Складно знайти таке ж дивне щодо своїх проявів захворювання, як целіакія. Що це таке, як його пізнати, мало хто чітко розуміє, оскільки, зі слів лікарів, весь перелік симптомів цієї хвороби не зустрічається в жодного пацієнта.

До того ж, непросто підібрати і правильне лікування, а також позбавитися від чинників, які сприяють загостренню захворювання. Так наскільки небезпечна целіакія, як її розпізнати?

Що таке – целіакія?

Під цим словом, незнайомим більшості людей, лікарі мають на увазі «борошняну хвороба», глютенэнтеропатию або непереносимість глютену.

Дане захворювання носить вроджений характер і передається у спадок. Імовірно зараз його можна діагностувати у 1% населення (або трохи менше), правда при цьому ген себе може майже не проявляти – всі важкі симптоми целіакії спостерігаються вкрай рідко. Більшою мірою стикаються хворі з прихованою і субклінічною формами.

• Суть целіакії – порушення кишкового всмоктування внаслідок атрофії слизової оболонки тонкої кишки, яку провокує глютен.

Погана перетравність даної речовини, оскільки воно надходить без ряду ферментів, що відповідають за індукований аутоліз (причина – термічна обробка більшості круп). Додатково ризику людини може піддавати наявність виразкової хвороби і схильність до переїдання, які також перешкоджають нормальному переварюванню надійшли джерел глютену.

• Слід сказати, що небезпечною для хворого з целіакію є не тільки клейковина, але і ряд споріднених їй білків: гордеин, авенін, які теж присутні у злакових культурах.
• Ареал поширення целіакії – деякі зони Африки, Індії, північної та західної Європи (для гена DQ5), а також для півдня і центру Африки (ген DQ8). Натомість у країнах Азії (Японія, Китай) хворих на целіакію не виявлено, причину чого досі шукають.

В силу того, що це захворювання носить генетичний характер, але повна клінічна картина спостерігається лише у осіб, які поєднують в собі 2 гени, що відповідають за нього, дитина у таких батьків хворим народиться лише з імовірністю 10%. У родичів хворого класичної целіакію можуть бути тільки симптоми «передхвороби», як це називають лікарі. Тобто як такої видимої реакції на глютен може не спостерігатися, але при взяття аналізів крові буде відмічено підвищення рівня Т-лімфоцитів, що перебувають в епітеліальному шарі тонкої кишки.

Причини і симптоми целіакії у дорослих

Механізм розвитку цього захворювання все ще знаходиться під вивченням фахівців, оскільки крім генетичної природи целіакія має аутоіммунну, а також алергічну. При цьому хвороба відома ще з перших днів введення пшениці і їй подібних джерел клейковини у раціон людини. Можливими причинами глютенэнтеропатии лікарі називають:

• Підвищену чутливість епітеліального шару тонкої кишки.
• Надмірна кількість лімфоцитів в епітелії, які розпізнають клейковину як елемент, що потребує знищення.
• Велика кількість антитіл до аденовірусів, який за своєю природою схожий з глютеном.
• Брак ферментів травного тракту, тому вони не в змозі розщеплювати поліпептиди. Однак цей фактор під питанням, оскільки при тривалому дотриманні дієти набір ферментів в кишечнику здатний відновлюватися.

Тут потрібно звернути увагу і на те, що целіакія «не ходить одна» – у осіб, яким ставили такий діагноз, також часто спостерігаються діабет по инсулинозависимому типу, анемія, онкологічні захворювання ШКТ, а також проблеми з імунітетом.

У немовлят чутливість до клейковини проявляється вже в перші дні життя, коли вони отримують материнське молоко (якщо в її раціоні присутні джерела глютену, похідні якого передаються дитині), або пізніше, коли починається введення злакового прикорму. Особливо частим каталізатором стає манна каша. Молоді батьки помічають прояви целіакції за пенистому стільця (одна з характерних рис саме цієї хвороби), частим кишкових розладів, швидкого зниження маси тіла малюка, метеоризму і блювоті. У дорослих все ж не настільки очевидно.

• Всі лікарі знають, що є 3 основних клінічних картини для проявів целіакії, які складають аналогічну кількість її форм. Проте насправді варіантів розвитку хвороби і її симптоматики значно більше.

Найчастіше доросла людина може навіть не здогадуватися, що у нього целіакія, оскільки вона з легкістю маскується під інші захворювання ШКТ, так і лікарі схильні шукати інші діагнози, оскільки не всі визнають цю патологію. Дана хвороба може проявляти себе і як дерматологічна, і як звичайний гіповітаміноз, і як дисбактеріоз.

• У дорослих целіакія переважно носить атиповий або латентний характер.

Саме з цієї причини визначити її наявність з ходу, як у дитини, майже неможливо. Найхарактернішими симптомами є 3 типових ознак, властивих всім віковим групам:

• Пінистий стілець, в якому спостерігається велика кількість жиру, що робить його блискучим і надає йому неприємний запах, а також не дає йому втекти легко. Забарвлення може бути будь-який, в залежності від продуктів, які перебували на той момент у кишечнику. При цьому випорожнення дуже часті, від 5-ти разів на добу.
• Проблеми з вагою – переважно його недостатність, хоча у осіб, що мають до того ж целіакії діабет, навпаки, буде надлишкова маса тіла. Також можливе відставання в розвитку за зростом, але це спостерігається з дитинства.
• «Вываленный» живіт, ніяк не пов’язаний з станом черевних м’язів. При цьому немає типового жирового кільця, як при наявності відкладень в області талії – візуально це більше нагадує вагітність або т. зв. «пивний животик» у чоловіків.

Крім кишкових проявів целіакія дає про себе знати і збоями в інших системах організму. Серед симптомів, властивих атипової формі, лікарі називають:

• Часті депресії, лабільність настрою, головний біль, проблеми зі сном.
• Порушений менструальний цикл у жінок і статева дисфункція у чоловіків.
• Дерматит атопічного типу (у більш рідкісних випадках – герпетиформного).
• Позбавлені явних причин суглобові болі, а також артрит.
• Проблеми стоматологічного характеру – глосит, стоматит.

У хворого атиповою формою целіакії може бути дивний біохімічний склад крові, зміни в якому лікарі ні з чим не пов’язують: сильне падіння рівня холестерину, а також коливання альбуміну, фосфатази. Додатково до всього може розвинутись нефропатія, а у жінок часто спостерігаються проблеми з репродуктивною функцією – від безпліддя до ускладнень під час вагітності і народження дітей з недостатньою вагою. Примітно, що призначення дієти, в якій відсутня клейковина, допомагає вирішити проблему безпліддя.

Діагностика целіакії у дорослих

З виявленням цього захворювання все ще складніше, ніж з відстеженням його симптоматики. Крім осіб, у яких діагноз ясний ще з першого звернення до лікаря, існує група латентних пацієнтів – тобто тих, у кого глютенэнтеропатия проявляється тільки під впливом цілого комплексу сторонніх чинників: зниження імунітету, часті стреси, надмірне вживання джерел глютену (тобто при наявності в раціоні 1-2 продуктів немає реакції), і т. д. до того Ж, навіть при явних результати аналізу крові може збити з пантелику біопсія кишечника, після проведення якої виникає відчуття, що ніякої целіакії немає, оскільки відсутні шукані відхилення.

Безпосередньо обстеження на глютенэнтеропатию проводять вкрай рідко – зазвичай підозри на неї з’являються в процесі здачі аналізів на ін. захворювання, пов’язані з травним трактом, або при спробі з’ясувати причини виникнення деяких симптомів, яким складно знайти каталізатор (як вже згадані суглобові болі, нефропатія і т. д.). Однак, якщо говорити про діагностиці целіакії, потрібно виділити 3 основних етапи:

1. Перевірка крові на антиглиадиновые антитіла (АГА), а також ще ряд імунологічних досліджень її складу.
2. Біопсія кишечника, дослідження на дисбактеріоз, копрограма.
3. Складання дієти і відстеження стану пацієнта протягом певного часу.

Останній етап повинен підтвердити чи спростувати попередній діагноз, оскільки при відсутності целіакії сенсу у виключенні глютену з раціону немає. Біопсію ж призначають лише у разі позитивного результату імунологічного аналізу, оскільки ці моменти повністю взаємопов’язані.

При цьому діагностика не разова – через рік після первинного обстеження лікар направляє хворого знову здати аналіз крові, щоб відстежити динаміку розвитку целіакції. Ще через 2 роки повторюють біопсію – за цей проміжок часу ворсинки, що покривають епітеліальний шар кишечника, відновляться.

Лікування целіакії у дорослих – чи є сенс?

В силу того, що це захворювання носить генетичний характер, повністю позбутися від нього неможливо. Всі заходи, які призначає лікар, націлені на те, щоб виключити контакт хворого з глютеном. У разі, якщо подразник не потрапляє в організм, прояви целіакії не дають про себе знати. Дієта являє собою повне вилучення з раціону злакових (залишають тільки рис, кукурудзу і гречку), а також консерви і ковбаси з сосисками, оскільки вони можуть мати мінімальну кількість глютену з-за фабричного походження.

• Лікар може порекомендувати тимчасово відмовитися і від лактози, щоб не провокувати проблем з кишечником на початковій стадії лікування.
• Бажано, щоб хлібобулочні вироби для хворих на целіакію виготовлялися вдома, оскільки навіть попадання пшеничного борошна, що знаходилася в повітрі фабрики, може призвести до загострення захворювання.

В залежності від того, як проявляє себе целиакция, може бути призначено додаткове лікування нервової, імунної, сечовивідної системи, прописані препарати, які будуть боротися з дерматитом, а також пробіотики (при явному дисбактеріозі), вітамінно-мінеральні комплекси. Таким чином, як буде виглядати картина лікування целіакції дорослої людини – питання, наважився в індивідуальному порядку.