Тема обов’язкової вакцинації дітей різної вікової категорії досить актуальна. Це не примха вашого дільничного педіатра. Таку систему профілактичних заходів Моз розробляє, тому слід неухильно дотримуватися графік щеплень для дітей. Про це сьогодні і піде мова.

Вакцинація: бути чи не бути?

Як це ні дивно, але деякі батьки не дотримуються графік профілактичних щеплень дітям і вважають такі заходи абсолютно марними, а іноді навіть і небезпечними. Як би там не було, але прищеплювати дитину потрібно, тим більше, що перша вакцина вводиться вже протягом 12 годин після його появи на світ.

Щоб розуміти всю важливість таких процедур, потрібно знати, що таке щеплення. Це профілактична міра, яка дозволяє сформувати у дитини стійкий імунітет до небезпечних і найбільш розвиненим недуг. Під удар потрапляють наступні патології:

• кір;
• краснуха;
• поліомієліт;
• туберкульоз;
• правець;
• коклюш;
• гепатит типу В;
• дифтерія;
• паротит.

Саме ці недуги вірусної та інфекційної природи представляють найбільшу небезпеку для людського організму. Прищепний графік складається на законодавчому рівні регламентується не тільки законами, а й рядом відомчих нормативно-правових актів.

Батьки мають право відмовитися від проведення таких профілактичних заходів, але вони мають усвідомлювати, що відповідальність за здоров’я малюка повністю лягає на їхні плечі. Малюк стає вразливим до перерахованим вище патологій. Навіть якщо станеться так, що дитина захворіє після щеплення, заздалегідь введена вакцина допоможе йому легше перенести хворобу і врятуватися від розвитку ускладнених наслідків.

Отже, ми вже сказали, що на законодавчому рівні передбачено спеціальний графік щеплень в залежності від вікової категорії малюка. Батькам потрібно знати таку інформацію, щоб вчасно відвести дитину в поліклініку. Як показує практика, про подібних заходах заздалегідь сповіщає дільничний лікар-педіатр.

Щеплення не робляться згідно із затвердженим графіком при наявності ряду протипоказань, зокрема:

• при протіканні запальних процесів в організмі;
• в період рецидиву хронічних недуг;
• при діагностуванні алергічної реакції на введений фармакологічний препарат.

Малюки, які з народження є носіями вірусу імунодефіциту, не підлягають прищепленню проти краснухи, туберкульозу, паротиту, поліомієліту та кору. Якщо в момент, коли малюкові потрібно робити вакцинацію, він хворіє інфекційних недугою, така процедура відкладається до одужання. При загостренні хронічних патологій, зокрема, пієлонефриту або гастриту, прищеплення виконується після закінчення одного календарного місяця з моменту одужання.

Розставимо щеплення по місцях

Графік щеплень для дітей до року слід дотримуватися обов’язково, оскільки саме в цей період активно формується імунна система малюка. Дитячий організм потрібно зміцнити за допомогою фармакологічних вакцин, щоб було легше протистояти атакуючим недуг.

Перша в житті малюка щеплення робиться протягом 24 годин після його появи на світ. Це вакцина проти гепатиту Ст. Для закріплення результату аналогічну вакцину вводять по досягненні малюком 1 і 6 місяців. Цей графік може змінюватись, якщо мати дитини є носієм такого вірусу, але за умови, що недуга був діагностований тільки в період виношування плоду. Тоді вакцинація може бути зроблена в 1, 2 і 12 місяць життя немовля.

Максимально на четверту добу після народження малюка щеплять від туберкульозу. Щеплення носить назву БЦЖ. Вже на цьому етапі дитина убезпечений від такого серйозного недуги, і ризик зараження зводиться до нульової позначки. Зверніть увагу на своє ліве передпліччя: бачите шрам? Саме цей шрам свідчить про те, що вам в пологовому будинку вводили таку вакцину. Мамам не варто хвилюватися з приводу тривалого загоєння ранки. Оптимальний час для регенерації тканин після такої маніпуляції становить 2-3 місяці.

Як показує практика, фармакологічний препарат проти туберкульозу може і не вводитися малюкові у встановлений строк за наявності наступних умов:

• якщо вага новонародженого становить менше 2 кг;
• якщо дитина є носієм ВІЛ;
• при вроджених патологій нервової системи;
• при наявності злоякісних новоутворень;
• у разі розвитку патології гемолітичного типу.

Коли дитина досягає тримісячного віку, йому належить пройти комплексну вакцинацію, іменовану в практиці АКДП. Хоча для формування імунітету проти кашлюку, правця і дифтерії можуть використовуватися і інші фармакологічні препарати.

У цьому ж віці робиться вакцинація проти поліомієліту. Вона вводиться перорально. Обов’язково комплексна вакцинація проводиться в 4 і 6 місяців, а потім повторюється після досягнення дитиною однорічного віку. В 12 місяців дитині вводять так звану вакцину КПК. Вона формує імунітет до паротиту, краснухи та кору.

А що ж далі?

Після проведення всіх необхідних профілактичних заходів в перші 12 місяців життя слід уважно вивчити графік щеплень для дітей після року. Батьки не повинні ігнорувати схему введення ін’єкцій, в іншому випадку вони піддають свого нащадка небезпеки і роблять його вразливим перед вірусами та інфекціями.

Давайте разом вивчимо, які щеплення роблять дітям до 3 років. Про це нам розповість затверджений графік. У 18 місяців маляті повторно вводять препарат, відому багатьом під назвою АКДП. Також дитині потрібно знову пройти вакцинацію проти поліомієліту та інфекції гемофильного типу. Щоб виробився стійкий імунітет до поліомієліту, вакцинацію потрібно буде повторити ще один раз після досягнення дитиною дворічного віку. Ще одна щеплення робиться набагато пізніше, а точніше, в шість років.

Якщо дитина відвідує дошкільний заклад, то профільний доктор дитячого саду або дільничний педіатр запропонує батькам зробити реакцію Манту. Вважати щепленням таку пробу не можна. Під шкірні покриви вводиться фармакологічний засіб, яке залишає округлість. В дитинстві ми її називали ґудзиком. Протягом певного часу лікар спостерігає за реакцією. При збільшенні припухлості в розмірах малюкові необхідно негайно відвідати фтизіатра.

Відхилення від щеплення графіка можуть бути в окремих регіонах, де підвищений ризик захворювання тим чи іншим недугою. Так, у віці до трьох років батькам малюка може бути запропоновано зробити щеплення проти таких хвороб:

• холери;
• енцефаліту;
• сказу;
• тифу;
• грипу;
• дизентерії.

Негайну вакцинацію, не відповідає графіку, проводять у тих регіонах, де підвищений ризик виникнення різних епідемій чи пандемій. У такому випадку працівники лікувального закладу повинні відреагувати на вимогу батьків про прищепленні крихти.

Сперечатися про необхідність щеплення можна нескінченно. Шановні батьки, подумайте про безпеку своєї дитини. Якщо після вакцинації у малюка з’явилися побічні ефекти або ускладнення, вся відповідальність лягає на плечі лікаря-педіатра. Не ігноруйте встановлений графік щеплень, адже ефективність та необхідність таких вакцинацій в певні періоди життя перевірені роками.