Щитовидка – найбільший орган ендокринної системи. Саме вона відповідає за продукування гормонів, повноцінне протікання метаболічних і енергетичних процесів. Представниці слабкої статі частіше страждають патологіями щитовидної залози, ніж чоловіки. Які симптоми захворювання щитовидної залози у жінок? Це нам і належить сьогодні з’ясувати.

«Ширяюча метелик»: важливість щитовидної залози

Щитовидка – це орган, який складається з двох часткових частин, які між собою з’єднані так званим перешийком. У побуті цей орган часто називають метеликом, оскільки його анатомічна будова нагадує саме це комаха. Щитовидна залоза виконує ряд дуже важливих функцій, зокрема, продукування гормонів та регулювання метаболічних процесів. Збої в її роботі можуть спровокувати розвиток серйозних патологій.

Одним з таких наслідків вважається різкий набір або втрата ваговій категорії, а також втрата здатності до виношування плоду або зачаття. Захворювання щитовидної залози можуть бути самими різними. Симптоми у жінок та лікування недуг залежать винятково від чинників, що спровокували розвиток патології, і її типу.

Так, причинами, що спричиняють появу захворювань щитовидки, вважаються наступні фактори:

• спадкова схильність;
• захворювання органів ендокринної системи;
• погана екологічна обстановка;
• шкідливі звички;
• стреси тощо

Найчастіше саме стресові ситуації стають винуватцями розвитку щитовидних недуг. Жінки більш емоційні, ніж представники протилежної статі, тому відсоток захворюваності у них набагато вище.

На сьогоднішній день профільні лікарі відзначають, що найчастіше зустрічаються дві патології щитовидної залози, пов’язані з нестачею або надлишком гормонів. Такими недугами є гіпертиреоз та гіпотиреоз. Крім цих патологій, в медичній практиці зустрічаються і інші захворювання, зокрема:

• базедова хвороба;
• аденома;
• зоб;
• тиреоїдит підгострого типу;
• рак;
• тиреоїдит аутоімунного характеру.

Чи небезпечні щитовидні вузли?

Як вже говорилося, симптоми захворювання щитовидної залози у жінок визначаються залежно від типу патології. Статистика свідчить, що приблизно 50% хвороб щитовидної залози припадає на освіту вузлів. Таке новоутворення має доброякісну природу. Як показує медична практика, вузли не переростають у онкологічні пухлини.

Жінка зможе самостійно помітити цю патологію, оскільки щитовидна залоза збільшиться в розмірах. Це пов’язано з тим, що вузли розростаються на сполучних тканинах щитоподібної залози. Причинами появи такої недуги прийнято вважати:

• дефіцит йоду;
• інтоксикацію організму, що носить систематичний характер;
• генетичну схильність;
• рентгенівське опромінення;
• вплив радіоактивних речовин.

На початковій стадії розпізнати цей недуг практично неможливо. Симптоматика починає проявлятися через кілька місяців. Про появу вузлів на щитовидці будуть свідчити такі ознаки:

• патологічна стомлюваність;
• постійна сонливість;
• ламкість волосся;
• психоемоційні розлади;
• порушення процесів травлення;
• зміна вагової категорії;
• больові відчуття в м’язових тканинах;
• відчуття холоду або припливів жару;
• задишка;
• утруднене ковтання харчових продуктів;
• поява на шкірних покривах судинних сіток.

Прогнози лікування вузлів, що утворилися в щитовидній залозі, завжди сприятливі. Якщо доброякісне новоутворення не доставляє больових або дискомфортних відчуттів, то профільний доктор обмежиться лише терапевтичними способами лікування. Протягом усього лікувального курсу потрібне систематичне спостереження у лікаря-ендокринолога.

При наявності особливих показань фахівець може призначити лікування гормональним препаратом – тироксином. Як правило, вузли розсмоктуються і з часом зникають безслідно. У рідкісних випадках може знадобитися хірургічне втручання, особливо якщо є підозра на наявність ракових клітин. Протягом усього реабілітаційного курсу жінка проходить гормонозамісну терапію.

Симптоматика аденоми щитовидної: розпізнати хворобу на початковій стадії

Профільні лікарі, що спеціалізуються в області ендокринології, стверджують, що таке захворювання, як аденома щитовидної залози у жінок, представлено у вигляді пухлини (вузла, зобу). Аденома може мати різну форму. Кількість вузлів також може змінюватись. При наявності декількох ущільнень в щитовидці ставиться діагноз багатовузловий зоб.

