Цервіцит – це запальний процес у вагінальному сегменті шийки матки. Захворювання супроводжується болями внизу живота і рясними піхвовими виділеннями. Цервіцит небезпечний тим, що може призвести до появи ерозії, потовщення шийки матки.

При відсутності терапії висока ймовірність поширення запалення на інші статеві органи.

Наскільки небезпечний цервіцит, що виник під час вагітності?

Цей стан може завдати шкоди як майбутньої матері, так і плоду. Варто зазначити, що небезпечні та причини, які її провокують.

До таких належать:

1. Статеві інфекції – гонорея, трихомоніаз, хламідіоз та багато інших;
2. Кандидоз;
3. Генітальний герпес;
4. Вірус папіломи людини (ВПЛ);
5. Травми шийки матки в анамнезі, наприклад, механічні пошкодження при аборті, діагностичному вискоблюванні, видалення/встановленні внутрішньоматкової спіралі, штучному розширенні шийки;
6. Недотримання правил інтимної гігієни;
7. Алергічна реакція на сперміцидні кошти, латекс та ін.

Цервіцит при вагітності: симптоми

Запалення в першу чергу виявляє себе інтенсивними піхвовими виділеннями.

Трохи пізніше до них приєднуються інші ознаки:

• свербіж, печіння, почервоніння зовнішніх статевих органів;
• печіння при сечовипусканні;
• хворобливі статеві акти, після яких можуть спостерігатися кров’янисті виділення;
• болі внизу живота;
• нудота;
• підвищення температури.

Гінеколог при огляді зазначає гіперемію і набряк зовнішнього отвору цервікального каналу, випинання слизової матки, дрібні крововиливи і виявлення.

У чому прояви захворювання залежать від причини його появи, а також загального стану імунітету. Наприклад, якщо першопричиною стала гонорея, то спостерігається яскрава вираженість запального процесу, а ось при хламідіозі його прояви менш помітні.

Патологія, що з’явилася на тлі герпесу, характеризується яскраво-червоної шийкою матки, її рихлість і виявленнями. При трихомоніазі у мазку присутні атипові клітини, а на шийці – невеликі крововиливи. ВПЛ може спровокувати утворення кондилом і велике виявлення.

Небезпека цього захворювання в період вагітності полягає в тому, що на ранніх етапах розвитку воно практично нічим себе не видає, тобто може протікати абсолютно безсимптомно.

Якщо жінка не виявила його гострого перебігу, він переходить у хронічний. Останній характеризується менш вираженою симптоматикою і затяжним перебігом, однак представляє не меншу небезпеку для плода.

Якщо лікування відсутня, запалення поширюється на навколишні тканини, залози, що призводить до утворення кіст і інфільтратів, відбувається ущільнення шийки матки. Не можна нехтувати профілактичними гінекологічними оглядами, адже від цього залежить здоров’я дитини і самої жінки. У цих цілях також рекомендується серйозно підійти до питання про планування дитини: здати всі необхідні аналізи, пройти при необхідності повноцінного лікування. При цьому обстежитися повинен і майбутній батько дитини.

Багато можна сказати за характером виділень, наприклад, при гонореї вони жовтуваті з домішкою гною; при мікоплазми і хламідіозі прозорі або білі з жовтуватим відтінком; при урогенітальному трихомоніазі – пінисті; при кандидозі такі ж, як і при молочниці – білі, сирною консистенцією.

Гострий, хронічний цервіцит, інші його види і вагітність

Гостра форма характеризується різким початком і бурхливим прогресуванням. Запалення і інфекції виявляють себе яскраво. Зазвичай одночасно присутні всі симптоми захворювання.

Хронічна форма виникає на тлі інших захворювань або є наслідком невылеченной гострою. В періоди загострень спостерігаються незначні слизово-гнійні виділення, шийка набрякає незначно.

При тривалому хронічному перебігу потовщується шийка матки, виникає ерозія.

1. Гнійна форма супроводжується відповідними виділеннями, причиною яких стають статеві інфекції. Найчастіше гнійний цервіцит поєднується з гонореєю;
2. Атрофічна форма характеризується стоншенням тканин шийки. При запущеному патологічному процесі страждають інші органи, порушується сечовипускання. Варто відзначити, що атрофічна форма часто розвивається хронічне запалення;
3. Вірусний цервіцит, відповідно, виникає з-за вірусів (пр. ВПЛ, герпесу). Лікування такого завжди комплексне і досить складне: призначають імуномодулятори, противірусні, проводять зрошення матки лікарськими засобами;
4. Бактеріальної формі не характерні сильні прояви, але порушення мікрофлори піхви присутні. Причини ховаються в бактеріальних інфекціях – вагінозі, гонореї, кольпіті і пр;
5. Кістозний вид цервіціта – самий неприємний. Зазвичай він виникає на тлі відразу декількох інфекцій, що вразили організм (стафілококів, хламідій, трихомонад, ентерококів). У результаті починається патологічне розростання циліндричного епітелію з поверхні матки і її заростання кістами, які можуть поєднуватися з ерозіями;
6. Неспецифічний цервіцит не пов’язаний з інфекціями і зазвичай розвивається на тлі бактеріального вагінозу. Зазвичай його діагностують у молодих жінок. Проявляється він рясними піхвовими виділеннями з домішкою гною.

Чим небезпечний цервіцит для плода при вагітності

Це захворювання значно підвищує ризик розвитку ускладнень. Сюди входить і мимовільне переривання вагітності в першому триместрі, і передчасне розродження на більш пізніх термінах, і внутрішньоутробне інфікування плода. У малюка, народженого від матері, в перший тиждень життя може розвинутися гнійне ураження шкірних покривів/внутрішніх органів.

Головна небезпека полягає в тому, що мікроби, які спровокували цервіцит, можуть проникнути висхідним шляхом (через цервікальний канал) до дитини, тим самим заразивши його. На ранніх термінах вагітності висока ймовірність розвитку эмбриопатий інфекційного генезу, що проявляється в плацентарної недостатності і порушення формування плоду. Також може статися викидень або завмерла вагітність.

З-за цервіціта шийки матки може виникнути затримка дитини у розвитку, а також локальне або генералізоване інфекційне захворювання. Варто відзначити, що генералізовані форми інфекцій виникають ще на ранніх термінах, тому що дитина в утробі не може локалізувати запальний процес. На пізніх термінах інфекції призводять до звуження каналів і отворів. Надалі спостерігається аномальне розвиток сформованих органів, з’являються псевдоуродства, приміром, гідроцефалія.

Діагностика

У першу чергу потрібно гінекологічний огляд.

Необхідний:

• бактеріальний посів на визначення збудника захворювання і його чутливість до антибіотиків;
• мазок на вагінальну мікрофлору;
• ПЛР-аналіз;
• рН-метрія піхвового відокремлюваного;
• аналіз крові, сечі;
• УЗД.

Скільки аналізів і яких саме потрібно здати, може сказати тільки лікар, керуючись клінічною симптоматикою.

Іноді потрібно вдатися до спеціальних методів діагностики – ДНК-зонда, иммуноферментному аналізу.

Лікування гострого та хронічного цервіціта при вагітності

Після дослідження результатів аналізів лікар призначає препарати, виходячи з чутливості виявлених мікроорганізмів до антибіотиків. При наявності хронічного захворювання слід доповнити терапію вітамінними комплексами і засобами, що підтримують імунітет. Можуть бути призначені лікувальні ванни, а також спринцювання.

Щоб не допустити рецидиву захворювання і розвитку ускладнень, лікування цервіціта, що виник під час вагітності, жінка повинна суворо виконувати рекомендації лікаря. Варто відзначити, що терапію повинні проходити обидва статевих партнера. На час курсу варто утриматися від статевого життя. Надалі потрібно регулярно відвідувати лікаря. Останній, в свою чергу, призначає заходи для відновлення шийки матки, усуває наявні пошкодження.

Також лікар повинен вжити заходів профілактики штучного переривання вагітності. Варто відзначити, що терапія може включати радіохвильове вплив та інші фізіотерапевтичні процедури. Також не виключається, що вагітність потрібно буде перервати.

Ні в якому разі не займайтеся самодиагностированием і самолікуванням! Це може бути небезпечно для вашого здоров’я і самопочуття вашого малюка!