Хто частіше хворіє на дальтонізм – чоловіки чи все-таки жінки? Прийнято вважати, що це хвороба, як і гемофілія, відноситься до розряду «чоловічих» захворювань. Щоправда, в переважній більшості випадків зустрічається дальтонізм саме у чоловіків.

Порушення колірного сприйняття неприємно тим, що накладає на свого носія відразу кілька обмежень: йому не можна водити деякі транспортні засоби, він не може вибрати професію льотчика, військового, хіміка або моряка. Водійське посвідчення при цьому недугу отримати, втім, можна, якщо, звичайно, лікар-офтальмолог випише відповідний дозвіл.

Чим унікальний жіночий дальтонізм?

Стосуються всі перераховані вище обмеження жіночої статі, який, як прийнято вважати, не піддається цьому захворюванню?

Ця думка помилково, так як у винятковому випадку, коли мати є носієм патологічного гена, а батько хворий вродженим дальтонізм, жінка все-таки має шанс випробувати всі «принади» цього «чоловічого» захворювання на собі.

Тільки в цьому випадку дівчинка може народитися з двома дефектними хромосомами ХХ. Зустрічається це явище вкрай рідко і тому такий діагноз ставлять одного на тисячу жінок.

Чи буває у жінок таке явище, як набутий дальтонізм, що виникає в результаті травми сітківки або зорового нерва ока, головного мозку, захворювань очей (катаракта, глаукома тощо), віку, а також захворювань центральної нервової системи? Придбане захворювання зустрічається з однаковою частотою у представників обох статей.

Симптоми жіночого дальтонізму

Щоб зрозуміти, що таке дальтонізм, треба звернутися до основ будови очі. Центральна частина сітківки ока називається макула. На ній розташовані фоторецептори, що мають три типи білкових пігментів, що володіють підвищеною чутливістю до червоного, синьо-фіолетового та зеленого кольорів. Інша кольорова гама, яку здатний розпізнати здоровий людський погляд, створюється завдяки змішуванню цих квітів.

Якщо ж яке-небудь захворювання або травма порушує цей налагоджений процес, то виникає дихромазия — стан, при якому людина не розпізнає один колір. Це може бути несприйнятливість до червоного або зеленого кольору — протанопия або дейтеранопія. Тританопия — повна відсутність сприйняття колірної гами і бачення світу в сірих відтінках — явище вкрай рідкісне, але, на жаль, також зустрічається.

Перш ніж діагностувати це захворювання у себе, слід ознайомитися з основними симптомами.

Симптоми дальтонізму у чоловіків і у жінок мають основні риси:

1. складність у розрізненні червоного і зеленого кольорів;
2. складність у розрізненні синьо-фіолетового або зеленого кольору;
3. бачення навколишнього світу в сірих тонах;
4. поганий зір;
5. мимовільні коливальні рухи очей – ністагм.

Якщо перший і другий симптоми свідчать про часткове дальтонізмі, то останні три сигналізують про його більш важкій формі, вимагають якнайшвидшого прийняття відповідних заходів.

Діагностика дальтонізму у жінок

Діагностується дальтонізм у жінок з допомогою поліхроматичних таблиць Рабкіна. Це малюнки, які зображені з використанням кіл і точок, однакових по яскравості, але різних за кольором. Якщо у жінки збережена гострота зору, то вона не розрізняє тільки колір і не може розпізнати малюнок, зображений на картці.

Також для діагностики використовуються таблиці Ішіхара, Юстовой, Штиллинга, метод Гольмгрена. Є й інші, менш популярні способи розпізнавання захворювання — спектральні.

У цьому випадку використовуються фахівцями аномалоскоп Нагеля, спеціальні прилади Эбнея і Гиренбарга та інші.

Слід подбати і про майбутнє потомство, якщо жінка та чоловік планує завести дитину. Щоб дізнатися про те, чи є вона носієм дефектного гена, їй слід зробити аналіз ДНК, недоліком якого є його дорожнеча.

Чи можна вилікувати жіночий дальтонізм?

На жаль, таблетка від дальтонізму поки не винайдено єдиного способу лікування не вироблено. Найпоширенішим методом є носіння спеціальних лінз, призначених для корекції дальтонізму.

Але прогрес не стоїть на місці і вже зараз проводяться експерименти на мавпах, які полягають у впровадженні у сітківку ока тих генів, яких не вистачає при цьому захворюванні. Може бути, що в недалекому майбутньому цей спосіб буде успішно використовуватися і серед людей.

Якщо ви все-таки хворі або підозрюєте, що можете захворіти самі або передати захворювання майбутній дитині, то зневірятися не варто. Важливо згадати про те, що багато відомих особистості благополучно жили і творили, незважаючи на свою недугу. Щоб переконатися в цьому, досить помилуватися на картини Врубеля, французького живописця Шарля Меріона. Кінорежисер Крістофер Нолан знімає фільми, а співак Джордж Майкл чудово співає. Вони навчилися жити зі своєю хворобою.

Ці видатні особистості — чоловіки. Це ще раз відповідає на питання, чи хворіють жінки рідше за чоловіків дальтонізм?