У медицині нежиттю (ринітом) називають запалення або подразнення слизової оболонки носової порожнини, що супроводжується характерними симптомами. Клінічна картина схожа на гайморит і включає свербіж, чхання, закладеність носа через закупорки його ходів.

На носі виробляється слиз (в’язка прозора рідина), яка вловлює сторонні частинки, що надходять у дихальні шляхи разом з повітрям. Коли вона виробляється в надмірній кількості, починається її витікання з носа, тобто розвивається той самий нежить.

Як відрізнити алергічний нежить від звичайного (простудного)

Звичайний простудний риніт триває до 6 тижнів. Якщо він зберігається довше цього часу, значить, має місце хронічний перебіг захворювання. Гострий риніт зазвичай провокують інфекції та хімічні подразники. Хронічна форма може виникнути із-за алергії або під впливом інших факторів.

Алергічний риніт також називають сінної лихоманкою. Це досить поширена патологія. За даними статистики ним страждає близько 15% дітей і дорослих. Цілорічний алергічний нежить провокує подразнюючу речовину, з якими людина контактує на протязі всього року, наприклад, косметика, побутова хімія, автомобільні вихлопи, тютюновий дим, туалетні приналежності, оббивка меблів, домашні тварини, пилові кліщі. Сезонна патологія виникає із-за контакту з алергеном, що виникають тільки в певний період року.

Хворі можуть сильно страждати під час виробництва рослинами пилку, наприклад, при збиранні пшениці або цвітіння амброзії. Спровокувати захворювання можуть дерева, трави, бур’яни. Під час сезону дощів активно розмножується цвіль і грибок, що теж провокує загострення сезонної патології.

На відміну від простудного нежитю алергічний починає раптово. Але як відрізнити ці два типи захворювання, якщо вони мають однакову симптоматику? По-перше, відмітною ознакою є свербіж у носі, який відсутній при застуді. Частіше це явище локалізується в задній частині носа, куди не можна дістати пальцем. В результаті людина постійно тре і морщить ніс.

По-друге, при застуді чхання рідкісні і глибокі, а при алергії – часті, відносно легкі і тихі. По-третє, простудний нежить дуже рідко провокує ускладнення у вигляді офтальмологічних захворювань, чого не можна сказати про сезонному. Часто алергіки скаржаться на рясне сльозотеча. Четверте – сінна лихоманка нерідко супроводжується появою синьо-чорних кругів під очима.

П’яте – алергія впливає на нюх сильніше застуди, відповідно, знижуються смакові відчуття.

• Простудний нежить – одне з найпоширеніших інфекційних захворювань. Зазвичай інфекція проявляє себе не довше тижня. Якщо симптоми зберігаються довше, можна припустити, що захворювання викликане іншими причинами, наприклад, гнійним синуситом;
• Алергічний нежить може тривати цілий рік при регулярному контакті з подразнюючою речовиною;
• Сезонний, як правило, виникає під час цвітіння рослин, рідше при активізації цвілевих грибів;
• Алергічний риніт часто супроводжується кон’юнктивітом, екземою і астмою. Частіше він розвивається у молодих людей;
• Алергічне захворювання в більшості випадків передається у спадок, тому важливий сімейний анамнез. Тому батьки, які страждають алергією, повинні уважніше поставитися до свого дитині при появі нежиті останнього;
• Часто при алергії виникають сіруваті або фіолетові кола під очима. Стан хворого можна тимчасово полегшити прийомом антигістамінних препаратів;
• При застуді симптоми більш узагальнені, часто включають лихоманку. Також інфекція супроводжується збільшенням лімфовузлів. А при екземі або хрипах припускають наявність алергічного чинника.

Потрібно вміти відрізняти алергічний та простудний нежить у дитини, але це під силу тільки фахівцеві.

Це обумовлено тим, що малюки, які відвідують дитячий садочок або школу, хворіють дуже часто, іноді кожен місяць.

Крім закладеності носа застуда супроводжується нежиттю і чханням. Потім слиз може змінити з прозорою на жовтувате, підвищується температура і з’являється легкий кашель.

