Розвиток творчих здібностей учнів – цікава і серйозна задача, яка стоїть перед педагогами та батьками. В наш час наявності творчих здібностей у молодших школярів, їх можливості мислити оригінально і цікаво приділяється велика увага. Надалі, фахівці, які вміють мислити нестандартно, «креативно», затребувані практично у всіх професійних сферах – від розробки складних програмних продуктів до дизайну приміщень і будівель.

Багато батьків упевнені, що здібності дитини являють собою вже готовий набір навичок і умінь. Однак вони помиляються. Людина не з’являється на світло здатним до якогось певного виду творчості (малювання, вокал, написання). Наявність у нього тих чи інших здібностей, швидше за все, буде обумовлено впливом правильної організації виховання і навчання на початковому етапі його життя.

Саме тому дуже важливо вчасно оцінити ступінь «залученості» дитини у творчий процес, його бажання знаходити незвичайні і унікальні рішення.

Кілька критеріїв, за якими можна судити про готовність молодшого школяра до творчості:

Творча активність	Любить нестандартні завдання, з задоволенням фантазує, сам може придумати щось нове: літературного героя, неіснуючого тварина, свій варіант закінчення улюбленої казки, мультфільму.
Оригінальність	Його відповіді на прості запитання ставлять дорослих у глухий кут, знаходить оригінальні рішення для запропонованих завдань, не любить вибирати з вже готових варіантів.
Гнучкість	«Фонтанує» ідеями у всіх сферах навчання: від розв’язання логічних вправ до завдань з виготовлення чого-небудь на уроках праці.

Необхідно пам’ятати, що період молодшого шкільного віку — дуже відповідальний і непростий. Дитина потрапляє у зовсім нову для себе атмосферу, вибудовує інший рівень у системі соціальних відносин (вчитель-учень), набирається нового досвіду у спілкуванні з людьми. Тому цей вік дає додаткові переваги для розвитку творчих здібностей, з одного боку, збагачуючи вже наявні навички, з іншого — відкриваючи простір для отримання нових знань і досвіду.

Фантазія — як один з базових елементів розвитку творчого початку в дитині

Часто можеш почути від батьків, слова, звернені до дитини: «ну і придумав же ти!», «який же ти вигадник, піди краще позаймайся математикою», «ех, ну і фантазер…» і так далі.

Діапазон батьківських оцінок уподобання дитини пофантазувати надзвичайно широкий – від повного несприйняття («займися—ка краще чимось корисним») до відношення як до чогось неминучого — «ох, вже мені ці твої фантазії».

Між тим саме фантазії є показником того, наскільки молодший школяр здатний до творчої активності. Саме фантазія допоможе йому надалі розвивати творчі здібності, важливо, аби спрямувати енергію юного фантазера в правильне русло. І робити це потрібно ще з дошкільного віку коли уяву дитини починає активно розвиватися.

Види мистецтва, стимулюючі творчу діяльність дитини

Практично всі види мистецтва, з якими стикається молодший школяр на заняттях у школі тим чи іншим чином будуть розвивати його творчу активність. Це, насамперед, мистецтво слова, література, і супутні заняття – розвиток мови, літературне читання. Образотворче мистецтво, що включає в свої види діяльності не тільки уроки малювання, але і створення предметів в техніці народних промислів, декоративно-прикладного мистецтва. Сюди ж можна віднести заняття музикою, всі різновиди танців і балет.

Тим не менш, можна відзначити, що шкільна програма місцями дуже статична і не завжди надає потрібну простір розвитку творчого потенціалу дитини. Саме тому домашні заняття або заняття факультативні, у профільних гуртках і секціях допоможуть молодшим школярам реалізувати їх прагнення до творчої активності в повній мірі.

Завдання для розвитку творчих здібностей молодших школярів у домашніх умовах

Образотворче мистецтво, образне мислення

1. Малювання абстрактних категорій (намалюй, смуток, радість, звук, думка).
2. Розглядання випадкових плям, дорисовка і перетворення їх у знайомі форми та поняття: фігурки тварин, будинки, квіти.
3. Розглядання хмар на небі, пошук аналогій з відомими поняттями, уявленнями (за формою, кольором)
4. Техніка «зворотного малювання». Дуже цікаве заняття, яке займе не тільки дитини, але і батьків. Дитина або дорослий тримає олівець вертикально, притискаючи його кінчик аркуша паперу. Олівець повинен залишатися нерухомим. Друга дитина (або дорослий) пересуває папір під олівцем таким чином, щоб у підсумку вийшов малюнок.

На перших заняттях це можуть бути нескладні завдання: лінії, прості фігури (овал, коло, трикутник). Надалі завдання ускладнюються: запропонуйте намалювати фігури тварин, літери, контури відомих предметів (будинок, машина, квітка).

Сюжетно-рольові ігри, пантоміми

Пантоміма передбачає використання таких інструментів акторського мистецтва для створення образу як пластика, міміка і жести, без використання голосу. Основним завданням пантоміми в заняттях з дітьми є розвиток фантазії дитини і його акторських здібностей. Попросіть дитину зобразити кілька добре знайомих йому ситуацій, (починайте від найпростіших), наприклад:

1. Ви гладите собаку.
2. Ви читаєте газету.
3. Ви запалюєте газ на плиті.
4. Ви їсте перше блюдо.
5. Ви ремонтуєте кран у ванній.
6. Ви зашнуровываете черевики.
7. Ви дивитеся телевізор.
8. Ви витираєте пил.
9. Ви розвішуєте білизна для просушування.
10. Ви п’єте дуже гарячу каву.

Поступово завдання можна ускладнювати і пропонувати дитині вже не конкретні ситуації для зображення, а абстрактні категорії: радість, веселощі, щастя, несподіванка і т. д.

З часом, коли ви зможете загадувати і відгадувати вже зовсім різні слова і поняття, гра в пантоміму стане улюбленим видом спільного дозвілля для дорослих і дітей.

Сюжетно-рольова гра — один із чудових способів проявити творчий потенціал дитини найбільш повно.

Варіанти різноманітні. «Ким я хочу бути» — одна з улюблених молодшими школярами сюжетно-рольова гра. Її мета — не забезпечити дитину знаннями в профорієнтації, ви пропонуєте йому перевтілитися в кого завгодно — від героя улюбленої казки до абстрактного людини (доброго, сміливого) і неживого предмета (стіл, машина, підйомний кран).

Спочатку спробуйте спільно продемонструвати перевтілення – позу, міміку, дії. Потім попросіть дитину пояснити, про що ці створений ним образ думає, як надходить, чого вони чекають від інших. Наприклад, дитина вирішив «стати» шкільним стільцем. Запропонуйте дитині розповісти про те, яким би він хотів бачити тих, хто на ньому сидить, про що говорять діти, які будуть сидіти на цьому стільці, і так далі.

На закінчення проаналізуйте з дитиною, чому саме цей об’єкт (поняття, предмет) був обраний їм для перевтілення.

Педагоги і психологи, які стверджують, що розкрити творчий початок (а воно обов’язково є в будь-якій дитині) нескладно. Молодший шкільний вік – це період, надає чудові можливості для формування творчого простору дитини. Тому розвиток творчих здібностей учнів – важливий і затребуваний аспект в шкільній системі виховання і навчання.

Про те, як розвинути творчі здібності й уяву в дітей розповідає дитячий психолог: