Якщо чоловіки при появі варикозу нижніх кінцівок – некрасивих потовщених вен на ногах – відчувають тільки фізичні страждання, то жінки переживають ще й з-за косметичного дефекту.

Консервативними методами можна лише загальмувати розвиток варикозної хвороби. Естетичний дефект забирається за допомогою хірургічного втручання.

Історія операції по видаленню вен

Першою операцією з видалення спотворених вен була флебектомія. Її виконують і в наші дні, нехай і дещо зміненому вигляді. Це єдиний спосіб лікування, який прибирає косметичний дефект раз і назавжди.

При перших операціях з видалення вен ніг, що проводяться у кінці ХІХ століття, про естетику не замислювалися. Мета ставилася одна: позбавити пацієнтів від болісної болю. Стегно розсікали по зовнішній стороні до гомілки, замість потворних вен на ногах з’являлися грубі рубці.

Реабілітаційний період проходив досить важко, а недосконалість наркозу чинило вплив на загальний стан здоров’я.

Більш щадний метод був запропонований в 1908 році американським хірургом Бебкоком.

Він запропонував висмикувати уражені вени жорстким металевим зондом-экзерезе.

• Робили 2 невеликих надрізу – на стегні й гомілці;
• проводили перев’язку вени – кроссэктомию;
• висмикували уражену вену.

Цей спосіб використовують досі в удосконаленому вигляді.

Більш досконалий метод Нарта. Для видалення варикозних вен також застосовується медичний зонд, але робиться кілька розрізів вже по внутрішній стороні стегна. Судини витягуються окремими частинами за способом тунелювання. Ділянки шкіри для запобігання подальшого рецидиву хвороби прошивають кегутом.

Проте лікарі розуміли проблему прекрасної статі і намагалися зробити операцію більш щадною не тільки з боку фізіології, але і з косметичною. Швейцарський хірург Роберт Мюллер замість зонда став застосовувати для видалення судин ніг вузький скальпель і хірургічну голку.

Запропонований метод отримав назву мініфлебектомія. Він був винайдений зовсім випадково – під час хірургічного втручання з Нарту у Мюллера зламався зонд – і виявився справжнім проривом у майбутнє при лікуванні варикозної хвороби.

Операції такого типу стало можливо проводити амбулаторно, видаляти не тільки великі вени, але і судинні зірочки, не залишаючи грубих рубців від швів. Краї надрізів стягуються лейкопластиром.

Від хірурга потрібна ювелірна точність, щоб видалити всі уражені судини і провести якісну обробку розтинів шкіри. До речі, на цей процес йде велика частина часу від усієї операції.

Реабілітаційний період після операції Мюллера найбільш легкий, косметичних дефектів практично не залишається.

Сучасні операції для лікування варикозу

В даний час способи видалення вен вибирає хірург після ретельного обстеження – дуплексного сканування. Одночасно може проводитись флебографія – дослідження вен з введенням в них контрастної речовини, розмітка уражених ділянок.

Найбільш часто при запущеному варикозі використовується комбінована флебектомія, при якій одночасно застосовуються декілька способів – від глибокого видалення великих вен до лазерної шліфовки судинних зірочок.

Подібне поєднання методів допомагають не тільки позбутися від косметичного дефекту, але і відновити кровообіг і зменшити ризик рецидиву захворювання до мінімуму.

Стріппінг – підшкірна мініфлебектомія. Цей спосіб дозволяє видалити тільки уражену ділянку судини і виконується через прокол у шкірі. У вену вводиться нитка, затягується вузол, підхоплюється стріпером, і частина відня витягується через прокол. При підшкірній флебектомії рубців практично не залишається.

Одним з найбільш прогресивних методів по боротьбі з варикозною хворобою вважається лазерна флебектомія. Через прокол у шкірі в посудину вводиться лазерний світловод і випалює вену зсередини. Після опіку стінок посудини склеюється. Операція проводиться під контролем допплерографії.

Склеротерапія – з допомогою голки в уражену судину вводять речовину – склерозант. Воно склеює вену зсередини. Утворюється рубцева тканина, а естетичний дефект зникає. Застосовується для видалення невеликих вен, процедура проводиться під контролем дуплексного сканера. Спосіб практично безболісний, однак його вистачає ненадовго. Через 4-5 років процедуру доводиться проводити повторно.

Більш сучасний метод, який поки не отримав достатнього розповсюдження — радіочастотна облітерація. В уражену судину вводять нагріті одноразові катетери.

Якщо інші операції проводять в декілька етапів, то під час втручання цього типу за короткий проміжок часу вени видаляються повністю, і повторно процедуру проводити не доведеться.

Показання та протипоказання до флебектомії

Показаннями до проведення операції по видаленню вен є:

• варикозна хвороба в тяжкій стадії;
• набряклість ніг, сильні болі;
• порушення трофіки шкірних покривів;
• трофічні виразки;
• гострий тромбофлебіт.

Хірургічні втручання проводяться при порушеннях відтоку крові – навіть якщо немає косметичного дефекту. Жінки вдаються до флебектомії повернути естетичного вигляду.

Хірургічне втручання не проводиться у таких випадках:

• на пізніх стадіях варикозної хвороби;
• при наявності дерматологічних захворювань або запальних процесів нижніх кінцівок;
• при вагітності;
• при артеріальній гіпертензії;
• захворюваннях серцево-судинної системи.

У деяких випадках протипоказаннями до проведення операції можуть бути хронічні захворювання, особливо в стадії загострення.

Можливість і способи проведення флебектомії розглядає хірург.

Підготовка до операції

Обов’язково збирається анамнез наявних захворювань, здаються обов’язкові аналізи: кров, сеча, реакція Вассермана, СНІД і т. д. Необхідність у проведенні спеціальних обстежень – на розсуд лікаря.

Безпосередньо перед операцією:

• водні процедури – необхідно вимити ноги;
• епіляція нижніх кінцівок;
• огляд шкіри, щоб не було расчесов, прищиків, гнійників.

Лікарю слід повідомити про всі лікарські засоби, які приймалися до процедури протягом доби, і про препарати, на які вже була алергічна реакція.

Потрібно очищати кишечник і можна снідати з ранку – це обговорюється заздалегідь, так як залежить від обраного способу анестезії.

Процес реабілітації і ускладнення після флебектомії

Загальні показання для процесу реабілітації.

1. Відразу ж після проведення операції можна згинати ноги, повертатися. Рекомендовано підняти стопи, щоб поліпшити кровообіг;
2. Через 12-24 години робиться перев’язка еластичними бинтами або хворий надягає варикозне білизна. Після виконання перев’язки можна буде встати й самостійно пересуватися;
3. Для профілактики утворення тромбів обов’язково виконувати спеціальні вправи;
4. Шви знімають через 7-9 діб;
5. Носити компресійну білизну необхідно близько 2 місяців;
6. Протягом місяця потрібно уникати теплових процедур і підвищених фізичних навантажень.

Протягом 48 годин після операції не можна вживати спиртні напої, сідати за кермо транспорту, що рухається.

Лікар може дати рекомендації індивідуально, враховуючи хронічні захворювання і методику проведення операції.

Хворому потрібно негайно звертатися за медичною допомогою, якщо з’явилися наступні ускладнення:

• виникнення обширних гематом поза оперованих областей;
• закупорка артерій і тромбоутворенню – при цьому ускладненні з’являється біль в прооперованої кінцівки і виникає набряк;
• гнійно-запальний процес у рані;
• зниження чутливості нижньої кінцівки;
• зміна кольору і якості шкіри –

Найчастіше ускладнення виникають при порушенні даних лікарем рекомендацій. Якщо їх скрупульозно виконувати і приймати всі призначені медикаментозні засоби, жодних небажаних наслідків не виникне.