Буває, так хочеться чогось смачненького, але при цьому нешкідливого для фігури, яку ми так намагаємося підтримувати вічними обмеженнями, дієтами, фізичними вправами і Бог зна, чим і ким вигаданими нововведеннями. Знову ж таки, якщо бажання скуштувати заборонений плід застало зненацька в першій половині дня, це можна пережити, і пробачити себе тим, що за добу всі ненависні калорії сожгутся природним чином.
Але що ж робити, якщо ніяких сил немає терпіти, і смакові рецептори так і вимагають подражнити їх солоденьким?

Відповідь елементарний, ви приходите в магазин, і починаєте розглядати полиці з барвистими десертами: всіляке печиво, шоколад всіх видів з усіма мислимими і немислимими добавками і начинками, хрусткі вафлі і тануть у роті цукерки, багатошарові торти, різноманітні тістечка…Від усього цього слинки течуть за вами прямо вздовж стелажів і полиць! І тут, ви натикаєтеся на зефір! Про диво, вихід знайдено, й заповітне ласощі у вас в корзині, з якою ви легкою ходою прямуєте до каси.

З чого ж воно робиться?

Давайте все-таки розберемося, що це таке за заморське диво, і з чого роблять дане ласощі. За легендою, правда, грецької, цей десерт нам приніс бог Зефір, який відповідав за теплий вітер на сході середземномор’я, який міг частенько принести з собою зливи і навіть бурі. На заході ж це, тобто у римлян, Зефір був, навпаки, тихий і лагідний вітерець. Звідси і різниця в сприйнятті між Грецією та Італією. Але ми трохи відійшли від теми до витоків.

Згідно історії, існувало два способи приготування цієї диво-смакота:

• Росіянин, який говорить, що цей чудовий продукт з’явився на ще в 14 столітті, і його склад був максимально простий: тільки яблучне пюре і цукор. Тобто не цукор, а мед. І був це не зефір, а російська народна пастила. Через сто років для краси стали додавати яйця, оскільки яєчний білок допомагав позбутися від рудуватого кольору, получавшегося із-за окислення яблук. Всі ми знаємо, як це відбувається, коли відкушуємо яблуко, залишаємо його на якийсь час, а потім бачимо, як з світлого він стає «іржавим». А ще через пару-трійку століть стали застосовувати цукор замість меду;
• Французький. Виявляється, що фінальний крок до винаходу даного десерту зробили вишукані французи. Намагаючись розгадати секрет російської пастили, французькі кулінари додали до яблучного пюре збитий білок. Вийшло не зовсім те, що вони хотіли побачити, але перед ними, нарешті, виділився класичний рецепт білого зефіру: яблучне пюре, цукор і збиті білки.

Наш час

Роки йшли, технології змінювалися й удосконалювалися, не оминули вони і такий показник десерту, як калорійність: зефір спочатку мав поживну цінність, що дорівнює, приблизно 300-350 кілокалорій на 100 грам. Нині ж його склад тепер видозмінився і доповнився, і тепер в продукт додають загусники, агар-агар і пектин. Перший робить продукт більш щільним, а другий більш повітряним, так що ви вже з першої проби можете здогадатися, за якою технологією виготовили то страва, якою саме ви насолоджуєтеся.

Також розширили і «базу» рецепту, почавши використовувати не тільки яблучне пюре, але і такі фруктові наповнювачі, як: груші, лимони, а також вишню і малину, завдяки яким зефір став ще і рожевого кольору.

Безумовно, калорійність отриманого рожевого лакоства не сильно відрізняється від традиційного білого зефіру. Але все ж, якщо ви дотримуєтеся більш-менш здорового і правильного харчування – вибирайте натуральне страва.

Таким чином, ви уникнете потрапляння барвників та консервантів у ваше тіло. Ну а якщо проблем із збереженням фігури у вас немає, то вам точно припаде до смаку зефір в шоколаді. На питання того, яка калорійність цієї інтерпретації знаменитого десерту також є відповідь: приблизно 400 кілокалорій на 100 грам.

Якщо дуже хочеться – то можна

Не потрібно думати тільки про негативний вплив цієї чудової солодощі на організм. Якщо більш детально розглянути склад рожевого або білого продукту, зазначений на упаковці, крім напису «калорійність цього сорту зефіру на 100 грам», можна виявити масу корисних елементів. Вищезгаданий пектин, приміром, сприяє швидкому розщепленню жирів, так що ви отримаєте відмінний заряд бадьорості і будете почувати себе енергійно. Крім того, цей елемент попутно знижує рівень глюкози і солі в крові.

А те, що калорійність зефіру в білому або молочному шоколаді трохи вище звичайного, згладжує той факт, що його виготовляють без всякого додавання жирів. Він багатий залізом і фосфором, що досягається за рахунок фруктової складової. Виходить, що з будь-якого, навіть самого незначного шкоди, цілком можна отримати відчутну користь.

Ніхто не говорить про те, що зефір – це дієтичний продукт, який можна вживати без докорів совісті в будь-яких кількостях. Зрозуміло, це не так. Зефір – це солодкий десертний продукт, і якщо є його кожен день без обмежень, то він відкладеться на всіх проблемних зонах точно так само, як морозиво або всіма улюблений шоколад.

Якщо ви серйозно стурбовані проблемами зі своєю вагою, і наполегливо працюєте над рельєфними м’язами, то варто скоротити до мінімуму, а то й зовсім викреслити з раціону споживання зефіру і будь-яких інших солодощів, які, крім усього іншого, містять велику кількість вуглеводів.

Худнути варто з розумом і смаком, правильно підбираючи свій щоденний раціон. На початку шляху ви повинні бути сильно мотивовані, але не перенапружені заборонами та обмеженнями.

Порадившись з персональним тренером або дієтологом, ви не завдасте шкоди і стресу свого організму, і будете точно розуміти, що вам можна і потрібно.

При відсутності серйозних показників здоров’я, можете, не вагаючись, з’їсти повітряне ласощі з чашкою чаю або кави.

Ви однозначно отримаєте гастрономічне задоволення, і навіть принесете організму деяку користь, що рідко можливо по відношенню до інших солодощів.

Приємного вам апетиту і позитивних емоцій!