Сенс відомої приказки: «Від суми та від тюрми не зарікайся», — можна віднести і до інвалідності. Подібне виникає внаслідок нещастя або ж захворювання. Статус «інвалід» несе певний соціальний і юридичний зміст. З’ясуємо його нюанси і перелік захворювань, при яких дають інвалідність.

Цей страшний статус

Інвалід в сучасній інтерпретації – це людина з обмеженими можливостями. Іншими словами, це індивідуум, що має конкретні обмеження, які є наслідком дефекту або порушення, що робить неможливим його виконання загальноприйнятою нормальної ролі в суспільстві. Людина просто не в змозі виконувати один або кілька видів діяльності – фізичної, розумової і психічної.

Держава піклується про таких людей, надаючи допомогу нужденним за умови належного підтвердження статусу «інвалід». Присвоєння певної категорії здійснюється згідно з результатами експертизи. Це дає певні блага – пенсійне забезпечення, обмеження працездатності та дієздатності. Так, група №1 присвоюється в разі втрати здатності самостійно доглядати за собою. Захворювання, при яких дають 2 групу інвалідності, не потребують постійної сторонньої допомоги хворому.

При якому захворюванні дають 3 групу інвалідності? Її призначають при хворобі, в результаті якої людина за станом здоров’я не здатний виконувати роботу по своїй спеціальності, але в той же час не потребує сторонньої допомоги.

Перелік захворювань

Розглянемо приблизний і узагальнений перелік захворювань, які дають право на інвалідність.

Патології внутрішніх органів:

• артеріальна гіпертензія третього ступеня з наявністю органічних змін в людському організмі;
• коронарна недостатність у супроводі патологій серця і розлади кровотоку;
• серцеві вади з розладами кровообігу третього ступеня;
• запальні захворювання нирок хронічного перебігу як наслідок порушень їх функцій;
• хронічні хвороби легень з розвитком стійкого порушення серцевої роботи;
• цироз печінки в супроводі порушення воротного кровообігу;
• рак, який не підлягає лікуванню;
• гіперглікемія (тяжкі форми перебігу);
• стану, наступні за резекцією легені і екстирпації шлунку.

Неврози та психічні розлади:

• Інфекції ЦНС — енцефаломієліт, множинний склероз, якщо є дезорганізація основних функцій організму в супроводі розвивається гідроцефалії.
• Травмування головного мозку з наслідками у вигляді пониження розумової діяльності, патологій рухового апарату, дезорганізації мови.
• Травмування мозку з проникненням і наявністю стороннього тіла в мозковій речовині.
• Параліч — прогресуючий і супроводжується явним зниженням інтелекту.
• Патології судин головного мозку з параліч половини тіла, геміпарезом, душевним розладом з явним пониженням розумової діяльності, що виникли від дезорганізації мозкового кровопостачання.
• Спинномозкові травми і патології з виразними ушкодженнями в органах тазу і порушенням опорно-рухових функцій.
• Епілептичні напади часто проявляються припадками і явним пониженням розумової діяльності.
• Розвиваються патології ЦНС, мають хронічний перебіг, параліч з втіленої дезорганізацією скелетно-м’язової системи.
• Травми нервів, що не входять в нервову систему, в частині мозку з незворотними наслідками.
• Зниження розумових здібностей після дезорганізації зв’язності психічних процесів і занепаду цієї діяльності.
• Стадії олігофренії.
• Пухлини мозку — як головного, так і спинного, операції на яких не дадуть необхідного ефекту.
• Вроджена глухота двостороння.

Вади і деформації в анатомії людини

Руки:

• втрата кисті;
• порушення безперервності трубчастої кістки передпліччя і поява невластивою їй рухливості;
• нерухомість ліктьового суглоба;
• дезорганізація в суглобі ліктьовому або плечовому в результаті резекції – патологічний стан з явно збільшеним числом пасивних рухів і повною неможливістю активних;
• втрата фаланг чотирьох пальців з цілим великим;
• втрата 3-х пальців разом з великим;
• втрата на обох руках великих пальців;
• нерухомість в суглобі великого і вказівного або трьох пальців в позиції, що обмежує функціональність.

Ноги:

• в залежності від типу ампутації частини стегна, гомілки, стопи;
• хибний суглоб стегна, обох кісток гомілки;
• патологічне після проведення резекції збільшення пасивних, при повній відсутності активних рухів у колінному або тазостегновому суглобі;
• обмеженість пасивних рухів або зрощення суглобових кінців кісток гомілки, що порушує рухову функцію, те ж саме стосовно до тазостегнового суглобу;
• нерухомість в коліні, фіксація суглоба менше 180 градусів;
• зменшення довжини ноги до 70 мм і більше внаслідок резекції суглоба.

Інше:

• невиліковні свищі;
• чужорідні тіла в зовнішньої сполучної оболонки серця або м’язової тканини;
• порок, при якому навіть протез не може повернути здатність до жування;
• видалення ребер — п’яти і більше, що супроводжується дихальною недостатністю: деформацією грудної клітини з-за оперативного лікування.

ЛОР захворювання:

• видалення верхньої частини дихального горла.
• Хвороби та ураження зорових органів:
• абсолютна двостороння сліпота;
• зміни без здатності до первинного відновлення, що призвели до стійкого зниження якості зору до 0,03;
• абсолютна сліпота одного ока, а також зниження якості зору до 0,02 з відсутністю можливості коригування.

Вичерпний реєстр захворювань, наявність яких в медичній історії дорослого дає можливість присвоєння групи, не закріплений в підзаконних актах. Немає і затвердженого переліку хвороб, при яких дають інвалідність дітям. Експерти в своїй діяльності використовують в якості критеріїв наступні:

• ступінь важкості захворювання;
• особливості хвороби, не дають індивідууму мати повноцінну життєдіяльність;
• обмеження, спровоковані хворобою і не дозволяють людині себе обслуговувати;
• першопричину появи захворювання.

Комісія проводиться протягом місяця з моменту надання документів не в повному обсязі. Вона оцінює тяжкість захворювання, наявність після лікування функціональних порушень в організмі, які мають прямий вплив на здатність до праці і життєдіяльність людини.