Хронічний холецистит – досить поширене захворювання, яке має на увазі запалення внутрішніх стінок жовчного міхура. Останній відіграє важливу роль в процесі діяльності організму.

Анатомічний екскурс

Жовчний міхур грає величезну роль в роботі травної системи, а саме:

• активує кишкову перистальтику;
• допомагає тілу розщеплювати жири;
• бере участь у процесах виведення токсинів і надлишків холестерину;
• вбиває більшість хвороботворних мікроорганізмів і бактерій, які потрапляють до кишечника разом з їжею.

Виходить, що наявність такого запального процесу негативно позначається на всій системі травлення і засвоєння їжі, позбавляє людину можливості жити повноцінним життям і відчувати хронічні болі. Згідно статистичної інформації, більше 20% населення нашої планети довічно живуть з таким діагнозом, не маючи можливості або бажання позбутися від нього.

Провокуючі фактори

Основні причини холециститу – це різні інфекції, які мають вірусне, паразитарне або бактеріальне походження. Всі ці патогенні мікроскопічні організми присутні в тілі кожної людини, але, під впливом негативних обставин, їх кількість може зростати, що і призводить до холециститу жовчного міхура. Досить рідко аналогічне нездорове стан провокують патогенні бактерії, які потрапляють в організм ззовні. До них відносяться різні дріжджові клітини, паратіфозние і тифозні палички, шигелла та інше.

В іншому ж симптоми хронічного холециститу можуть бути підсумком наступних проблем:

• стресів;
• ненормальної роботи ендокринної системи;
• не вилікуваних запалень ШКТ;
• неактивного способу існування;
• ожиріння;
• ненормального і висококалорійного раціону;
• вживання медикаментів, згущується жовч;
• зміни гормонального фону внаслідок вагітності або пристрасті до оральних засобів контрацепції;
• пошкодження стінок жовчного міхура;
• низького імунітету;
• хронічної інфекції, яка засіла в організмі;
• паразитарної хвороби або атеросклерозу тих артерій, які постачають кров’ю сам жовчний міхур.

В одиничних ситуаціях симптоми захворювання стають результатом алергії, автоімунних патологій, атопічного дерматиту тощо.

Різновиди холециститу

Хвороба зазвичай носить затяжний характер, і хворий по черзі переживає стадії ремісії та загострення. Саме від кількості і частоти таких перепадів і залежить ступінь тяжкості захворювання, яка може бути легкої, важкої або ж середньої.

В залежності від того, з якою інтенсивністю виявляються ознаки хронічного холециститу, він може бути уповільненим, гнойноязвенным або рецидивуючим.

Ще в медичній практиці виділяють кілька головних типів хвороби:

• хронічний некалькульозний холецистит, який передбачає відсутність каменів при запалених стінках органу;
• хронічний калькульозний холецистит, при якому утворюються камені в жовчному.

Пропонуємо ознайомитися з обома типами більш детально, оскільки вони лікуються за різними схемами.

Хвороба без каменів

Хронічний безкам’яного холецистит стає підсумком застою жовчі, який провокує її інфікування і зміна звичайного складу.

Відбуваються всі ці процеси під впливом наступних факторів:

• занепад імунітету;
• дисфункція печінки;
• запалення 12-палої кишки;
• зміни в якісному складі жовчі;
• дистрофія слизових покривів жовчного органу.

Незважаючи на відсутність каменів, застійні процеси дають про себе знати не тільки неприємними відчуттями, але і такими супутніми діагнозами, як: гепатит, руйнування стінок жовчного, панкреатит і навіть перихолецистит.

«Кам’яниста» форма

Відсутність своєчасної терапії призводить до того, що людина починає відчувати на собі всі симптоми і лікування, що застосовуються щодо хронічного калькульозного холециститу типу.

Запальний процес, підкріплений застоєм жовчі, призводить до утворення каменів, а швидкість їх появи і кількість повністю залежать від таких параметрів:

• наявності цукрового діабету;
• інфекцій;
• зайвої ваги;
• неправильне харчування, багатого на жири і холестерин.

Конкременти можуть мати саму різну форму, а їх розміри коливаються від декількох міліметрів до 5-6 см в обхваті.

Їх присутність часто закінчується:

• поганою прохідністю жовчних проток;
• водянкою;
• відмиранням тканин і холангітом;
• гепатит;
• цироз печінки;
• рак жовчного міхура.

Як самостійно визначити захворювання?

Не відкладайте візит до терапевта, якщо вас довго час насторожує і пригнічує гострий або тривалий біль під правим ребром, віддає в праве плече і лопатку.

Загальна слабкість і больові відчуття супроводжуються:

• блювотою і нудотою;
• метеоризмом і ефектом «важкого» живота;
• хронічним розладом роботи кишечника, що проявляється у вигляді закрепів і проносів;
• гіркуватим присмаком заліза в роті;
• лихоманкою;
• кардіалгією та інше.

Остаточний діагноз підтверджується лише шляхом лабораторного вивчення калу, сечі і крові, взятої з вени.

Терапія затяжних видів холециститу

У випадку з безкаменной формою патології, застосовується схема лікування, в яку входить:

• специфічна дієта при хронічному холециститі;
• прийом антибактеріальних, жовчогінних препаратів і спазмолітиків;
• фіто — та фізіотерапію.

Стандартно лікування відбувається в умовах лікарні, і тільки у легких випадках – на дому.

Основне завдання лікарів – вгамувати біль і зняти запалення, змусити жовч разжижаться і рухатися по протоках.

Лікування хронічного калькульозного холециститу зводиться тільки до операції, що припускає видалення жовчного міхура разом з каменями, які в ньому утворилися. Щоб уникнути ускладнень і тривалого відновлення, рекомендується робити лапароскопію.

При будь-якому розкладі людині доведеться кардинально змінити звичний раціон харчування.

Його потрібно зробити дробовим, страви споживати тільки в теплому стані, пити багато очищеної води і зменшити добовий об’єм солі до 8-10 р.

Як правило, після тривалого дотримання дієти, правильно організованої терапії або операції, про діагноз вдається забути.