Як правило, це новоутворення носить доброякісний характер. Тривалий час недуга може не проявлятися. Як показує медична практика, аденомі щитовидної залози виявляють в основному при проведенні обстеження. Якщо аденома досягла великих розмірів, то її можна помітити навіть при візуальному огляді. У таких випадках у пацієнтів деформується шия, може дихальний процес і кровообіг.

До симптомів аденоми щитовидної залози слід віднести такі ознаки:

• надмірне виділення поту навіть при відсутності фізичних навантажень;
• непереносимість підвищених температур;
• прискорене биття серця;
• різке зниження ваговій категорії;
• патологічну стомлюваність;
• дратівливість.

Лікування хвороби може проводитися двома способами:

• фармакологічними препаратами;
• хірургічним втручанням.

Тактика лікування підбирається у відповідності зі ступенем розвитку недуги. Якщо аденома має невеликі розміри, то застосовується консервативна терапія. При появі загрози життю і здоров’ю і розростанні вузлів виконується їх видалення. Якщо лікар-ендокринолог запідозрить розвиток онкологічних процесів, то щитовидка видаляється повністю. Незважаючи на те що після видалення цього органу жінці доведеться все життя приймати фармакологічні гормональні препарати, результат лікування завжди сприятливий.

Порушення функціонування щитоподібної залози: у чому небезпека?

Збої в роботі щитовидної залози нерозривно пов’язані з продукуванням гормонів. Лікарі-ендокринологи кажуть про те, що в їх практиці найчастіше зустрічаються такі захворювання, як гіпотиреоз і гіпертиреоз. Такий діагноз ставиться у випадках, коли функціонування щитовидної залози знижена або, навпаки, завищена.

При гіпотиреозі людський організм не отримує необхідної кількості гормонів, в результаті чого проявляється наступна симптоматика:

• гіперчутливість до перепаду температурних порогів;
• неможливість сконцентрувати увагу;
• млявість і патологічна втома;
• різкий, стрімкий і безпричинний набір маси тіла;
• порушення циклу менструації.

На початковій стадії багато представниць слабкої статі не звертають уваги на прояв симптоматику. Лікування потрібно починати своєчасно, в іншому випадку гіпотиреоз може стати передумовою для розвитку ускладнених патологій і серйозних недуг, аж до безпліддя або впадання в стан коми.

Що стосується гіпертиреозу, то по своїй клінічній картині ця недуга протилежний гіпотиреозу. У цьому випадку лікарі діагностують збільшення функціональності щитовидної залози і, як наслідок, надмірну вироблення гормонів. Навести вичерпний перелік причин, які зумовлюють підвищену гормональну секрецію, неможливо. Цьому можуть послужити вагітність, клімактерична пауза, травма, перенесене захворювання, має вірусну або інфекційну природу та ін.

До симптоматику гіпертиреозу слід віднести:

• надмірне виділення поту;
• вологі шкірні покриви;
• дратівливість;
• порушення психоемоційного стану;
• різку втрату маси тіла;
• постійне відчуття спраги;
• непереносимість підвищених температур;
• розлад зорової функції, в тому числі набряклість, сльозоточивість.

Крім медикаментозного лікування гіпертиреозу, пацієнту обов’язково потрібно дотримуватися дієтичного раціону. Вітається рослинна і білкова їжа. Кофеїн і жири – під забороною. Як показує практика, індивідуальну дієту розробляє профільний доктор.

Рак щитовидної залози – це не вирок

Незважаючи на те, що прогнози терапії злоякісних пухлин у більшості випадків несприятливі, рак щитовидної залози піддається успішному лікуванню. Цю недугу можна розпізнати на початковій стадії і негайно приступити до лікування.

При появі злоякісної пухлини будь-якого пацієнта повинні насторожити явні шишки на передній стінці шиї. Але не варто відразу лякати себе і малювати в своїй уяві страшні картини. Статистика свідчить, що лише 5% пухлин, що виникають в щитовидці, мають злоякісний характер.

Симптомами раку щитоподібної залози є наступні ознаки:

• зміна тембру голосу, поява захриплості;
• нападоподібний кашель, не пов’язаний з простудних або вірусним захворюванням;
• больові відчуття в області шиї;
• задишка;
• порушення серцевого ритму.

Щитовидна залоза – дуже важливий орган в людському організмі. При виявленні недуги в 95% випадків результат лікування завжди позитивний. Навіть після видалення щитовидки людина зможе повноцінно жити і розвиватися. Не ігноруйте сигнали свого тіла. Будь-яка нехарактерна симптоматика повинна вас насторожити і підштовхувати до візиту до лікаря. Будьте здорові!