Діагностика алергічних захворювань

Не можна приступати до лікування без консультації фахівця. Тільки лікар після проведення діагностики і оцінки результатів досліджень може призначити відповідну терапію. Іноді трапляється таке, що одночасно виникає декілька захворювань, наприклад, алергічний риніт супроводжується вазомоторний, поліпами або викривленням перегородки. Якщо в такій ситуації застосовувати аерозольні протинабрякові засоби, які допомагають при хронічному синуситі або вазомоторний риніті, то можна спровокувати розвиток медикаментозного нежитю. Такі проблеми важко лікувати, часто потрібна консультація алерголога-імунолога та отоларинголога.

Лікар під час діагностики буде ставити питання про спосіб життя пацієнта, щоб визначити можливі причини захворювання або провокуючі фактори. Він розпитає про умови праці та побуту, наявність домашніх тварин, уподобання в їжі, частоті і тяжкості симптомів, медичної історії сім’ї.

Крім цього, знадобиться пройти деякі тести. Наприклад, малі дози передбачуваних алергенів вводяться під шкіру, щоб побачити реакцію організму на такі. Цей тест є самим простим методом для виявлення речовини, що провокує захворювання.

Крім того, результати помітні практично відразу ж. Іноді необхідно здавати спеціальний аналіз крові на алергени.

Симптоми і правильне лікування алергічного нежитю

Імунний захист організму бореться з вірусами і бактеріями, але при алергії вона починає реагувати на нешкідливі речовини, сприймаючи їх як загрозу.

Симптоми алергічного риніту:

1. Слиз із носа;
2. Чхання;
3. Набрякання повік;
4. Сльозотеча;
5. Почервоніння навколо носа, свербіж;
6. Сухий кашель;
7. Біль у горлі;
8. Головний біль;
9. Часткова втрата нюху та смаку;
10. Темні кола під очима;
11. Втома.

Фактори ризику: обтяжена спадковість; алергічні реакції в анамнезі (екзема, харчові); чоловіча стать; пасивне куріння.

Чим потрібно лікувати алергічний нежить

Всі препарати для лікування даного захворювання можуть лише пом’якшити його симптоми – нежить, набряк, закладеність, свербіж, сльозотеча. Спрей, що застосовується від алергічного нежитю, є лише симптоматичним засобом.

Легка ступінь захворювання може лікуватися за допомогою антигістамінних препаратів, наприклад, таких, як «Зіртек», «Еріус», «Цетрин». Вони практично не володіють побічними ефектами, не чинить снодійного дії, знімають симптоми через 20 хвилин після прийому, володіють пролонгованою дією. Дорослі можуть приймати «Лоратадин» або «Цетрин» (1 таблетка на добу), а для дитини, починаючи з 2-річного віку, підійде «Зодіак», «Парлазин» в сиропі.

«Еріус» в сиропі можна приймати малюків старше року.

Гормональні краплі та спреї від алергічного нежитю

При тяжкому перебігу захворювання призначаються інтраназальні глюкокортикоїди (пр. «Будесонид», «Фликсоназе»). Використовувати такі можна тільки за призначенням лікаря. Небажано їх застосування літніми людьми та дітьми. Засоби для місцевого використання практично не чинить системного впливу, але при передозуванні або тривалому курсі можуть порушити імунні й обмінні процеси організму, знизити функцію надниркових залоз, спровокувати цукровий діабет. Якщо людина брав інтраназальні глюкокортикоїдні препарати, скасовувати їх потрібно поступово. Не можна різко припиняти курс, так як виникне синдром відміни.

Лікування може доповнюватися антагоністами лейкотрієнів (пр. «Аколат», «Сингуляр»). Не більше 5 днів дозволяється використовувати судинозвужувальні краплі (пр. «Тизин», «Нафтизин», «Назол»). Курс терапії може включати такі протиалергічні препарати, як «Кромосол», «Кромогексал». Подібний спрей попереджає розвиток алергічної реакції. Частіше подібні препарати застосовують при легкому перебігу захворювання. Може бути призначений спрей «Аллергодил» – блокатор гістамінових Н1-рецепторів. Доповнити комплекс можуть энтеросорбентами.

Вчасно лікуйте свою недугу, щоб він не трансформувався в хронічну форму, звертайтеся до фахівця за консультацією і не займайтеся самолікуванням.

Здоров’я вам і гарного самопочуття!