похідних умовах (вміння розпалити багаття, встановити намет, правильно і швидко скласти речі в рюкзак).
• Інтерес до маніпуляцій, пов’язаних з доглядом за зовнішністю: вивчення навичок перукарів і візажистів; бажання створювати та демонструвати власні варіанти макіяжу та зачісок.

Перераховані види здібностей ставляться до загальним здібностям, тобто показують успіхи дитини, які можуть проявлятися в універсальних сферах його діяльності (навчання в школі, і спортивних секціях, робота по дому, вивчення ремесел).

Спеціальні здібності. Демонструють успіхи дітей навчаються у спеціалізованих видах занять і викликані схильністю до їх розвитку.

СпособностиНаклонности дитини

Здібності до точних наук (математика, фізика, хімія)	Схильність до обчислень, вимірювань, аналізу й упорядкування, вільне оперування символьною системою, виявлення логічних зв’язків у цих процесах.
Музичні	Любов до різних видів музичного мистецтва: вокалу, грі на музичних інструментах, здатність запам’ятовувати і відтворювати мелодії, спроби складати пісні і мелодії самостійно.
Літературні	Інтерес до художньої літератури, самостійне читання книг позашкільної програми, спроби написати власне літературний твір, здатності до декламації.
Театрально-мистецькі	Любов до наслідування, виконання пантомім, вигадування і образного втілення рольових ігор.
Здібності у сфері образотворчого мистецтва	Вміння малювати, ліпити, будувати, створювати вироби власними руками.
Технічні	Інтерес до пристрою різних агрегатів, навички роботи з механізмами та складними апаратами.
Спортивні	Добре розвинена координація рухів, спритність, вправність. Фізичні навантаження переносяться легко, тренування відвідуються з задоволенням.
Соціальні, комунікативні	Визначають рівень вільного взаємодії дитини в колективі: вміння домовлятися, здатність залучити в гру інших, впливати на інших дітей під час ігор і занять.

Розвиток дитячих здібностей

В наш час розвинути у школярів ті чи інші здібності не представляє великих труднощів. Велика кількість розвиваючих методик, секцій, гуртків надає батькам масу можливостей для багатостороннього розвитку своїх дітей.

Проте педагоги часто спостерігають наступне протиріччя: батьки готові сприяти розвитку тих дитячих нахилів, які в майбутньому, на їх думку, зможуть забезпечити дитині престижну професію і дозволять досягти певного життєвого успіху.

Здавалося… Виявилося?

Так, наприклад, посилено розвивати математичні здібності у дитини-сенсорика, батьки бажають згодом побачити в ньому успішного програміста або фінансового аналітика. Але ймовірність того, що в майбутньому вони будуть розчаровані, досить велика.

Швидше за все, навіть закінчивши потрібний вуз за спеціальністю, потенційний програміст не досягне очікуваних успіхів на цьому терені, і займеться іншим видом діяльності.

А ось якщо батьки будуть орієнтуватися на розвиток істинних потреб дитини, і в разі яскраво виражених у нього сенсорних здібностей будуть стимулювати їх вдосконалення, то ймовірність того, що дитина виправдає їхні сподівання, ставши лікарем, ветеринаром, популярним перукарем або відомим шеф-кухарем виявиться досить великий.

Пам’ятайте, що тільки розуміння справжніх потреб дітей сприяє гармонійному розвиткові закладених у них здібностей, максимально розкриває і реалізує їх можливості і таланти.

Як виявити і розвинути здібності дитини розповідає фахівець: