Одним з найпоширеніших порушень мовних функцій у дітей є так звана дислалія. Неправильне вимова проявляється у дітей з нормальним рівнем розвитку слуху і артикуляції. Це захворювання проявляється у заміни, спотворення і повній відсутності певних звуків в усному мовленні.

Дислалія виникає у 50% дітей дошкільнят, 20% дітей молодшого шкільного вік та у 1-2% підлітків віком 9-10 років. Небезпека дислалії полягає в тому, що на її грунті можуть виникнути нові порушення у вигляді дисграфії і дислексії.

Причини розвитку дислексії

Зрозуміти, що таке дислексія і які її симптоми у дітей, можна за допомогою спостереження за процесом читання. Малюк з дислексією має недостатньо сформовані психічні функції, що приймають участь в читанні.

Він буде постійно помилятися в тих чи інших звуках, читати по буквах, спотворювати склади і навіть некоректно осмислювати прочитаний фрагмент. При нормальному інтелектуальному розвитку поширеність дислексії у дітей, на відміну від дислалії, доставляє всього 4-5%. Найчастіше недуга проявляється у хлопчиків.

Одним з найбільш очевидних факторів, що викликають дане порушення мови, вважається спадковість. Також західні дослідники вважають, що дуже часто недуга проявляється у латентних лівшів.

Однак основною першопричиною дислексії залишається дисфункція мозку, яка, у свою чергу, могла бути спровокована рядом біологічних факторів, зокрема, ушкодженням головного мозку або токсичними ураженнями нервової системи у наступних випадках:

• асфіксія;
• затяжний процес пологів;
• порок серця у матері або плода;
• аномальний розвиток пуповини;
• фетоплацентарна недостатність;
• анемія у матері;
• гемолітична хвороба плоду або новонародженого;
• інтоксикація алкоголем та медикаментами;
• жовтяниця у немовляти.

Також причинами стають інфекційні ураження ЦНС на тлі перенесених матір’ю захворювань, наприклад, грипу або краснухи. Крім того, дислексія нерідко супроводжує інші розлади, такі як алалія і дислалія, дизартрія, афазія, ДЦП і затримка психічного розвитку. До соціальних чинників, що призводить до мовної дисфункції, відносять дефіцит нормального мовленнєвого спілкування, білінгвізм і педагогічну занедбаність.

Симптоми дислексії у дітей

Іноді батьки не відразу можуть відрізнити нормальний розвиток мови від розладу мовних функцій.

Таке захворювання, як дислексія, має певні прояви, за якими можна вчасно розпізнати діагноз і розпочати лікування недуги:

• дислексія у дітей добре видна при читанні – пропускаються деякі слова, речення і навіть абзаци;
• дитина часто тре очі і трохи косить;
• скарги на головні болі після читання;
• швидка втомлюваність;
• утруднення у відтворенні простих геометричних фігур;
• написання слів задом наперед;
• дитина заплющує одне око в процесі читання;
• тримає книгу надто близько до очей;
• не виконує норми читання, що відповідають її віку;
• намагання уникати виконання домашніх завдань, пов’язаних із читанням;
• проблеми з листом.

Дуже важливо діагностувати розлад на ранньому етапі, але варто пам’ятати, що зазначені симптоми також можуть супроводжувати порушення зору. Тому бажана консультація офтальмолога. Поставити остаточний діагноз і правильно лікувати недугу може тільки кваліфікований фахівець, тому не довіряйте цей процес самим собі або педагогам.

Як діагностувати і лікувати дислексію?

Перший крок в лікуванні мовного розладу – відвідування педіатра.

Далі вас направляють до логопеда, який обстежує вашої дитини, починаючи зі збору таких даних:

• як протікала вагітність у матері;
• існує схильність до даного захворювання;
• чи є вроджені патології;
• особливості розвитку дитини в перші роки життя;
• в якому стані моторика;
• особливості артикуляції;
• навички читання, письма і мови;
• успішність школяра.

Далі лікар може запропонувати дитині пройти прості тести, зокрема, зачитування тексту, переписування та письмо на слух.

Як тільки діагноз підтверджений, починається логопедичний лікування дислексії. Корекційні роботи спрямовані на усунення всіх мовних дисфункцій і патологій немовних процесів.

Найчастіше методика корекції залежить від типу розладу:

• при оптичному типі робота проводиться над зоровим і просторовим сприйняттям;
• фонематическая форма передбачає коригування вимови звуків і створення уявлення і буквеному складі слів;
• тактильна дислексія вимагає роботи над розумінням схем і розвитком відчуття простору;
• при семантичному типі важливо розвинути складової синтез і лексикон, допомогти дітям засвоїти граматичні норми мови;
• мнестичні порушення вимагають розвитку слухової і зорової пам’яті;
• аграмматическая форма захворювання передбачає роботи по засвоєнню граматичних систем.

Лікування захворювання у школярів часто має сприятливі прогнози. Що стосується дорослих людей, що страждають дислексическими порушеннями, корекція мовленнєвої функції трохи масштабніше і відрізняється від роботи з дітьми.