Питання, чи можна йти до церкви з місячними, хвилює не тільки жінок, але і богословів. Це дискусія триває з часів Старого Завіту і досі представники багатьох течій не зійшлися в думках.

Та що там перебігу! Іноді змінюється богослужитель, і забороняє – або, навпаки, відкриває вільний вхід у храм Господнього жінкам під час місячних. Чому виникли такі різні тлумачення?

Часи Старого Завіту

Перша найдавніша частина Християнської Біблії – цю Священну книгу можна назвати конституцією християнської релігії – Старий Завіт. Його інші назви – «Танах», «Священне писання». Складена ця частина Священного тексту ще до появи християнства, і є спільною частиною двох – тепер протиборчих – релігій – іудаїзму та християнства.

У Старому Завіті відвідування храму заборонялися «нечистим» людям – доступ до Бога їм був закритий. Вже у часи християнства Господь перестав ділити на чистих і нечистих, всім став надавати рівну увагу, виліковувати стражденних.

Тоді ж в категорію «нечистих» потрапили:

• прокажені;
• все, що страждають на гнійно-запальними захворюваннями;
• хворі з дисфункцією простати;
• ті, хто осквернив себе дотиком до трупа, тіла – тобто до трупа;
• жінки з кровотечами із статевих шляхів, функціональними і патологічними.

Вважалося, що ходити в церкву не можна після зіткнення з гріхом – під це визначення потрапляли всі стани.

Цікаво, що час очищення для породіль, які відтворили на світ немовля-чоловіка, зменшено у 2 рази порівняно з часом на очищення для матерів дівчаток – тобто 40 та 80 днів.

Видно, що дискримінація по відношенню до жінок почалася з найдавніших часів і знайшла відображення у Старому Завіті.

Раціональність поглядів

В часи Нового Завіту списки нечистих були підкориговані. Господь став з більшим розумінням ставитися до людських проблем – однак деякі обмеження для жінок залишилися. Чому не можна в церкву з місячними вже пояснювалося гігієнічними міркуваннями.

Територія храму вважається Святою Землею – на ній заборонено проливати кров. Надійні захисні гігієнічні засоби з’явилися зовсім недавно. Ще кілька століть тому жінки не завжди користувалися прокладками і приховували своє природне стан від оточуючих.

Не можна допускати, щоб на церковну землю пролилася кров – тому жінкам з кровотечами із статевих шляхів вхід у храм був закритий. Є ще одна теорія, чому не можна жінці ходити в культовий заклад з місячними.

Розродження, менструальна кров – все це пов’язано з первородним гріхом: народження немовляти і відторгнення з ендометрієм яйцеклітини. А хто винен у тому, що людський рід був вигнаний богом з райських садів? Жінка! Безпосередньо в період зіткнення з обставинами, які поставили людство на вічні муки і змусили «з потом і кров’ю» добувати собі їжу, жіноча стать до Бога не допускається. Напевно, щоб не нагадувати про неприємних обставин.

Тому 40 днів після пологів – поки не закінчаться післяпологові виділення і під час менструації, доступ до Бога був заборонений.

Зміна понять

Нечистота за Старим Заповітом пов’язана з нагадуванням земних справ – народження людини, її смертність, можливості захворіти. Але вже на сторінках Нового Завіту у сина Господа Ісуса Спасителя переконання інші.

Чому так змінилися погляди служителів, що описують житіє Святих? Потрібно згадати, як зараз би сказали, презентували – Ісуса Христа християнські священики, поширюючи нову релігію серед населення.

Ісус Христос – втілення життя. Якщо бути його прихильником, то маєш право на вічне життя. Господу під силу зціляти хворих, дотиком він може повертати до земного існування. Сам принцип нечистоти при нагадуванні про смерть втрачається – ось чому було підкоригувати поняття про заборону на відвідування храму.

Відомі богослови обґрунтували зміна правил і для жінок.

Наприклад, Григорій Двоєслов вважає, що жінці з менструацією можна йти до церкви, щоб молитися. Всі процеси в її організмі природні, більше того – оскільки її створив Господь, то все, з чим вона стикається протягом життя від Бога – від її душі, волі і бажання не залежить нічого. Місячні Господь дав, щоб організм очистився, значить в цей період вона «нечистої» вважатися не може.

Священик Никодим Святогорець поділяв цю думку провідного богослова, більше того, він вважав, що в ці дні жінці можна не тільки молитися, але й причащатися.

Заборона відвідування церкви в менструальні дні цілком неправильні.

Священик Костянтин Пархоменко писав, що в ці дні жінка може навіть причащатися, але якщо вона з поваги до таїнства – знаючи Святе письмо – відмовиться від цієї дії, то її вчинок буде гідний Господньої нагороди.

Але досі присутні думки, що оскільки Господь у ці дні зробив неможливим продовження роду, то жінки вважаються нечистими – інакше б чоловіки з ними сексом.

Висновок: церква і місячні

Як можна побачити, священнослужителі досі дотримуються різних думок. Та може бути й таке – в одному приході жінки допускаються до богослужінь, а в іншому – ні.

Якщо заглибитися в Святе письмо, то виходить, що Богу важливіша внутрішня чистота людини, а те, що відбувається з його тілом – вдруге. Тому якщо жінка дотримувалася основні заповіді, то відвідини храму в будь-який час її життя гріхом бути не може.

Все, що створене Богом – то святе, і відвідування церкви в критичні дні або післяпологовий період не є гріхом. Більш того, в даний час дітей хрестять не тільки відразу після виписки з пологового будинку, але і в його стінах – тобто священнослужителі не бояться доторкнутися до породіллям відразу ж після пологів, не вважаючи їх «нечистими» і «поганими».

Так що якщо є істинно релігійною жінкою, то перед тим як планувати постійно відвідувати богослужіння, варто поцікавитися у священика, яких він дотримується поглядів, і чинити відповідно.

Якщо ж відвідування храму є даниною сучасних традицій – тобто дотримуєшся моді – і заходиш в культовий заклад тому, що «прийнято» на Великдень або Різдво там з’являтися, то замислюватися про свій стан не варто.

Істинно віруючі жінки під час критичних днів або в післяпологовий період утримуються від безпосередньої участі в релігійних ритуалах, які включають в себе дотику до святинь.