Кожна доросла людина мінімум три рази в своєму житті отримує щеплення від дифтерії та правця, а також від поліомієліту. Така вакцинація повинна оновлюватися раз на десять років. Крім того, наступна запланована імунізація дорослих проводиться з використанням комбінованого щеплення проти дифтерії, правця і коклюшу.

Для чого проводять вакцинацію?

Щоб зрозуміти суть щеплень проти дифтерії та правця, необхідно задуматися про серйозність таких захворювань і можливі наслідки зараження ними.

Правець

Це захворювання безпечності багатьма недооцінюється. А адже інфікування правцем може статися від будь-якої травми, навіть найменшої, садна, подряпини. Бактерії правця поширені всюди: в пилу і бруду, а також у шлунково-кишковому тракті жуйних тварин. Вони стійкі до дії тепла і дезінфікуючих засобів.

Проникаючи в організм через ушкоджену шкіру або слизові оболонки, бактерії починають розмножуватися і виділяти токсини, що призводить до екстремальних м’язових спазмів. Першими найчастіше уражаються жувальні м’язи, викликаючи конвульсії на обличчі, утворюючи так звану усмішку диявола. Пізніше ураженню піддаються всі м’язи організму.

Від правця помирають внаслідок паралічу дихання, так як дихальні м’язи перестають працювати. Незважаючи на сучасну інтенсивну терапію, смертність залишається високою: щорічно в світі від цієї хвороби помирає до 1 мільйона чоловік. Причому одужання не дає імунітету.Ефективним захистом від правця є тільки вакцинація.

Дифтерія

Це гостра респіраторна бактеріальна інфекція. Захворювання чревате небезпечними для життя ускладненнями, а також значними довгостроковими наслідками. Особливий ризик захворювання існує в умовах помірного клімату і в країнах, що розвиваються. Носієм інфекції є тільки людина. Передача вірусу відбувається повітряно-крапельним шляхом.

Дифтерія викликає запалення в носоглотці. Типові її ознаки – товстий і білявий, солодкуватий і смердючий наліт у місцях запалення. Він кровоточить при зачистці і може викликати подразнення дихальних шляхів. Пацієнт страждає від важкої задишки або може навіть задихнутися.

Хвороба дає ускладнення на серце, печінку і нирки. Рівень смертності від дифтерії дуже високий — до 20% від загального числа інфікованих, особливо серед нещеплених дітей та літніх людей. Лікування проводиться шляхом введення дифтерійного імуноглобуліну та антибіотиків.

Імунізація дорослих

Щеплення від дифтерії і правця рекомендується всім дорослим, у тому числі і тим, хто не має або проходив неповну первинну імунізацію, якщо після ревакцинації пройшло більше 10 років. У разі контакту з хворими або спалаху захворювання можлива вакцинація раніше встановленого терміну.

Первинна вакцинація, як правило, проводиться у дитячому віці. Перше щеплення робиться в 5-6 років до школи, друга рекомендується 9-17 років. Якщо первинна вакцинація не проводилась в дитинстві, то вона повинна бути зроблена як можна раніше, навіть в підлітковому і дорослому віці.

Ревакцинація має проводитися разом із щепленням проти кашлюку. Комбінована вакцина здійснюється тільки один раз в зрілому віці і гарантує дорослим постійний захист від кашлюку.

Існують різні одиночні і комбіновані вакцини. Всі вони підходять як для виконання первинної вакцинації у дорослих, так і для ревакцинації. Комбіновані вакцини містять один або кілька компонентів для захисту від дифтерії, правця та/або кашлюку, та/або поліомієліту.

Вакцинація дітей

Завдяки високому рівню імунізації, захворюваність у дітей дуже низька. Однак щеплення від дифтерії і правця дітям, як і раніше, мають величезне значення, тому що в багатьох інших країнах ці хвороби залишаються широко поширеними і їх спалах може відбутися в будь-який час.

Для маленьких дітей рекомендується проведення вакцинацій за графіком:

• Первинна щеплення проводиться у віці від двох місяців — з 9-го тижня життя немовляти.
• Другу вакцину дитина отримує по закінченні третього місяця життя.
• Третя щеплення робиться у віці від чотирьох місяців.
• Остання часткова вакцинація проходить в кінці першого року життя.

Ревакцинація повинна бути проведена через кожні 5-6 років, а потім у віці від дев’яти до 17 років, і кожні 10 років після цього.

В рамках базової імунізації, як правило, дітей прищеплюють з використанням шести вакцин: проти дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції типу В і вакцини проти гепатиту В. Наступні ревакцинації проти дифтерії, правця, кашлюку та поліомієліту зазвичай проводять у поєднанні.

Можливі реакції і побічні ефекти

Слід зазначити, що щоб уникнути виникнення ускладнень вакцинація не проводиться у разі будь-якого гострого захворювання, що вимагає лікування. Тим не менше ці щеплення, як правило, добре переносяться. Реакція організму на вакцину відбувається за рахунок стимуляції захисних сил. Найбільш поширені такі можливі реакції:

• почервоніння або припухлість у місці ін’єкції;
• час від часу зустрічається запалення лімфатичних вузлів поруч з місцем уколу;
• загальні симптоми, такі як озноб, втома, головний біль, дратівливість або шлунково-кишковий дискомфорт.

Такі реакції на вакцинацію зазвичай зникають протягом 1-3 днів після щеплення.

Побічні дії щеплення від правця і дифтерії дуже рідкісні:

• менше, ніж у одного з 10 тис. пацієнтів, може бути підвищення температури до 39°C, без наслідків;
• вкрай рідко трапляється швидкоплинний і без наслідків шок, який супроводжується розслабленням м’язів;
• можливі алергічні реакції на компоненти вакцини.

Підсумуємо. Людину оточує величезна кількість інфекцій, що викликають серйозні захворювання, і якщо існує можливість убезпечити себе хоча б від частини з них, гріх цим не скористатися.