В останні 20-30 років комп’ютерні технології стрімко розвиваються. Світ сьогоднішнього дитини разюче відрізняється від того світу, в якому виросли ми і наші батьки. Сучасні діти вже грають не в «резиночку», лапту, і «море гойдається раз».

Часто навіть гру в ляльки і машинки їм замінюють комп’ютерні ігри. Вони копіюють поведінку, зовнішній вигляд та звички комп’ютерних персонажів. Історії, представлені в іграх часто сприймаються за реально відбулися. Ігри, фільми, телевізійні передачі – все це робить сильний вплив на формування системи цінностей і на переконання підростаючого покоління.

В даній статті ми будемо досліджувати взаємодію маленької людини і комп’ютерних ігор, вплив комп’ютерних ігор на дітей, несуть інтерактивні ігри шкоди, як і чому формується залежність, і який вплив надають такі ігри на психіку і здоров’я дитини.

Шкода або користь?

Ви дивуєтеся – може бути користь? Цілком може. У кожного явища є принаймні дві сторони. І якщо чітко фіксувати і контролювати час, проведений за комп’ютером і ретельно відбирати дозволені для вашої дитини ігри, то цілком можна допомогти розвитку пам’яті, швидкості реакції, натренувати дрібну моторику, вивчити інформацію про тварин, рослинах, інших країнах і космосі. Будь-якій розсудливій і люблячому дитини дорослому під силу зробити з комп’ютера доброго помічника і звести до мінімуму шкоду.

Батькам важливо знати і пам’ятати, що ігри, в яких є сцени насильства, вбивства, жорстокість по відношенню до монстрам і особливо людям, що здатні значно збільшити агресивність дитини.

Часто батьки не знають і не цікавляться у що грають їх діти. Багато хто також не обмежують час для коп’ютерних ігор. А адже агресивність, запальність або замкнутість і тривожність дитини прямо пропорційна того часу, витраченого на ігри в різні стрілялки, страшилки. Такі діти та підлітки частіше вступають в суперечки і конфлікти з вчителями, батьками та однокласниками, б’ються, у них погіршуються оцінки, падає інтерес до навчання в цілому.

Також сильно впливають начебто цілком нешкідливі, ігри, в яких, наприклад, при водінні автомобіля не забороняється збити кілька перехожих і вони цілком барвисто розлітаються на шматки з бризками крові. Іноді за це навіть додаються очки. І дитина звикає не цінувати людське життя, що для нього на підсвідомому рівні може стати нормою вбивство заради перемоги, виконання місії гри або навіть для забави – адже вони тут же виникають знову, ніякої біди і трагедії немає!

За даними проведених досліджень дівчатка-підлітки грають у комп’ютерні ігри в 2-3 рази менше хлопчиків. І саме хлопчики набагато частіше потрапляють в залежність від інтерактивних ігор.

Як виникає залежність

Часто дорослі допомагають прямо або побічно сформувати неадекватний інтерес дитини до гаджетам. І це потяг, потяг стає настільки сильна, що діти «забувають» про прогулянках, про спілкування з однолітками, читанні і навіть інших іграх. Як же ми, батьки, можемо це зробити?

Наприклад, мама або тато можуть грати самі на очах маленької дитини. Пам’ятайте, що діти наслідують нам і часто майже немовля вже може натискати потрібні кнопки, дивуючи і захоплюючи своїм «розвиненим інтелектом» своїх батьків. Або батькам потрібно на якийсь час відвернути, заспокоїти дитину і вони садять його перед комп’ютером. Якщо це повторюється часто, то може призвести до залежності.

Багато батьків розуміють шкоду від «стрілялок» і прагнуть зацікавити дитину логічними, графічними, розвиваючими іграми, де можна помалювати, зробити листівку-вітання, змінити по своєму смаку фото чи навіть відео. Однак, якщо при цьому надати дитини самому собі за комп’ютером і дозволяти грати йому стільки, скільки йому хочеться, то залежність може сформуватися.

Деякі батьки дозволяють пограти своєму чаду в якості мотивації, якогось винагороди за хороші оцінки за прибрані іграшки, за те, що добре себе вів у гостях. І такі паралелі теж завдають великої шкоди і можуть сформувати залежність.

Що приваблює дитину у віртуальному світі?

Що він – господар, він вибирає хід гри, ким в ній бути і це можливість для дитини спробувати себе в абсолютно різних ролях, програти ситуацію з різних сторін.

Він робить вибір і не несе відповідальності за нього. В будь-якому місці можна записати гру або запустити її знову. Він не пожинає «гіркі плоди наслідки невірно прийнятих рішень. Будь-яку помилку можна виправити, поранення вилікувати, придбати нових солдатів, побудувати нове місто, та й самих життів ціле безліч.

Все, що відбувається дуже динамічно і барвисто. Для дитини стирається грань між вигадкою та реальністю. Він часто повністю, з головою поринає у віртуальний світ, не помічаючи ні часу, ні того, що відбувається навколо.

Якщо є якісь невирішені завдання в житті, проблеми в спілкуванні з однолітками або власна фізична нерозвиненість, то все це можна компенсувати в грі. У тому світі можна стати великим, великим і сильним, можна бути лідером і керувати армією або цілою країною, можна вибрати собі красивого, спритного і спортивного персонажа і майже повірити, що він це ти, а ти це він.

Часто дитина заміщає комп’ютерною грою недолік батьківської любові, уваги, простий турботи і необхідної кожній дитині ласки. Шкода глибокого занурення в комп’ютерну реальність проявляється в тому, що це не вирішення проблем у житті, це втеча від них. І такий спосіб відходу від необхідності шукати вихід, від болю і негативних емоцій в солодкі мрії, сам по собі викликає звикання і залежність.

Страшна правда про стрілялках

Про це мало хто знає. Після військових дій і реальних вбивств у багатьох молодих солдат був розлад психіки. І тоді військові зробили замовлення і були розроблені спеціальні тренажери, що виконують відразу кілька функцій – навчання поведінці на війні, тактики, стратегії та психологічної підготовки. Так, щоб боєць був готовий морально вбивати, і вже не відчував найсильніших емоцій і істерик з цього приводу. Ось так і з’явилися перші прототипи сучасних комп’ютерних ігор. А зараз ці тренажери для навчання спецназу, для підготовки професійних солдатів отримали широке розповсюдження і в них грають наші діти.

Напевно, багато з вас чули або читали про тих страшних випадках, коли діти і підлітки брали в руки зброю і вбивали. Це відбувалося просто і буденно, часто через дріб’язкової причини. Вчитель поставив погану оцінку, хтось зробив зауваження або посварилися з однолітками. Для такої дитини стирається грань між грою і реальним життям. Він багато разів робив подібні дії в комп’ютері, для нього це стало нормою і лише тонка грань відокремлює від того, щоб здійснити це у своїй повсякденності.

Профілактика комп’ютерної залежності

Для дитини дуже важливий режим і правила, встановлення якихось меж і рамок. Він повинен чітко знати в які ігри можна грати і який час. Всередині цих меж для розвитку дитини корисно надавати йому свободу вибору – в ту чи іншу гру пограти сьогодні, як саме в ній діяти і може бути вибрати конкретний час з двох — трьох можливих варіантів. Такий підхід вчить дитину взаємодіяти з системою правил і в той же час розвиває самостійність, привчає приймати рішення.

Для маленької дитини краще придбати окремий «дитячий» комп’ютер. У таких пристроях немає зайвих спокус. І є можливість встановити тільки корисні і необхідні програми та ігри. Ну і, звичайно, не варто самим грати на очах дитини в ті ігри, які йому заборонені.

Проводьте з дитиною більше часу, обіймайте його, щиро цікавтеся її життям, час від часу грайте разом і в комп’ютерні і реальні гри. Знайдіть ті заняття, які будуть розвивати і радувати вашої дитини. І тоді трохи віртуальних ігор зовсім не зашкодить.

Ну, а якщо ви бачите, що залежність вже сформувалася, то звертайтеся до психолога або дійте за рекомендаціями обережно відучуючи дитину від комп’ютера.