Проблеми з хребтом у сучасної людини вже трапляються ледь чи не частіше головних болів. Неуважність по відношенню до спини, сидяча робота, дефіцит руху, відсутність систематичної гімнастики і подібних їй різновидів фітнесу, і навіть не закладена в дитинстві звичка стежити за поставою – все це в певний момент призводить до різних захворювань хребта.

Хондроз поперекового відділу, який є початковою стадією остеохондрозу, зустрічається особливо часто. Як не запустити проблему?

Причини захворювання

Суть цього порушення полягає в тому, що відбувається пошкодження хрящової тканини через порушення її живлення, втрату еластичності і всихання, та дисків, що приводить до скорочення відстані між останніми, їх поступового стирання.

Одночасно з цим спостерігається защемлення нервових корінців, яке провокує виникнення больового синдрому (люмбоішіалгія). Крім того, якщо захворювання запущене, лікар може діагностувати набряк в ураженій області і навіть грижу, хоча значно частіше все перетікає в остеохондроз попереково-крижового відділу, тільки вся проблема локалізується лише в хрящової тканини. Не виключено і отримання інвалідності.

• Лікарі стверджують, що поперекову зону дане захворювання зачіпає найчастіше, оскільки саме на цю галузь припадає найбільше навантаження, що б людина не робила. Вона однаково активно пошкоджується в сидячому положенні, під час бігу, ходьби або інших видів фізичних навантажень.

Кількість причин виникнення хондроза поперекового відділу, як і в цілому кількість передумов до будь-яких проблем зі спиною, украй велика. Найбільш значущими лікарі називають:

• генетично закладені порушення постави, внаслідок яких все навантаження на хребет розподіляються нерівномірно;
• переохолодження поперекової області;
• слабкі м’язи попереку і надмірне навантаження на них;
• часте і тривале перебування у положенні, доставляющем дискомфорт;
• підвищене навантаження на поперекову область (професійні заняття спортом або особливості роботи);
• загальна слабкість м’язового корсету, доповнена навантаженням на хребетний стовп;
• проблеми з обмінними процесами;
• збої в роботі ендокринної системи;
• травми спини;
• захворювання суглобів.

Як можна помітити, більша частина факторів так чи інакше пов’язана з фізичним станом м’язів поперекової зони і спини в цілому, а також з додатковими навантаженнями (включаючи силові), внаслідок чого вже можна зробити висновок про методи профілактики хондроза поперекового відділу. Уберегтися від проблеми можна, якщо зайнятися загальним зміцненням спини. Крім того, варто виключити фактори ризику:

• гіподинамію;
• надлишкову масу тіла;
• сутулість;
• часте ходіння на високих підборах (особливо при плоскостопості);
• дефіцит вітамінів;
• стреси.

Єдине, що неможливо перебороти, це вік: на думку фахівців, особи старше 50-ти років частіше страждають від хондроза і остеохондрозу, хоча при відсутності ін. факторів ризику та передумов цей момент втрачає свою актуальність.

Як розпізнати хондроз вчасно?

Основний симптом цього захворювання, безумовно, біль. Але і з нею все не так просто, оскільки потрібно враховувати її характер і схему прояви, щоб не сталося плутанини. Хоча фахівці радять відвідати лікаря-ортопеда або хірурга у разі будь-якого больового синдрому, який схильний до частого повторення, особливо якщо Ви не розумієте причин його виникнення.

При хондрозі можливі наступні варіанти:

• тупий, ниючий біль, яка віддає в ногу – можливий одночасний ішіас (защемлення сідничного нерва);
• посилення неприємних відчуттів при спробі підняти вантаж, змінити положення тіла (аж до необхідності повернутися), закашлятися;
• сильна біль відразу після фізичного навантаження або на наступну добу;
• тривале збереження нерухомого стану призводить до неможливості змінити позу без болю;
• втрата чутливості в нижніх кінцівках і сідницях;
• поперекові простріли при переохолодженні;
• скутість м’язів поперекового відділу (при пальпації відчуваються твердими);
• порушення кровообігу в стопах (мурашки, поколювання);
• підвищена пітливість.

При спостереженні даних неприємних моментів необхідно здатися лікареві, який повинен буде направити Вас на УЗД, МРТ або рентгенографію (останнє обстеження дає найменш повну картинку), а також може попросити здати аналіз крові і пройти ЕХГ. Тільки після цього можна точно сказати, підтверджений діагноз, і вирішувати, що з цим робити.

Як здійснюється лікування хондроза поперекового відділу хребта?

Для захворювань подібного плану хірургічне втручання є самою останньою мірою, яку приймають лише при загрозі інвалідності. Стан хрящової тканини можна нормалізувати, так само, як і вплинути на м’язовий корсет, тому хондроз є оборотним процесом. Лікарі пропонують переважно консервативні методи, серед яких:

• медикаментозне лікування (перорально та ін’єкціями);
• фізіопроцедури;
• лікувальна гімнастика;
• мануальна терапія;
• масаж;
• ударно-хвильовий вплив;
• голковколювання.

Це найпоширеніші варіанти лікування хондроза, і остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта, відгуки про яких носять переважно позитивну забарвлення. Єдине, що потрібно розуміти – жоден з цих варіантів не дасть поодиноко потрібного результату, і навіть комплексна терапія не дозволить забути про захворювання за тиждень. Деякі методи (зокрема, ін’єкції) дозволяють зняти больовий синдром, але для якісного впливу на корінь проблеми потрібно скласти комплексне лікування і запастися терпінням: для зцілення може знадобитися кілька місяців.

Відгуки пацієнтів, яким призначали індивідуальну багатоетапну терапію, підтверджують це. І з них же можна отримати інформацію про найбільш результативних заходи, серед яких масаж, мануальна терапія і гімнастика.

• Віра: Після кількох походів в тренажерний зал на силові тренування почала сильно боліти спина. Візит до лікаря показав, що у мене початкова стадія хондроза і майже повністю відсутність простір між хребцями в поперековому відділі, та ще і м’язи слабкі. Тренер цього не врахував (він взагалі особливо не дивився на стан мого організму). Довелося тимчасово залишити силові тренування, і за порадою лікаря записатися на йогу і пройти курс (10 сеансів масажу). Реальне покращення відчула через місяць, через півроку спробувала повернутися до тренажерів – на цей раз, звичайно, навантаження вже дозировала, але навіть так – спина перестала турбувати.
• Тетяна: З-за сидячої роботи та набутого ще в школі сколіозу додала до скарбнички болячок хондроз попереку. Довго терпіла, але болю в підсумку стали майже постійними, навіть з ранку іноді складно нормально встати з ліжка, тому довелося звернутися до лікаря. Призначили масаж, до нього провели пару сеансів мануальної терапії для мого сколіозу, прописали пити Хондрозамин і видали цілу інструкцію з домашнім ранкових вправ. Не знаю, що подіяло сильніший, а слабший, але за 4 місяці помітила реальні зрушення в стані: не так боляче тепер довго сидіти, ні прострілів частих, навіть спина здається більш гнучкою. Зараз масаж не роблю, Хондрозамин тимчасово не п’ю, а ось ранкову гімнастику залишила.

Підводячи підсумок, слід ще раз акцентувати Вашу увагу на тому, що лікування хондроза поперекового відділу хребта завжди тривалий і включає в себе цілу систему заходів. Крім того, після того, як проблема буде усунена, знадобиться зайнятися профілактикою її повторення, особливо якщо Ви перебуваєте в зазначених групах ризику. Пам’ятайте, що здоров’я хребта – це здоров’я всього організму.