Колись цукор був розкішшю. Сьогодні він доступний і широко використовується в приготуванні їжі. Однак перевищення добової норми споживання цукру не просто шкідливо, але й небезпечно для здоров’я.

Будучи концентратом калорій, цукор, спожитий в непомірних кількостях, провокує розвиток діабету, ожиріння, карієсу та інших захворювань. Тому все більше людей шукають альтернативи звичного білого цукру.

Що таке цукрозамінники

Це природні або штучні речовини, які надають солодкість харчових продуктів без використання цукру. Для діабетиків такі продукти є життєвою необхідністю. Не менш корисні вони і для інших людей, особливо для тих, хто дотримується дієти або принципів правильного харчування.

Виділяють дві основні групи цукрозамінників: натуральні і штучні. Вони відрізняються один від одного походженням та енергетичною цінністю. Щоб оцінити, який з цукрозамінників краще, необхідно ознайомитися з їх властивостями.

Для природних аналогів цукру характерні висока калорійність (за винятком стевії та эритрита), активну участь у метаболічних процесах, знижена солодкість. Синтетичні аналоги відрізняє вкрай низька калорійність, невтручання в метаболізм, висока ступінь солодощі, повне виведення з організму.

Натуральні цукрозамінники

Натуральні цукрозамінники – це речовини рослинного походження. Їх переваги перед цукром в тому, що вони набагато повільніше засвоюються і не підвищують рівень цукру в крові.

Фруктоза

Це природний цукор, який міститься в меді, ягодах, фруктах і овочах. За солодощі він перевершує звичайний цукор в 1,5-2 рази, але менш калорійний. Для засвоєння фруктози не потрібен інсулін, тому вона рекомендована при цукровому діабеті. Структура фруктози не змінюється при термічній обробці, тому її застосовують при випічці, приготування варення та джему. Норма в день — 30-40 г. При надмірному споживанні можливе збільшення маси тіла, а також негативний вплив на серцево-судинну систему.

Ізомальтоза

Природний цукор, який міститься в меді і цукровому очереті. За властивостями ідентична фруктозі.

Ксиліт

Отримують з кукурудзяних качанів, лушпиння насіння соняшнику та бавовни, березової кори. Дуже калорійний, за солодощі не поступається цукру. Дозволений діабетикам, володіє побічною проносну і жовчогінну дію. Корисний для зубної емалі.

Сорбіт

Міститься в ягодах і фруктах.Високим вмістом сорбіту відрізняється горобина, абрикоси, яблука. Визнаний Європейським співтовариством по харчовим добавкам безпечним для здоров’я підсолоджувачем. Поступається цукру в солодощі в 2-3 рази, по калорійності перевищує його в 1,5 рази. Нормалізує мікрофлору кишечника, можливий жовчогінний і проносний ефект. Добова доза — до 40 г.

Стевія

Отримують з трави, що виростає в Південній Америці та Азії. Виділяється відсутністю калорій і дуже високою солодкістю: солодше цукру в 25 разів. Рекомендована для діабетиків, глікемічний індекс — 0. Стійка до термообробці, тому можна використовувати в кулінарії. Містить великий набір вітамінів, макро — і мікроелементів. Зміцнює кровоносні судини, знімає алергію, підвищує працездатність. Володіє легким трав’яний присмак. Можлива індивідуальна непереносимість. Денна норма — до 40 г.

Ерітрит

«Динний цукор», як інакше називають еритрит, відрізняється дуже низькою калорійністю (20 ккал на 100 г). Солодкість трохи нижче, ніж у класичного цукру. Прекрасно засвоюється організмом навіть у великих дозах, не має побічних ефектів. Часто використовується в комбінації зі стевією, пом’якшуючи її специфічний присмак.

Штучні цукрозамінники

Велика кількість використовуваних сьогодні цукрозамінників отримана штучним шляхом. Всі підсолоджувачі цієї групи мають мінімальну (до 10 ккал/100 г) або нульову калорійність. Вони набагато перевершують цукор за солодощі, тому можуть використовуватися в малих дозах. Однак штучні замінники мають більш суворі обмеження по дозуванню і більшу кількість протипоказань.

Аспартам (позначення Е951)

Широко застосовується у виробництві солодощів, входить до складу всіх «низькокалорійних» лимонадів. Відрізняється приємним і дуже солодким смаком: солодше цукру в 200 разів. З-за високої солодощі аспартам використовується у вкрай малих кількостях. В Європі законодавчо заборонено в харчуванні дітей до 14 років, а також протипоказаний вагітним. Не можна застосовувати при захворюванні на фенілкетонурію. При термічній обробці руйнується, може стати токсичною. Максимальна добова доза – 3-3,5 г.

Сахарин (Е954)

Самий перший аналог цукру, отриманий хімічним шляхом. За солодощі перевершує цукор у 450 разів. Додається в желе, креми, морозиво, кондитерські вироби і т. д. Не є консервантом. Добре переносить термообробку. Заборонений в деяких країнах, т. к. є слабким канцерогеном. Останні дослідження американських вчених стверджують, що сахарин не принесе шкоди, якщо не перевищувати добову норму — 5 мг на 1 кг ваги. Може накопичуватися в організмі. При жовчнокам’яної хвороби вживати сахарин не рекомендується. На його основі розроблено сукразіт, повністю позбавлений калорійності підсолоджувач.

Цикламат (Е952)

Найчастіше використовується в газованих напоях, а також у кондитерських виробах. Низькокалорійний підсолоджувач, солодше цукру в 30 разів. Не руйнується при високих температурах. Канцероген, заборонений у багатьох країнах. Не рекомендується маленьким дітям. Вагітним жінкам цикламат заборонений з-за можливого впливу на ембріон. Протипоказаний при захворюваннях нирок. Допустима добова доза — 11 мг на 1 кг ваги. Найчастіше використовується в поєднанні з сахарином, що покращує смак продукту.

Сукралоза (Е955)

Якщо спробувати з’ясувати, який синтетичний цукрозамінник самий нешкідливий, ним виявиться сукралоза. На сьогоднішній день це єдиний штучний підсолоджувач, рекомендований дієтологами для всіх категорій, включаючи вагітних жінок і дітей. Схвалений у більшості країн світу. Виготовляється з цукру, але солодше його в 600 разів. Сукралоза не містить калорій, не засвоюється, не бере участь у метаболізмі. Допустима добова норма – 15 мг на 1 кг ваги. Не має неприємного присмаку, витримує термообробку, але в масовому харчовому виробництві використовується обмежено із-за високої вартості.

Ацесульфам (Е950)

Солодше цукру в 200 разів. Витримує термообробку. Швидко виводиться з організму. Схвалений у більшості країн світу. Рекомендований для алергіків. З-за можливого впливу на нервову і серцево-судинну систему не рекомендований дітям. Часто використовується в поєднанні з аспартамом. Добова норма — 15 мг на 1 кг ваги.

Головною відмітною особливістю штучних підсолоджувачів є поєднання низької калорійності і високою солодощі, однак потенційний шкоду для здоров’я,включаючи канцерогенний ефект,набагато вище, ніж у натуральних аналогів.

Як вибрати цукрозамінник

При виборі цукрозамінника необхідно виходити з цілей, для яких його обирають.

Для схуднення краще віддати перевагу штучним сахарозамінникам з-за їх більш низькій калорійності. Оптимальним варіантом з натуральних засобів буде стевія.

Не менш корисна вона при будь-якому типі діабету. Для діабетиків добре підходить і фруктоза. Вона безпечна для організму, повільно всмоктується, з-за високої солодощі потрібно меншу кількість продукту. Необхідно дотримуватися рекомендований обсяг споживання, а при діабеті другого ступеня споживання потрібно звести до мінімуму. Рекомендований при діабеті сорбіт, який засвоюється повністю, не вимагаючи участі інсуліну. Він легко розчиняється у воді і переносить термообробку, тому можна додавати в чай. Необхідно дотримуватися добову норму споживання, інакше можлива нудота і блювота.

При використанні цукрозамінників в домашній кулінарії також потрібно враховувати особливості вибраного підсолоджувача. Для заготівлі варення і джему прекрасним варіантом стане фруктоза. Вона ж добре зарекомендувала себе при випічці. При консервації також широко використовують сорбіт

У нашій країні розповсюдження замінників цукру нижче, ніж в європейських країнах, але зараз інтерес до здорового харчування зростає.

Цукрозамінники: можлива шкода і протипоказання

Як правило, шкода, яку можуть принести цукрозамінники, пов’язаний з їх непомірним споживанням. Можуть загостритися захворювання жовчовивідних шляхів, нирок, серцево-судинної, нервової, травної системи. Перед застосуванням нового продукту потрібно ретельно вивчити інструкцію. Якщо є проблеми зі здоров’ям (патології серцево-судинної системи, нирок, шлунково-кишкового тракту), то введення в раціон конкретного цукрозамінника необхідно обговорити з лікарем. Тільки з урахуванням медичних рекомендацій ви зможете визначити, який цукрозамінник буде безпечним для вас.

Дотримання цих умов і правильний вибір цукрозамінника стане впевненим кроком до правильного харчування.