Для того щоб зрозуміти, як маленька людина сприймає навколишню дійсність, потрібно мати уявлення про те, яким чином дитина осмислює і систематизує отриману інформацію із зовнішнього світу.

Тому розуміння закономірностей розвитку мисленнєвих процесів у дітей дошкільного віку зробить спілкування батьків і маленької дитини більш продуктивним і приємним.

Мислення дошкільнят: етапи та особливості

Наочно-дійове мислення

У самому ранньому періоді свого життя, у віці півтора — двох років, малюк «розмірковує» руками – розбирає, досліджує, іноді ламає, таким чином, намагаючись у доступній формі досліджувати і сформувати своє уявлення про те, що його оточує.

Тому можна говорити про наочно-дієвому способі мислення. Тобто, мислення дитини повністю обумовлена його активними діями, спрямованими на дослідження і зміни навколишніх його предметів.

Способи розвитку наочно — дієвого мислення

На цьому етапі основне завдання батьків — не заважати прагненню маленького дослідника випробувати все своїми руками. Незважаючи на те що, безсумнівно, у процесі своїх дій малюк може щось зламати, розбити, пошкодити, і навіть поранитися сам. Тому важливо заохочувати його бажання пізнавати, при цьому, не забуваючи про заходи безпеки.

Добре тренують такий тип мислення іграшки, елементи яких, якимось чином відображають результат дій дитини — сортери, набори для прикладної діяльності, заняття з різними матеріалами — сипким піском, крупами, водою, снігом.

Намагайтеся, щоб малюка під час гри формувалася чітка зв’язок – «дія-результат дії», це буде корисно для майбутніх занять логікою і математикою.

Наочно-образний тип мислення

На наступному етапі, з трьох-чотирьох років і до першого класу, у дитини активно формується наочно-образний тип мислення.

Це не означає що попередній, наочно-дієвий, витісняється, немає. Просто крім вже наявних навичок освоєння навколишніх предметів шляхом активного сприйняття їх «руками», дитина починає мислити, оперуючи системою образів. Особливо яскраво цей тип мислення відображається виявляється в здібності дитини до малювання.

Малюючи будь-який предмет, наприклад, будиночок, діти спираються на своє уявлення про нього, на ті його характерні риси (дах, стіни, віконце), які закарбувалися в їхній пам’яті. При цьому отримане зображення не індивідуалізується – це лише образ, що склався в уявленні малюка на даний момент часу.

Дуже важливо, щоб дитині подобалося візуалізувати, втілювати в дійсність, що виникають в його свідомості образи.

Цьому добре сприяють заняття ліпленням, малюванням, конструюванням, аплікацією.

Словесне – логічне мислення

У віці 5-7 років у дошкільників починає активно розвиватися наступний тип мислення — словесно-логічний. Вміння не просто повідомляти факти, але й піддавати їх розгорненого аналізу в словесній формі говорить про добре розвинуте словесно-логічному мисленні.

Наприклад, якщо малюка трьох-чотирьох років запитати, «Що таке кіт?», то він скаже: «Котик – це Пушок, і він живе у бабусі на подвір’ї». Дитина п’яти-шести років на це питання, швидше за все, відповість, так: «Кіт — це тварина, яка ловить мишей і любить молоко». Така відповідь демонструє наочну здатність дитини до аналізу – однієї з найважливіших розумових операцій, яка є свого роду «двигуном» розвитку мислення у дітей дошкільного віку.

Творче мислення

Цей тип мислення характеризує здібність до творчості, тобто створення нових, нестандартних рішень. Успішний розвиток творчих здібностей дитини багато в чому буде залежати від бажання батьків розвинути в ньому творчий початок.

На відміну від попередніх типів мислення, творчий тип не обумовлений факторами росту та формування інтелектуальних здібностей дитини.

Такі форми психічної діяльності, як фантазії та уяви властиві будь-якому малюкові і є невід’ємною умовою для виникнення творчого процесу. Важливо лише створити обстановку, в якій маленька людина зможе розвинути свої творчі пориви. У цьому допоможуть абсолютно всі види творчості: літературне, образотворче, хореографічне, музичне.

Нездатних до творчості дітей – ні, про це повинні пам’ятати батьки дошкільника. Навіть діти відстають у розвитку, здатні знаходити оригінальні творчі рішення запропонованих завдань, якщо заняття з батьками і педагогами сприяють цьому.

Розумові операції і їх роль у розвитку мислення у дошкільнят

Універсальними розумовими операціями, притаманними мислення людини, є аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація. Саме здатністю користуватися цими операціями і визначається розвиток мислення в дітей дошкільного віку.

Порівняння

Для того, щоб дитина повноцінно вмів користуватися цією категорією, необхідно навчити його навичці бачити однакове у різному, і різне в однаковій. Починаючи з дворічного віку, вчіть малюка порівнювати і аналізувати предмети шляхом зіставлення однорідних ознак, наприклад: форми, кольору, смаку, консистенції, набору функцій і т. д.

Необхідно, щоб дитина розумів важливість аналізу на основі однорідних ознак, вмів їх виділяти і називати. Розширюйте горизонти порівнюваних понять – нехай це будуть не тільки предмети, але й природні явища, пори року, звуки, властивості матеріалів.

Узагальнення

Ця розумова операція стає доступна дошкільникові у віці 6-7 років. Дитина у віці трьох-чотирьох років прекрасно оперує словами «чашка», «ложка», «тарілка», «стакан», але якщо ви попросите його назвати усю цю групу предметів одним словом, то він не зможе це зробити.

Однак по мірі наповнення словникового запасу і зв’язного мовлення використання узагальнюючих понять стане доступним для дошкільнят, і вони зможуть оперувати ними, розширюючи свої розумові здібності.

Аналіз

Цей спосіб мислення дозволяє «розчленувати» аналізований предмет, явище на його складові його компоненти або виявити ряд окремих, властивих йому ознак і рис.

Попросіть дитину описати рослину. У віці 3-4-х років, він, швидше за все вже без труднощів вкаже і назве його частини: стебло, листя, квітка, таким чином, демонструючи свою здатність до аналізу. Аналіз може бути спрямований не тільки на «розчленування» поняття, але і на виділення притаманних тільки йому виключних ознак.

Синтез

Розумова операція, зворотна аналізу. Якщо аналізуючи, дитина «расчленяет» предмет, поняття, явище, то синтез, як результат аналізу, дозволить йому об’єднати отримані окремо ознаки. Дуже добре цю операцію ілюструє освоєння дошкільням навичок зв’язного читання. З окремих елементів (букв і звуків) він вчиться складати склади, складів – слова, слова формують речення і текст.

Класифікація

Оволодіння цим способом розумового дії, дозволить дитині виявити схожість або відмінність тих чи інших предметів, понять і явищ. Виділяючи один, але, як правило, суттєвий ознака малюк може класифікувати групу розглянутих предметів.

Наприклад, іграшки можна класифікувати за матеріалом, з якого вони виготовлені — це іграшки, зроблені з дерева, пластику, м’які іграшки з природних матеріалів і т. д.

Вправи, що дозволяють розвивати навички аналізу, синтезу та класифікації

«Що зайве?»

Покладіть перед дитиною кілька картинок, що зображують зрозумілі йому предмети. Можна використовувати картки дитячого лото, можна зробити картинки самостійно.

Наприклад, на картинках зображено такі предмети: яблуко, цукерка і книга. Дитина повинен проаналізувати і правильно класифікувати дані предмети. Яблуко і цукерку можна з’їсти, а книгу – ні. Значить, картинка з книгою в цьому ряду буде зайвою.

«Кіт у мішку» (тренуємо навички аналізу і синтезу)

Один з гравців (у разі якщо дитина ще мала і не дуже добре розмовляє, нехай це буде дорослий) бере картинку з дитячого лото, і, описує те, що на ній зображено, не показуючи її іншому гравцеві. При цьому сам предмет називати не можна! Інший гравець повинен вгадати, виходячи з опису, що зображено на картинці. З часом, коли дитина підросте (починаючи з 4-5 років), можна мінятися ролями – нехай дитина описує те, що зображено на картинці, а дорослий гравець відгадує. У цьому випадку тренуються не тільки розумові здібності, але й навички зв’язного мовлення.

«Підбери пару» (тренуємо аналіз, порівняння)

Необхідні два набори дитячого лото з однаковими картками. Одна дитина (гравець) бере карту і, не показуючи її, пояснює іншим гравцям, що на ній намальовано. Інші гравці аналізуючи, пропонують свій варіант картки, на якому, на їх думку, зображено те, що описував перший дитина. Якщо опис і відгадка збіглися дві однакові карти виводять з гри, а гра продовжується далі, з рештою картками.

«Що це?» (аналіз, порівняння, узагальнення)

Запропонуйте дитині охарактеризувати такі словникові ряди, використавши узагальнююче слово.

• стакан, тарілка, виделка, ніж; /посуд/;
• слива, яблуко, апельсин, банан; /фрукти/;
• горобець, лелека, гусак, голуб; /птиці/;
• кіт, свиня, заєць, вівця; /тварини, домашні тварини/;
• троянда, тюльпан, конвалія, мак; /квіти/.

Придумуйте словникові ряди самостійно, з часом ускладнюйте завдання, переходите від простих предметів, понять і явищ (пори року, почуття людини, природні явища тощо).

Розвиток мислення у дітей дошкільного віку – задача, рішення якої безпосередньо залежить від того, наскільки успішно дитина освоїв і може користуватися перерахованими вище розумовими операціями.

Заняття та ігри спрямовані на їх тренування, які забезпечать не тільки інтелектуальний розвиток дошкільника, але гармонійне формування особистості підростаючої дитини в цілому, адже саме розвинене мислення відрізняє людину в ряду інших живих істот.

Корисне відео про розвиток творчого мислення дітей: