Сьогодні ми познайомимо вас з соєвим сиром, він же сир і безкісткове м’ясо. Саме так в народі прийнято називати сир Тофу, користь і шкоду якого викликають безліч суперечок і суперечливих думок.

Сир родом з Піднебесної

Сир Тофу — що це таке, коли і звідки він перекочував на наші прилавки? Відповісти на ці питання досить непросто. Навколо історії походження соєвого сиру досі ходить багато легенд і міфів.

Першу свою популярність продукт встиг здобути кілька сотень років тому, коли на камені з гравіюванням у гробниці китайської династії Хань вчені побачили дивну картину. На ній був зображений кухонний процес, в якому детально розповідалося, як з соєвого молока приготувати Тофу.

Багато відносять цю різновид сирного продукту до японської кухні, однак його батьківщина — Китай. У Піднебесній соєвий сир вживають в їжу вже більше 20 століть. А ось в Японії його вперше завезли буддисти і охрестили сакральним продуктом. Довгі роки Тофу подавали лише у монастирях і до обіднього столу у вищому суспільстві. Та тільки до початку 15 століття сир, як кажуть, «вийшов у світ» і став відомий простому народу.

Так, практично до кінця 17 століття кулінарні книги з рецептами виробництва цього виду сиру користувалися неабияким попитом. У Країні висхідного сонця Тофу досі називають з особливою повагою «Доуфу», що в перекладі означає «шана».

Якщо ж звернутися до китайської історії створення соєвого сиру, то тут справи ще складніші. По всій імовірності, навіть жителям Піднебесної достеменно невідомо, хто і як придумав Тофу. За однією з легенд один з імператорських кухарів випадково або навмисно додав до пюре сольовий розчин нигари, в результаті чого відбулася хімічна реакція, а страва перетворилося в найніжнішу карамельного кольору пасту. Цей рецепт так сподобався Його Величності, що згодом пасту стали подавати до столу кожен день.

В іншому міфі розповідається про те, що Тофу відкрив жебрак китайський політик, який був дуже чесним і тому харчувався «чим Бог пошле». Одного разу він просто отварил соєве пюре і для смаку додав до нього выпаренную морську воду — так вийшов ніжний сир.

Сьогодні в країнах Азії, Китаї, Японії, В’єтнамі, Таїланді Тофу можна придбати практично на кожному розі.

Тофу – незамінний білковий елемент

В країни СНД Тофу переселився порівняно недавно. Про його існування ми дізналися лише наприкінці 20 століття і довгий час ставилися до нього з легкою недовірою. Лише пізніше, коли по телебаченню, на радіо і в газетах заговорили про користь і шкоду соєвого сиру Тофу, продукт став популярним.

За кількісним вмістом білка Тофу перевищує в багато разів яйця, рибу і навіть яловичину. Саме завдяки цьому дивовижному властивості його стали називати в народі «м’ясом без кісток». Білковий концентрат став знахідкою для вегетаріанців, віруючих, спортсменів і звичайних людей, які дотримуються принципу здорового харчування.

На відміну від білка тваринного походження, який підвищує рівень шкідливого холестерину в крові, Тофу, навпаки, здатний знизити цей елемент практично на 30 відсотків. Однак на цьому його корисні властивості не закінчуються:

• За рахунок того, що в сої практично не містить холестерину, Тофу вкрай корисний для сердечників.
• Рослинний білок, одержуваний з перетертих бобових зерен, відмінно засвоюється організмом, а значить, такий сир корисний для людей зі слабким шлунком.
• Тофу багатий залізом, кальцієм, магнієм, вітамінами Е і В12, які дуже потрібні підростаючому поколінню для зміцнення зубів та кісток. В Японії страви з цим інгредієнтом входять до складу обов’язкового дитячого меню.
• І для жінок Тофу підготував приємну несподіванку. Коли з роками рівень естрогену в організмі природним шляхом знижується, фітоестрогени, що входять до складу сиру, стають прекрасними його замінниками. Вони без шкоди для організму відновлюють природний гормональний баланс, захищають репродуктивні органи від ракових клітин, а також підтримують тонус і еластичність шкіри.
• Сирне меню з Тофу стане знахідкою для алергіків та людей з непереносимістю лактози.

Крім цього, соєвий сир має здатність розщеплювати і виводити каміння, покращує роботу нирок. Але напевно, найприємнішим моментом є те, що Тофу вважається низькокалорійним: на 100 грамів продукту доводиться всього 75 Ккал.

Секрети сирної справи

Якщо не вдаватися в подробиці, то процес приготування Тофу дуже нагадує закваску традиційного і улюбленого нами молочного сиру. Спочатку з соєвих бобів добувають молоко, потім дають йому скиснути. Додають в рідину спеціальний коагулянт, зазвичай це випарена морська вода, сік лимона або білий оцет. Потім все перемішують, кладуть на деякий час під прес і запаковують. Правда, в сучасному варіанті молоко найчастіше заміняють вже готовим порошком сої.

В залежності від твердості отриманого продукту, соєвий сир умовно ділиться на три види:

• Позбавлений вологи твердий сир Тофу зібрав найбільшу кількість відгуків в країнах західного світу, за що і отримав характерну назву – «західний». В ньому перебуває найбільша концентрація протеїнів, а сам сир по консистенції нагадує всім відому «Моцарелу». Твердий Тофу активно застосовують для приготування других страв, гуляшу та салатів.
• Жителі азіатських країн воліють готувати перші страви з додаванням в них водянистого сиру середньої щільності консистенції. Такий сорт називається бавовняним.
• Самий ніжний, нагадує пудинг сир – шовковий. У ньому найбільша концентрація води в порівнянні з іншими видами. У кулінарії йому знаходять застосування при приготуванні супів, соусів, заправок для салатів і солодощів.

На прилавках магазинів можна зустріти сир з різними смаковими добавками у вигляді бекону, грибів, зелені або паприки. Але знавці і любителі Тофу вважають, що так сир втрачає свою унікальність.

Китайський сирний продукт – чудове відкриття сучасного світу. Тофу не тільки привносить в наше життя багато можливостей в плані створення кулінарних шедеврів, але і надає незамінну допомогу організму. Однак не варто забувати, що надлишок одних речовин і недолік інших принесе більше шкоди, ніж користі. Тому їжте Тофу з задоволенням, але в міру.