Питання фізичного розвитку, пов’язані з початком активного самостійного пересування маленького чоловічка хвилюють кожну молоду маму.

Коли дитина починає повзати? Які чинники впливають на його бажання навчитися повзати? Як навчити дитину повзати і чи потрібно це робити, чи малюк з часом без праці опанує потрібне навиком самостійно? Є повзання необхідною нормою фізичного розвитку? Ці моменти викликають палкі суперечки на форумах, де спілкуються молоді батьки.

Повзання з народження. Трек Домана

Однією з популярних методик навчання раннього повзання є концепція раннього розвитку Глена Домана. Цей вчений пропонує починати навчання дітей повзання практично з перших днів після народження, правда, використовуючи спеціальне пристосування – так званий трек Домана.

Що являє собою це пристосування:

• Фанерний жолоб, оббитий м’яким поролоном, з покриттям з нековзного шкірозамінника.
• Ширина жолоба не повинна перевищувати 35-40 см, довжина однієї секції – 1 метр.
• На початковій стадії занять можна використовувати одну секцію, але в ідеалі малюк повинен проповзати 60-90 см, тому необхідно виготовити або придбати 2-3 секції треку.

Суть навчання повзання в треку Домана проста: новонародженого малюка викладають в жолоб на живіт, що стимулює в нього умовний рефлекс повзання, даний їй природою від народження. Спочатку малюк буде пересуватися по-пластунськи, по трохи підтягуючи за собою тіло. Для того щоб трохи полегшити його зусилля, трек, рекомендують встановити під невеликим кутом, тоді природна сила тяжіння злегка допоможе дитині в його русі вниз по жолобу. Градус нахилу повинен бути невеликим, інакше малюк не почне повзти, а скочуватися вниз!

Плюси і мінуси навчання повзання з народження

Прихильники цього методу відзначають відмінне фізичний розвиток малюків, регулярно повзаючих в треку. У віці одного — двох місяців малюк може долати 60-90 см відстані. І якщо спочатку він пересувається по-пластунськи, то до кінця третього місяця вже пробує ставати на карачки і вчиться повзати звичайним способом.

Все було б добре, якби всі новонароджені діти з радістю погоджувалися повзати в треку Домана. Однак молоді батьки, налаштувавшись на заняття за цією методикою, стикаються з абсолютним, категоричним небажанням малюка повзати по треку. І кожне викладання його туди супроводжується довгим плачемо і не менш довгим подальшим заспокоюванням.

Чому це відбувається? Психологи переконані, що потреба в повзанні з самого народження, сильна далеко не у всіх малюків. Для одних – це дійсно хороша зарядка, доставляє задоволення, для інших – сильний стрес, викликаний різким відривом від матері і подальшим викладанням на холодну і незатишно поверхню тренувального жолоба.

Набагато більш важливим в перші місяці життя малюка є формування повної довіри до навколишнього світу, вважають фахівці з дитячої психології. А спокійний і впевнений у собі маля з цікавістю осягати навколишній світ і розвиватися.

Саме тому навчання повзання новонароджених, є, насамперед, новаторською методикою, заняття якої проводяться виключно з ініціативи батьків і не знаходять широкої підтримки у дитячих педіатрів та неврологів.

Класичний погляд на повзання, коли дитина починає повзати?

Перші півроку маленька дитина стрімко зростає, причому він не лише набирає зріст і вагу, але і активно розвивається: починає піднімати голівку, вчиться перевертатися з боку на бік, і, віком 6-7 місяців починає самостійно сідати.

Наступний етап у фізичному розвитку малюка – повзання, один з видів повністю самостійного пересування. Коли дитина починає повзати? Адже далеко не завжди діти починають повзати згідно з графіками, придуманим дитячими лікарями, більше того, деякі діти взагалі мине стадію повзання, відразу ставши на ніжки і почавши ходити.

Але батьки не бажають чекати, поки малюк освоїть цей навик самостійно, адже в довідниках з розвитку дітей переконливо написано, що у віці 7-8 місяців, всі малюки повинні повзати. Що ж робити? Потрібно навчити, вирішують мами і тата і з ентузіазмом беруться за справу.

Як не треба робити!

Здавалося б, простіше простого, стати на карачки і поповзти, чого тут складного? У результаті навчання дитини проводиться наступним чином: малюка ставлять на карачки, і, по черзі пересуваючи його ручки та ніжки, намагаються змусити його повзти. Почувши в якості реакції обурені крики, батьки, як правило, дивуються: «треба ж, який ледар!», і, вивчивши рекомендації на тему «як навчити дитину повзати», з посиленим завзяттям продовжують заняття.

Результати такого «навчання» часто плачевні: у малюка розвивається стійка негативна реакція на спроби навчити його повзання. Цілком можливо, що він так і не навчиться повзати, перейшовши відразу до спроб навчитися ходити.

Як навчити дитину повзати

Батьки повинні розуміти, що навичка повзання залежить в першу чергу не від бажання повзти або можливості дитини вловити суть самого вправи.

Вміння і бажання малюка повзати залежить від наступних факторів:

• рівня фізичного розвитку і стан певної групи м’язів тіла малюка: його плечового пояса і преса, сили ручок, вміння тримати рівновагу;
• наявності у малюка природної допитливості і терпіння;
• нічим не обмеженого простору, в якому перебуває дитина (батьки не зловживають манежем, всілякими кріслами-гойдалками);

Якщо групи м’язів розвинені добре і дитина не обмежений в пересуванні, то природне прагнення будь-якого малюка до пізнання рано чи пізно змусить його до активних дій, і він почне повзати.

Іноді батьки стають свідками такої картини: малюк намагається встати на карачки, але завалюється набік, нервується, плаче і на якийсь час може припинити свої спроби повзти. Це відбувається тому, що сили його ручок ще недостатньо для того, щоб утримувати вагу тіла, тому необхідно допомогти йому в цій ситуації.

Корисні вправи

Вчимося висіти. Підберіть паличку, яку ручка малюка зможе повністю обхопити і міцно триматися. Дайте дитині вхопитися за неї двома руками, а потім злегка підніміть його з положення лежачи. Нехай він продовжує висіти на паличці. Робіть цю вправу на м’якій поверхні, щоб уникнути травмування, якщо малюк випустить паличку з рук.

З кожним разом піднімайте його все вище, можна трохи покачати дитини на паличці з боку в бік, повністю піднявши його тіло над поло. Багатьом дітям такі вправи доставляють велике задоволення.

Стійка на руках. Візьміть малюка міцно за ніжки, переверніть головою вниз. Дайте йому спертися руками об підлогу. Він повинен добре розкрити долоньки і відчути поверхню підлоги. При цьому продовжуйте тримати його за ноги. Потім трохи опустіть малюка вниз, дайте йому можливість попружинить на долоньках, яким він упирається у підлогу.

Кмітливий малюк дуже швидко зрозуміє, що від нього вимагається. Повторіть кілька разів. Ці вправи відмінно тренує руки і плечовий пояс.

Розвиваємо почуття рівноваги. Цьому сприяють такі улюблені всіма дітьми «кручення» і «вертіння», «каруселі» на руках у батьків. Не бійтеся, взявши дитину за ручку і ніжку покружляти його навколо себе кілька разів. Не бійтеся, поклавши його животиком на плече, покружляти разом з ним. Це відмінно тренує вестибулярний апарат.

Всі діти повзають?

Ні, звичайно, не всі. Більш того, сучасна педіатрична наука вже відмовилася від властивих їй раннє консервативних поглядів на фізичний розвиток малюків.

На сьогодні встановлено, що вміння дитину повзати не є суттєвим показником його фізичного розвитку. Для повноцінної оцінки необхідно враховувати сукупність навичок малюка в декількох областях: соціальної, великої чи малої моториці, мовної, емоційної і т. д.

Тому не варто турбуватися, якщо минули всі терміни, а малюк так і не поповз. Можливо, це відбудеться пізніше, або не відбудеться і взагалі, а замість цього дитина відразу почне вчитися ходити, випередивши тих, хто ще перебуває на стадії повзання.

Передача про те, як навчити дитину повзати і у скільки місяців починати заняття: