Гастродуоденіт хронічного перебігу у дітей – це неспецифічне запальне захворювання, що характеризується структурним ураженням слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, що сполучається з секреторними і моторно-евакуторними порушеннями.

Якщо у дорослих хвороба може протікати ізольовано, то у дітей окремий запальний процес фіксується тільки в 12-15% випадків. Зазвичай патологія поширюється на жовчний міхур і підшлункову залозу, так як гормонально активна дванадцятипала кишка впливає на ферментну активність підшлункової залози і евакуаторну функцію жовчних проток.

Причини захворювання

На розвиток хронічного гастриту і гастродуоденіту у дітей впливає багато факторів.

На перше місце можна поставити порушення режиму харчування: їжа всухом’ятку, недотримання часових проміжків, використання їжі, до якої дитячий шлунок не готовий – надто гострою або надто жирною.

Далі йдуть психотравмуючі фактори і генетична схильність. Так, нервова обстановка в сім’ї або в дитячому колективі активують вегетативно-судинну дистонію, яка, в свою чергу, впливає на кровопостачання, моторику і секрецію травних органів, запускаючи дегенеративні процеси і пробуджуючи спадкову схильність.

Впливають на розвиток хвороби такі фактори:

• алергії – особливо харчового плану;
• прийом медикаментозних препаратів;
• інфекційні захворювання;
• інфікування Helicobacter pylori.

Токсини, що виробляються хеликобатктер пілорі, викликають виникнення ерозій на слизовій шлунка і дванадцятипалої кишки, в цьому випадку може діагностуватися гострий гастродуоденіт у дітей.

Крім того, на розвиток хвороби впливають і інші ендогенні фактори:

• дисбактеріоз кишечника;
• надниркова недостатність;
• цукровий діабет;
• карієс;
• глистні інвазії.

Патологічні зміни слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки спочатку викликають зміни в роботі травних органів – порушується моторика і евакуаторна функція, знижується здатність до засвоєння корисних речовин, що провокує дегенеративно-дистрофічні зміни.

Це призводить до зниження загального імунітету організму, впливає на розвиток дитини.

Гастродуоденіти характеризують як первинний і вторинний, гострий і в стані ремісії.

Також захворювання класифікують за результатами ендоскопічного дослідження:

• гіперпластичний;
• атрофічний;
• ерозивний;
• поверхневий.

Ступінь тяжкості – за зменшенням. За гістологічної картині – легка ступінь, помірна, важка, починається з атрофією, шлункова метаплазія.

Симптоми захворювання

Ознаки хвороби у дітей з гастродуоденітом схожі на прояви гастриту.

Виражаються вони наступним чином:

• порушення нічного сну;
• постійна втома, слабкість, сонливість;
• ниючий біль у ділянці епігастрію, в пупку, підребер’ї;
• нудота і блювання;
• важкість у шлунку;
• відрижка та печія;
• розлад шлунка.

У гострому стані з’являються напади раптової сонливість, слабкість, підвищене потовиділення, болі у шлунку, ослаблення м’язів.

Захворювання викликає сезонні загострення в перехідних період – восени і навесні, також погіршення стану може виникнути в стресових обставинах, при збільшенні навантаження, під час інфекційного або простудного захворювання. На тяжкість стану впливає загострення хронічних органічних хвороб.

Види гастродуоденіту

Найпоширеніший варіант хвороби – язвенноподобний хронічний гастродуоденіт – бульба. Він поєднується з антродуоденитом і виразковою хворобою. Больовий синдром нагадує виразкову хворобу – приступообразні гострі болі починаються через 1,5 години після їжі.

При хронічному гастритоподобным гастродуоденіті атрофічний процес дифузного характеру поширюється на дванадцятипалу кишку. З’являються симптоми ентериту, виникає непереносимість багатьох харчових продуктів.

Можна відзначити симптоми холециститу – болі в правому підребер’ї, гірка відрижка, метеоризм, блювання жовчю. Після їжі з’являються болі в області пупка.

Дивертикуліт – дивертикула уражається переважно в околососочковой зоні. Вони призводять до порушення функції евакуації і вироблення панкреатичного соку і жовчі, з’являються симптоми дискінезії жовчних проток.

Симптоми: біль у правому підребер’ї – у більшості випадків залежить від якості їжі, можуть пожовтіти у легкій ступеня склери і шкіра.

Біль може бути оперізує, як при панкреатиті, або локалізуватися в лівому підребер’ї, що виникають діарея, метеоризм – особливо після вживання молочних продуктів. У залежності від характерних симптомів і починають лікування гастродуоденіту у дітей, складаючи певну терапевтичну схему.

Діагностика гастродуоденіту

Для встановлення діагнозу описується загальна клінічна картина на підставі візуального огляду та скарг батьків маленьких пацієнтів; проводяться ФГС та дуоденальне зондування; можуть знадобитися гістологічне та ендоскопічне обстеження.

Обов’язково беруть загальний аналіз крові, біохімічний, кров на цукор, роблять УЗД. Може знадобитися рентгенівський знімок дванадцятипалої кишки і шлунка з введенням контрастної речовини.

Також здають кров для виявлення активності хелікобактер пілорі, а також може знадобитися аналіз калу на бак.посів для виявлення ступеня дисбактеріозу кишечника.

Лікування хронічного гастродуоденіту у дітей

Для вироблення адекватної терапевтичної схеми лікування захворювання можуть знадобитися консультації дитячих лікарів вузьких спеціальностей, щоб з’ясувати загальний стан організму. В залежності від рекомендацій коригується стандартна схема.

Якщо виявлена активність Helicobacter pylori, проводиться комплексне лікування 2 видами антибіотиків – наприклад, з групи макролідів та амоксициліну – на тлі «Де-нола». Може бути рекомендовано замінити макроліди метронідазолом – в залежності від індивідуального сприйняття лікарських препаратів. Курс такої терапії – до 10 днів.

Одночасно призначаються засоби, що нормалізують кислотність шлункового середовища: «Омепрозол», «Нольпаза», «Ланза» і подібні. Використовуються препарати з речовинами, що впливають на моторику кишечника: з дротаверином, домперидоном і подібними.

Величезне значення має дієта, нормалізація навколишнього середовища, раціоналізація режиму. Дітей слід берегти від фізичних і нервових перевантажень. Під час реабілітаційного процесу рекомендується санаторно-курортне лікування та фізіотерапевтичні процедури.

Дієта при гастродуоденіті у дітей

Правильне харчування при лікуванні гастродуоденіту відіграє величезну роль. Рекомендована дієта при загостренні захворювання за Певзнером – стіл №1а і 1б. Якщо гастродуоденіт розвивається на фоні зниженої кислотності, то застосовуються дієт. стіл №2.

Основні принципи дієт:

• продукти, типові для даної місцевості;
• їжа не повинна подразнювати слизову оболонку травних органів;
• їжа вводиться у перетертому стані і температура її не повинна перевищувати 40?С;
• режим харчування – дробовий.

Потрібно звернути увагу, що при підвищеній і зниженій кислотності дотримуються основні принципи щадних дієт, але технологія приготування страв різна.

Наприклад, при підвищеній кислотності яйця некруто, при зниженій дозволяється яйця варити. При підвищеній кислотності – слабкий чай, при зниженій – напій з лимоном.

В основному продукти однакові – нежирне м’ясо, курятина, пісна риба, протерті через сито кисломолочні продукти, слизисті каші.

При поліпшенні стану переходять на дієт. стіл №1.Під час неї раціон розширюється, але їжа готується з продуктів, також не дратують слизову оболонку органів травлення.

Лікування гастродуоденита повинно проводитися систематично і бути доведена до кінця. Якщо захворювання буде постійно повторюватися, то стане основною патологією у дорослого, що істотно позначиться на його якості життя.

Пам’ятайте, що відповідальність за стан здоров’я дітей повністю лежить на дорослих.