Батьки дивуються, що слухняний і добрий трирічний малюк раптом перетворюється на домашнього монстра. Він не слухає прохань і не дає спокою постійними капризами і вимогами. У дитячому садку б’ється, бавиться і веде себе зухвало. Психологи стверджують, що подібна поведінка дитини нормально. Воно пояснюється черговим віковим кризою. Від того, як батьки поведуть себе з малюком, залежить його характер в майбутньому.

Дитина у віці від 2,5 до 3,5 років починає усвідомлювати себе. Він ще не може мислити і оцінювати навколишній світ. Робить спроби знайти своє місце в сім’ї і визначити себе в навколишньому світі. У силу недостатності досвіду, робить малюк це невміло. Завдання батьків допомогти дитині.

Симптоми кризи 3-х років

Психологи визначають цей віковий період як криза протиріч і норовливість. Це виражається в спробах малюка самоствердитися у власних очах і очах оточуючих. Визначити, що дитина вступає у фазу кризи, допоможуть симптоми, які психологи визначають як основні.

1. Малюк проявляє увагу до свого зовнішнього вигляду. Він може цікавитися тим, що надіто на інших дітей, приміряти батьківські речі і намагатися вибирати свій одяг.
2. Різке заперечення будь-яких пропозицій, що надходять від дорослих. Малюк може зухвало відмовитися від цукерки і тут же взяти її з вазочки через кілька хвилин.
3. Істерики і неадекватна реакція на сповільнену реакцію батьків. Наприклад, вимога тут же кинути слухавку, якщо дитина просто захотів цього.
4. Залучення уваги оточуючих негативними вчинками. Він може кричати на весь голос на вулиці, дратуючи оточуючих або влаштувати скандал в магазині.
5. Знецінення значення дорослих і речей навколо нього. Улюблена іграшка може бути викинути, а бабусі заявлено, що вона погана.
6. Норовистість і впертість. «Я сам!» – категорично заявляє малюк, не бажаючи допомоги з боку дорослих.

Багато батьків сприймають поведінку свого чада, як прогалини у вихованні. Насправді, виховання тільки починається. Дорослим варто великих зусиль встановити причини поведінки і знайти правильний підхід до свого разбушевавшемуся чаду. Для багатьох важлива думка оточуючих про свою дитину. Тому, йдучи на поводу у знайомих або перехожих, осудливо дивляться на картину чергового спалаху малюка, батьки допускають помилки.

Покарання або навмисне неувага до витівок маленького деспота можуть завести ситуацію в глухий кут.

Важливо пам’ятати, що від розумної поведінки батьків багато в чому залежить майбутнє дитини.

Причини кризи та їх подолання

Боротися з кризою не вийде. Треба просто пережити його і постаратися згладити з найменшими втратами для майбутнього малюка. Спочатку батькам варто зрозуміти причини неадекватної поведінки дитини.

Недолік уваги

Робота, господарські справи займають занадто багато батьківського часу. Дорослі можуть вважати, що малюк вже достатньо великий, щоб самостійно зайняти свій час. Тому більшість батьків завалюють малюка іграшками і залишають без уваги його бажання спілкування. Дорослі не розуміють про що говорити з малюком, який сам тільки починає складати фрази. В більшості випадків зовсім не важливо про що говорити. Головне проявити увагу.

На прогулянці з дитиною мама і тато не повинні розмовляти по телефону і спілкуватися зі знайомими. Грати, розповідати «чому машина їде, куди собачка біжить, чому небо не падає…», збирати листочки. Говорити, говорити і говорити. Малюк відчуває увагу до себе і цього йому досить. Відштовхнувши дитину в цьому віці, можна отримати грубого і неуважного дорослого в майбутньому.

Самоствердження особистості

Велику помилку роблять батьки, відмовляючи трехлетке в його прагненні щось зробити «як дорослі». Звичайно, простіше нагодувати його акуратно з ложки, ніж відмивати простір навколо столу і відпирати брудний одяг. Необхідно дозволяти дитині вчитися самостійних дій. Це допоможе йому відчути своє дорослішання і не стати закінченим ледарем.

Помста

Криза трьох років знаменується загостреним почуттям справедливості у малюка. Несправедливість покарання або необґрунтовану відмову у поясненні здатний викликати бурю негативних емоцій.

Дитина може замкнутися в собі і домогтися від нього виконання вимог стане неможливим. Необхідно розмовляти і пояснювати малюкові, чому цього робити не можна. Приклад батьків дуже важливий для виховання. Якщо мама обдурила або забула про свою обіцянку, то результат її вчинку обов’язково позначиться на сприйнятті дитини. В його пам’яті відкладеться тільки дія і почуття. Зрозуміти, які обставини змусили дорослої людини вчинити саме так, він ще не може. Через кілька років батьки такого малюка стануть дивуватися, чому дитина стала ставитися до своїх обіцянок та обов’язків так несерйозно.

Що робити?

Трирічний малюк робить перші кроки в усвідомленні себе і своїх здібностей. Батьківські закиди, «який ти недотепа, дурень…» завдають непоправної удар по майбутньому маленького чоловічка. Головними фразами, які люблячий батько підтримує своє чадо, повинні стати:

• Який ти великий! Як у тебе добре виходить.
• Давай мама трохи допоможе, і у нас все вийде.
• Може, ще раз спробуємо? Адже ти вже так багато вмієш.
• Який помічник! Без тебе у мене б не вийшло так добре.

Необхідно дати зрозуміти дитині, що він може навчитися всього, що потрібно. Допомогти повірити у свої маленькі силоньки. Не потрібно намагатися зробити все самостійно. Нехай не з першої спроби, нехай доведеться переробляти. Але малюк повинен знати, що він може щось робити самостійно.

Перебороти дитини під час вікової кризи неможливо. Батьки, які намагаються домогтися слухняності, ризикують зламати нестійку психіку маленького чоловічка.

Важливо, щоб у вихованні малюка брали участь обоє батьків. Тато, втомлений після трудового дня, і оттолкнувший своє чадо, ризикує отримати відповідь через кілька років. Дитина стане абсолютно неуважним до батьків і їх прохань. Деякі чоловіки стверджують, що не розуміють, як поводитися з таким маленьким дитиною. Не потрібно мати семи п’ядей у чолі, щоб прочитати казку або подивитися разом мультфільм. Запитати дитину, який герой йому сподобався і попросити розповісти мамі, що вона не бачила, великої праці не варто.

Не треба відгороджуватися і намагатися відкупитися іграшками. Тільки увага та зацікавленість батьків допоможуть виростити добру і чуйну людину.