Багатьом людям дуже важко відмовити у проханні близьким або друзям, навіть якщо, виконуючи прохання, людина відсуває свої плани й інтереси. Готовність допомогти – чудова риса, але як визначити межу між чуйністю і безвідмовністю? Як правильно відмовляти?

Чому так важко говорити «ні»

Найважче відмовляти самим близьким людям. Здається, що наша відмова буде виглядати грубо, і дитина або близький родич образиться і перестане спілкуватися. Цей страх штовхає на те, щоб обов’язково виконати прохання.

Ми боїмося створити конфлікт своєю відмовою. Нам здається, що, якщо не погодиться виконати прохання, людині буде неприємно і він розсердиться. В умовах сучасного життя, коли стресові ситуації зустрічаються досить часто, а рівень агресії у відносинах досить високий, ми прагнемо будь-яким шляхом уникнути розвитку конфлікту і не відстоюємо свої інтереси.

Ще одна причина безвідмовності – страх залишитися на самоті. Таке почуття рухає нами, коли ми приєднуємося до більшості, хоча насправді маємо іншу думку. Ми починаємо сумніватися в правильності своєї позиції та погоджуємося проти волі.

Погоджуватися на будь-яке прохання нас може штовхати доброта. Це якість дуже цінується і заохочується оточуючими, і ми самі починаємо пишається такою рисою свого характеру. Однак саме це змушує нас завжди входити в становище прохача, співчувати й виконувати прохання.

Ми можемо боятися втратити можливість у майбутньому. Нам здається, що якщо відмовите у проханні начальнику, то і він надалі не піде нам на зустріч. А якщо не погодимося виконати бажання одного, навіть з об’єктивних причин, то не зможемо розраховувати в майбутньому на допомогу і підтримку з його боку.

Ще однією причиною може бути небажання руйнувати відносини, навіть приятельські. Деякі люди сприймають відмову в проханні, як абсолютне неприйняття і після цього припиняють будь-яке спілкування.

Безвідмовність – це погано!

Щоб навчиться боротися з безвідмовність, необхідно розуміти, чому не варто завжди виконувати прохання оточуючих і до яких негативних результатів це може призвести.

Як зазначають психологи, безвідмовних людей дуже часто вважають слабохарактерних. Ви повинні розуміти, що шляхом виконання будь-прохання не можна завоювати повагу та довіру навколишніх. А з часом близькі, друзі, колеги по роботі, просто почнуть користуватися вашою лагідністю і добротою.

Щоб відчувати себе цілісною та вільною особистістю, необхідно дотримуватися баланс. Взаємодопомога і взаємовиручка необхідні, але при цьому не повинні страждати ваші інтереси і принципи. Завжди необхідно аналізувати ситуацію, не соромитися просити час, щоб обміркувати прохання і прийняти рішення.

Дуже багато з нас не хочуть боротися з внутрішніми проблемами. Поширена фраза: «Умійте говорити немає!» знайома кожному, але не всі хочуть цього вчитися. Вимовляючи відмову, ми внутрішньо готуємося до негативної реакції, тому часто вибираємо легкий шлях та погоджуємося.

Якщо почати аналізувати свої думки та поведінка в подібній ситуації, ви зрозумієте, що перед тим як дати відповідь, мало обміркували всі «за» і «проти». І вже тільки погодившись, ви можете згадати, що порушуєте свої плани, які були для вас важливі.

Як правильно відмовити

Основні правила грамотного відмови можна сформулювати так:

• відмовляйте спокійно;
• не виправдовуйтеся;
• ведіть себе впевнено;
• запропонуйте альтернативний варіант.

Під час розмови не потрібно дозволяти образу, обурення або агресії взяти над вам верх. Не йдіть на захист. Ваше «ні» має бути спокійним і доброзичливим. Ви повинні розуміти, що відмовити – це зовсім не означає зіпсувати відносини або посваритися. Вас просять, тому ви маєте право, як погодитися, так і відмовити в проханні.

Коли починаєте виправдовуватися, ви даєте можливість просить почати вас вмовляти і тиснути на вас. На будь-які найвагоміші аргументи завжди можна заперечити.

Якщо не обійтися без пояснення причини, то скажіть співрозмовнику, що ви жалкуєте, пошліться на обставини, не залежні від вас, наприклад, на попередню домовленість, яку вже не можна змінити. Не варто говорити, що у вас просто немає настрою або ви дуже втомилися. Просто будьте впевнені у своєму рішенні, щоб воно не звучало як виправдання або відмовка.

В деяких випадках замість того, щоб пояснювати причину відмови краще запропонувати альтернативний варіант вирішення проблеми, в якому один або колега можуть обійтися і без вашої допомоги.

Вмійте говорити про те, що допомога не відповідає вашим сьогоднішнім потребам і пріоритетам. Немає нічого страшного, якщо вам необхідно витратити час на вирішення власних проблем.

Дуже дієвою психологи називають фразу: «Мені здається ви вибрали не зовсім відповідного людини». Пошліться на те, що для виконання прохання вам просто не вистачає знань і досвіду. Краще всього прямо сказати про це, ніж даремно обнадіювати співрозмовника. Знайти досвідченого фахівця буде кращим варіантом для вашого друга або знайомого.

Прямо сказати про те, що ви не можете виконати прохання – хороший варіант. Ми самі собі ставимо бар’єри, які заважають говорити відкрито і чесно. Знайте, що просить людина найменше хоче, щоб його дурили або даремно обнадіювали, він хоче точно знати зможете ви допомогти йому чи ні.

Як не можна відмовляти

Головні помилки, які роблять люди, коли відмовляють, відбуваються і-за того, що ми хочемо бути ввічливими і тактовними. Але ефект виходить протилежний. Психологи рекомендують при відмові говорити чітко і дивитися на співрозмовника. Якщо ви будете відводити очі і щось мимрити створиться враження, що ви просто знехтували проханням.

Не потрібно довго вибачатися, навіть якщо ви відчуваєте деякі докори сумління. Так у співрозмовника залишиться враження, що ви дійсно винні. Не говоріть швидко і багато, так що просить буде здаватися, що ви брешете.

Дотримуйтеся рекомендацій і навчіться правильно говорити «ні». Так ви не розгубите гарне ставлення та прихильність оточуючих вас людей і при цьому зможете правильно виставляти свої життєві пріоритети.