Дошкільнята активно пізнають навколишній світ, ставлять безліч запитань і фантазують. На кожну відповідь батьків дитина миттєво задасть новий питання. Часом така поведінка дратує батьків, і діти все частіше чують від них: відчепися, не заважай, я зайнятий. На жаль, це сильно уповільнює розвиток пізнавальної активності дошкільнят.

Розвиток дитини – це процес, що вимагає одночасного участі педагогів, батьків і самої дитини.

Розвиток пізнавальних здібностей у дошкільнят умовно складається з 4 важливих етапів:

1. цікавість;
2. сприйняття навколишнього світу;
3. розвиток наочно-образного мислення;
4. використання набутих навичок.

Цікавість

Цікавістю наділений будь-дитина від природи. Завдання батьків дошкільника не обмежувати дитину у прагненні до пізнання навколишнього світу.

Сприйняття навколишнього світу

Дошкільник починає осмислено вивчати різні процеси, що відбуваються навколо нього. Він вчиться аналізувати і зіставляти факти, робить висновки. Він зауважує незвичайні для нього об’єкти і знаходить нове для себе. Все це сприяє розвитку дослідницької діяльності дитини.

Розвиток наочно-образного мислення

У дитини починає розвиватися уява, він багато фантазує і придумує. Він складає історії й одушевляє свої улюблені іграшки. У них з’являються імена, дитина придумуємо за них «іграшкову» життя.

Використання отриманих навичок

Коли дитина засвоїла нову інформацію чи навчився щось робити, у нього виникає величезне бажання поділитися цим з усім світом. На цьому етапі завдання батьків показати дитині де проходить грань між цікавим і пізнавальним спілкуванням і хвастощами.

Пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку стає основним завданням батьків і вихователів у дошкільних установах. У чому ж полягає цей самий розвиток пізнавальної діяльності дошкільників?

У цій статті ми розглянемо, як можна розвинути такі особливості особистості дитини:

• увагу;
• пам’ять;
• сприйняття;
• уява;
• мислення;
• посидючість.

Зауважу, дошкільнята вивчають світ, виходячи зі своїх відчуттів, вчинків і емоцій. Чим більше він бачить, чує або відчуває, тим більше він запам’ятовує і аналізує. При цьому його творча діяльність буде значно продуктивніше.

Для дітей дошкільного віку основним процесом засвоєння нових знань, навичок чи умінь є гра. Завдання дорослого заохочувати прагнення дитини до розвитку, не забуваючи при цьому контролювати кожну його дію, щоб дошкільник не заподіяв шкоди собі чи оточуючим.

Тренуємо увагу і пам’ять

Батьки повинні підбирати для гри з дитиною такі ігри, які можуть бути елементарними, на перший погляд, і, не вимагають ніяких додаткових предметів. Наприклад, на розвиток уваги. Батько розповідає дитині невелику історію, сильно завантажену докладними описами, але починається вона з фрази, про яку він запитає дитини в кінці: «Уяви, що ти машиніст поїзда. Поїзд складається з 7 вагонів, у кожному вагоні 8 купе. Вагони зеленого кольору…» Дитина може і сам запропонувати, як буде виглядати поїзд і куди він поїде. В кінці ключове питання від батьків: «Як звуть машиніста поїзда?» або «Скільки років машиністові поїзда?»

Існують і більш короткі загадки: «В сім’ї 4 сина, у кожного хлопчика по одній сестрі. Питання: скільки всього дітей живе в цій сім’ї?» Такі елементарні питання можуть змусити замислитися не тільки дитини, але і не самих уважних дорослих. Самий очевидний, на перший погляд, відповідь не завжди виявляється правильним.

Стимулюємо бажання вивчати світ, розвиваємо сприйняття

Як правило, діти не страждають від нестачі бажання дізнатися, як щось влаштовано. Але коли він вивчив все, до чого зміг дотягнутися, настав час батьків показати дитині щось нове.

Однаково новим для дитини буде і пристрій всесвіту, і принцип роботи холодильника. Може здатися, що це занадто складні теми для дошкільника, але дитина заздалегідь не обмежує себе упередженнями, що це незрозуміло або неможливо. Для нього це нескінченно цікаво, він не лякається від надлишку нової інформації.

Коли моя подруга вчилася в університеті, вона готувалася до іспитів, розповідаючи квитки своїй сестрі, якій було 4 роки. Дівчинка не тільки миттєво запам’ятовувала інформацію, але і намагалася зрозуміти, про що їй розповідає сестра. Потім вона приходила в садок і переказувала своїм друзям і вихователям все, що їй вдалося дізнатися.

Це підтверджує, що діти відкриті для всього нового, вони із задоволенням вислухають все, що їм розкажуть дорослі. Не забувайте про те, що діти прекрасно чують те, у що їм не варто вслухатися і про що говорять дорослі між собою. У них є дивовижна здатність видавати подслушанную інформацію в самі невідповідні моменти.

Уява і мислення розвиваємо разом

У дошкільнят розумові процеси взаємопов’язані з розвитком уяви. Логічні задачі та ігри допоможуть дитині навчитися мислити структуровано і розвинути логіку. Однак, не слід зловживати такими іграшками, які можна назвати «однозадачными».

«Однозадачными» назвемо ті іграшки, з якими можна виконати тільки одну дію або, до яких виробник доклав докладну інструкцію. Дотримання інструкції можна порівняти з їздою в машині по навігатору: коли ви слухаєте команди навігатора, ви значно менше звертаєте увагу на дорожні знаки і покажчики, гірше запам’ятовуєте дорогу. Коли ви їдете без підказок, ви бачите значно більше, помічаєте альтернативні маршрути. Також і дитина.

Одного разу я подарувала моїй 5-річної племінниці набір для плетіння тварин з бісеру. Спочатку вона зраділа подарунку, але коли відкрила коробку і дістала довгу інструкцію, вона сказала, що це нудно, хоч і була зачарована намистинами. З них вона в підсумку зробила собі намисто і браслет, тому що так хотіла вона, а не автори набору.

Така реакція дитини на подарунок в черговий раз доводить, що діти не визнають обмежень, якими сповнений світ дорослих. Завдяки цьому вони розвивають мислення і мислять нестандартно. Точніше, це дорослим дитяче мислення здається таким.

Розвиваємо посидючість

Найбільша перешкода у розвитку пізнавальних здібностей у дошкільнят – це дитяча непосидючість. Дитині складно зосередити свою увагу на чомусь одному, його то і справа щось відволікає. Він тільки що сів малювати, але от на кухні впала на підлогу вилка. Звук впала вилки зацікавив дитину, і він швидко відвернувся від малювання.

Щоб дитина була більш посидючим, потрібно постаратися захистити його від зовнішніх відволікаючих моментів і по можливості не давати йому відволікатися на щось нове, поки він не закінчить робити щось одне.

Молодші школярі

Трохи іншим буде розвиток пізнавальної активності молодших школярів. На відміну від дітей дитсадівського віку, діти молодші школярі запам’ятали, що спочатку може бути складним і незрозумілим, до деяких предметів вони ставляться з упередженням. Вже набагато менше місця в його розвитку будуть мати ігри і загадки, якщо дитина неусидчив, у нього можуть бути труднощі зі сприйняттям шкільної програми.

Новим стимулом для школярів стане успіх серед однолітків. У дитини є можливість отримати нові знання, і навіть порівняти свої досягнення з однокласниками. Оцінки – дуже зручний критерій для порівняння.

Розвиток пізнавальної активності молодших школярів вимагає об’єднаних зусиль з боку батьків і вчителя. Якщо дитина не може похвалитися відмінними оцінками або йому здається, що його однокласники більш успішні, ніж він, то в такому разі дитина може стати замкнутим і відстороненим і не захоче вчитися.

Як же тоді стимулювати розвиток пізнавальної активності молодших школярів? Педагоги виділяють 2 умови, при дотриманні яких пізнавальна активність буде формуватися, зміцнюватися і розвиватися у них:

1. створення грунту для вирішення пізнавальних завдань, активного пошуку нових знань самостійно, припущень, міркувань, а також суперечливих думок і зіткнення різних позицій;
2. створення оптимального рівня ведення навчального процесу для всіх учнів одночасно.

Пізнавальну діяльність поділяють на 3 різних рівня активності:

1. репродуктивно-пізнавальний (низький);
2. пошуково-виконавчий (середній);
3. творчий (високий).

Репродуктивно-пізнавальна активність

Даний вид активності відрізняється прагненням учня запам’ятати і відтворити матеріал уроку або оволодіти новими уміннями та застосувати їх за призначенням. Це одна з первинних форм прояву пізнавальної активності. Власний досвід приходить через пізнання досвіду попередників. Завдання, які вирішує школяр на цьому рівні, зводяться до одному зразку.

Пошуково-виконавча активність

Це наступний рівень пізнання, тому в ньому вже більше місця для самостійного вивчення. Школяреві необхідно зрозуміти суть завдання і вирішити її, використовуючи свої власні досвід і навички. При цьому він отримує нові вміння у вирішенні завдань і розвиває інтелект.

Творча активність

Це вищий рівень пізнання, тому що школяр самостійно може вибрати або створити собі завдання і виконати його. Або задачу можна вирішити декількома різними способами. Або школяр придумує оригінальне рішення поставленої задачі. Найскладнішим є відхід від звичного шаблону, тут і розвиваються творчі здібності.

Школярі з задоволенням будуть відгукуватися на пропозицію зіграти в гру, спрямовану на увагу і пам’ять, з цікавістю слухати те, що розповідають дорослі. Якщо батьки не перешкоджають розвитку спочатку закладеного в дитині прагнення досліджувати навколишній світ і пізнавати нове, то і в майбутньому він буде так само цікавий, як раніше, зможе мислити нестандартно і не буде упереджено ставитися до «складних» предметів.

Вебінари на тему пізнавального розвитку дітей: