Мама і дитина настільки тісно пов’язані, що часто в перші роки життя малюка вони сприймаються як єдине ціле. Часто можна почути від мам – ми поїли, ми намалювали, ми пописали.

Мама доглядає за дитиною, годує його грудьми, притискає уві сні, захищає і оберігає своє дитя. А також вчить всьому, що знадобиться дитині для виживання і отримання стабільності в світі.

Це і є виховання. У статті ми розглянемо, у чому конкретно полягає мамине виховання, які міфи потрібно відкинути і як впливає мамин підхід до питання виховання на становлення особистості дитини.

Міфи про виховання

Дивно, але не тільки статті в інтернеті, але і більшість книг про материнство і вихованні рясніють заголовками «мама повинна». І повинна вона, судячи з опису, всім і дуже багато – знати все про догляд за новонародженим, вміти заспокоїти, правильно і вчасно ввести прикорм, виховати у дитини музичний слух і математичні здібності, відкривати в ньому таланти, нескінченно читати, співати, танцювати. А також завжди бути усміхненою, ніжною і всепрощаючої. Все це на тлі ідеально чистого будинку (адже дитина повинна жити в стерильності!), і приготованих обідів з трьох страв.

Хороша новина в тому, що поряд з цими статтями і книгами, які можуть спровокувати післяпологову депресію і нервове перенапруження у молодої і недосвідченої мами, з’являються більш гуманні поради сучасних психологів і педіатрів про роль матері у вихованні. І головна думка — дитині не потрібна ідеальна мати. А потрібна зовсім звичайна мама, яка буде любити і піклуватися, знайомити його з навколишнім світом і іноді карати. Для того щоб виховувати свою дитину, обов’язково кидати роботу або не займатися домашньою роботою, адже найкраще навчання – це прилучення дитину до щоденних клопотів, гри на ходу. А головне – готовність мами бути уважним до потреб дитини, слухати і чути його.

Етапи виховання

Розберемося, які етапи в житті маленької людини є критичними у вихованні і на що мамі краще зробити упор в ці роки.

Новонароджена

З того моменту, як ваш малюк з’явився на світ, перше ніж він потребує – це тактильний контакт. Малюкові дуже незатишно в новому світі, тому він заспокоюється у маминих обіймах, чекає захисту і турботи, теплого молочка і близького серцебиття. До року виховання в основному зводиться до ретельного догляду і допомоги в адаптації до навколишнього світу. І перше, на що дитина дивиться, коли знайомиться з них – це мамина реакція. Грунтуючись на емоціях, виразі обличчя, інтонаціях мами, він вирішує – дружній чи ворожий світ, вчиться реагувати на увагу інших людей.

Тому на цьому етапі важливо, щоб мама сама була відкрита світу, не перебувала в стресовому стані. Для виходу зі стресу і післяпологової депресії варто використовувати всю можливу допомогу оточуючих — бабусь, тата, далеких родичів. Нехай вони займаються побутовими та господарськими питаннями. Увагу мами ж краще зосередити на дитину, її розвиток та виховання.

Чим більше уваги мама зможе приділити в цей період дитині, тим міцніше стає прихильність між ними. Яка в подальшому трансформується в міцну основу для формування сильної і впевненої в собі особистості.

Численні дослідження доводять, що в сім’ях, де немає мами чи малюк обділений її увагою, діти повільніше розвиваються і більш схильні до емоційної нестабільності в дорослому віці.

З року до чотирьох

Відзначаючи малюкові перший день народження, ми ставимо межу, за якою починається новий період. Тепер це вже не дитина, це маленький хлопчик чи дівчинка. І до турботи і догляду, ненав’язливим ігор, потешкам і примовок додаються нові елементи. Тепер можна і потрібно акуратно вчити малюка правилами безпеки – як розрізняти гаряче і холодне, як переходити дорогу, як вести себе в саду або в гостях. На цьому етапі у дитини формується поняття про закони, які діють у світі. Пояснити, що таке добре і що таке погано – завдання мами.

Навчання та виховання малят мама завжди проводить тільки в ігровій формі. Не варто садити трирічку за парту і вимагати від нього повторення правил етикету. Приклади з казок, розмови на прогулянках, постановки в домашньому ляльковому театрі – навчання можна виразити у безліч форм. Дуже важливо, щоб саме мама доносила базові поняття про світі, адже вона для дитини джерело життя, малюк безмежно довіряє їй.

На цьому етапі мамам варто взяти за правило – не давати порожніх обіцянок. Дитина дуже чутливий до невиправданих обіцянок, вони підривають довіру до мами, а це спричиняє закриття від навколишнього світу.

Ще один фактор маминого виховання, про який варто згадати – в цьому віці важливо дати дитині навчитися проводити якийсь час наодинці з собою. Він повинен навчитися самостійно приймати рішення у що він хоче грати, в яку одяг одягнутися, які іграшки візьме на прогулянку. Це допомагає розвивати самостійність. Часто мамі простіше самій одягнути йди годувати з ложечки малюка, але не відбивайте у дитини ініціативу, нехай робить сам, як може.

Після чотирьох

Прийнято вважати, що після трьох-чотирьох років дитина вже практично сформований як особистість. У нього чітко виражені риси характеру, він знає, чого хоче, знає розподіл ролей і ієрархію в родині і в суспільстві. На цьому етапі до виховання можна додавати різного роду навчання.

Мамі дуже важливо бачити в маленькому людині особистість і мати уявлення, що саме дитині потрібно. Не варто піддаватися стадному почуттю, якщо знайомі мами віддають дітей в художню гімнастику, а ваш посидюща дитина більше любить малювати. Вибирайте заняття для розвитку талантів саме вашої дитини.

Частіше задавайте йому питання – це розвиває її мислення, допомагає освоювати мова, а для вас відкриє світ інтересів дитини. Зацікавленість мами в нього як до особистості, підтримка нових захоплення – це формує в дитині впевненість у собі, розкриває творчий потенціал і виховує рішучість.

Йдемо в школу

До шести—семи років мами починають готувати дітей до школи. По суті дитина ще досить малий, тому поряд з навчанням йому потрібен захист і підтримка, особливо якщо він не відвідував дитячий сад.

Формат навчання в школах практично завжди викликає стрес у дітей, тому мамі потрібно створювати комфортну обстановку будинку. Важливо не змушувати, а залучати в процес навчання, частіше розпитувати про шкільних друзів, познайомитися з їх батьками.

Думка мами для дитини приблизно до 12-13 років буде єдино вірним, будьте обережні у висловлюваннях і думках. Дуже важливо підкреслювати повагу до вчителів, уроків, додаткових занять.

Підлітковий криза

У моменти, коли дитина відчуває, що він вже виріс і робить все наперекір батькам, мамина завдання так само приймати дитини, любити її, незважаючи на його витівки і неприємності з вчителями, експерименти з одягом і зовнішністю. Якщо мама на це реагує спокійно, але при цьому готова підказати, м’яко направити, або дати цінну пораду, то пережити підлітку важкий період буде набагато комфортніше.

По мірі дорослішання дитині потрібно все менше догляду та безпосередній турботи, але все більше дитина залежить від поведінки матері – він копіює її манери, звички, особливості розмови і спілкування з людьми. На будь-якому етапі життя для дитини є важливим прийняття мамою його особистості, схвалення його вибору. Не всім мами можуть приділити дитині багато часу, грати з ним часто, регулярно водити в театри чи спортивні секції. Але в становленні особистості головне, щоб мама була на відстані витягнутої руки, допомагала, а іноді і не заважала розвиватися і пізнавати навколишній світ. В цьому і полягає роль матері у вихованні своєї дитини.