Камені в жовчному міхурі, або жовчнокам’яна хвороба – неприємна патологія, пов’язана з порушеннями метаболічних процесів в організмі. Клінічно вона проявляється холецистолитиазом або холедохолітіаз – формуванням конкрементів в жовчному міхурі або жовчних протоках. Симптоми захворювання часто нагадують гостру печінкову кольку, але можуть виявлятися і в інших ознаках.

Недуга, яку складно виявити

Тривалий час симптоми патології не проявляються, і лікування каменів у жовчному міхурі природним чином відкладається в довгий ящик через незнання. Проте захворювання може бути діагностовано випадковим чином, якщо людина звернулася до гастроентерологічної діагностиці по стороннім, суміжних приводів. У цьому випадку лікар лікує не тільки поточний, але і супутнє захворювання.

Дане захворювання вважається переважно «жіночих», оскільки його поширеність серед представниць прекрасної половини людства приблизно на 30% вище, ніж серед чоловіків. По суті, формування конкрементів (каменів) відбувається з двох основних причин: підвищення концентрації солі в жовчної субстанції і її уповільнений відтік з жовчного міхура.

Сучасна медицина зробила крок далеко вперед, і зараз вже не обов’язково практикувати радикальну резекцію органа, як відбувалося ще десяток років тому. Наприклад, сьогодні в медичній практиці використовуються щадні консервативні методи дроблення каменів у жовчному міхурі за допомогою лазерних або ультразвукових установок. Ви також можете допомогти власного організму, використовуючи лікування народними засобами.

Як розпізнати у себе жовчокам’яна хвороба?

Симптоматика жовчнокам’яної хвороби є досить специфічною, проте підступність патології полягає в тому, що вона може не виявляти себе протягом довгих років.

При прогресуванні хвороби, трапляється явище, що нагадує по своїй симптоматиці печінкову кольку. Саме це часто змушує пацієнта в терміновому порядку звернутися до лікаря.

Симптоми загострення жовчнокам’яної хвороби такі:

• Інтенсивний больовий синдром, локалізований у правому підребер’ї або всієї епігастральній області, який до того ж може іррадіювати (віддавати) в руку, лопатку і поперек. Зазвичай з’являється в пізній час доби або вночі. Біль настільки сильна, що її не купируют спазмолітичні та інші анестетичні препарати. Хворий намагається знайти зручне положення, щоб трохи купірувати і знизити її. З часом гострі болі відступають, але набувають перманентного характеру, стають ниючими і тягнуть, посилюються після прийому алкоголю і певної їжі (гострих, жирних, копчених страв);
• Сильна нудота і здуття живота;
• Відрижка з явним неприємним запахом (його відчуває сам хворий);
• Напруга і болісність в очеревині;
• Багаторазова і неприборкана блювота (часті виверження вмісту шлунка при цьому не приносять ніякого полегшення);
• Загальна слабкість, висока стомлюваність, апатія, дратівливість;
• Шкірний свербіж без висипу, почервоніння і лущення;
• Незначне, але відчутне підвищення температури тіла (приблизно до 37,5-38 градусів);
• Жовтяничні прояви (икретичность шкірних покривів, слизових оболонок, очних склер);
• Діарея (пронос зберігається тривалий час, а позиви до актів дефекації істотно прискорені – до 3-10 разів на добу; на тлі цього відбувається зневоднення організму).

Інші специфічні особливості прояву хвороби

Також зустрічаються неспецифічні типи прояву хвороби. У деяких хворих повністю відсутні які-небудь симптоми з боку травної системи, однак спостерігаються стійкі неврологічні порушення. Людина може погано спати і скаржитися на погане самопочуття, втрачати здорову працездатність, виглядати млявим і апатичним.

В іншому випадку, неспецифічне прояв порушення може характеризуватися постійними алергічними реакціями (особливо харчовими). Напади алергії починаються при споживанні потенційних подразників (молочні і кисломолочні продукти, білий хліб, здоба, овочі, фрукти). При цьому в крові обов’язково підвищується рівень імуноглобулінів (Ig) – характерних для процесу відторгнення речовин, що виділяються захисною системою організму.

Видалення каменів з жовчного міхура – процедура не дуже приємна, але абсолютно точно необхідна. Якщо ви відчуваєте які-небудь симптоми з перерахованих, терміново зверніться до лікаря за диференціальної діагностики. Пам’ятайте про те, що запущену хворобу лікувати набагато важче, а її хронічна форма буде постійно знижувати ваше якість життя.

Причини появи жовчнокам’яної хвороби

Єдиною причиною для формування конкрементів у жовчному міхурі і його протоках є порушення загальних метаболічних процесів в організмі. Однак і для цього існують свої
приводи.

Серед провокуючих факторів для розвитку патології слід виділити:

• Вік – чим старший пацієнт, тим вище ризик виникнення даного захворювання;
• Генетичний фактор – якщо ваші найближчі родичі страждали або страждають на жовчнокам’яну хворобу, ймовірність її виникнення у вашому випадку вище звичайного;
• Порушення ліпідного обміну в організмі – це явище прямо пов’язане з суміжними патологіями ендокринної системи, переїданням, некоректним способом життя, гіподинамією і низьку засвоюваність жирів;
• Характер звичайного раціону – ризик виникнення патології значно зростає у тих, хто вживає жирну, солону, копчену, смажену та іншу калорійну їжу у великих кількостях, а також харчується переважно фастфудом або напівфабрикатами;
• Зловживання алкоголем;
• Практики голодування (у тому числі «лікувального»);
• Гіподинамія і сидячий спосіб життя;
• Хвороби тонкого кишечнику (хвороба Крона, дуоденіт, целіакія, синдром короткої кишки);
• Декомпенсований інсулінозалежний цукровий діабет;
• Паразитарні інвазії в органах шлунково-кишкового тракту (лямбліоз, черевний тиф, стафілококова / стрептококова інфекція, кишкова колиинфекция);
• Термінальна (заключна) стадія цирозу печінки з характерним для неї заміщенням здорової тканини рубцевої;
• Холецистити;
• Схематичний прийом деяких медикаментозних препаратів (особливо гормональних).

Діагностичні заходи

Щоб якісно і швидко диференціювати хвороба, доктор проводить комплексне дослідження.

Воно включає в себе наступні тести:

• Збір анамнезу (зокрема, сімейного), аналіз поточних скарг, оцінка умов життя і харчування;
• Фізикальний огляд;
• Загальний клінічний + біохімічний аналізи крові;
• Тест на гепатити всіх типів;
• Показники ліпідного обміну;
• Аналіз сечі та копрограма;
• УЗД органів очеревини;
• ЕГДС (езофагогастродуоденоскопія);
• КТ і МРТ органів черевної порожнини;
• Рентгенографія;
• Ретроградна холангіопанкреатографія;
• Холецистоангиография.
• У ряді випадків потрібна додаткова консультація сторонніх фахівців.

Тактики лікування

Що робити, якщо виявили камені в жовчному міхурі? Обов’язково дотримуйтесь рекомендацій лікаря і не ігноруйте складені ним схеми лікування. При легкій формі хвороби вам буде призначено дроблення жовчних каменів і консервативне (медикаментозне) лікування. У запущених випадках може знадобитися екстрене хірургічне втручання з резекцією органа.

Не варто боятися і його пацієнти переносять таку операцію відносно легко. Також обов’язкова дієта при каменях у жовчному міхурі, причому це актуально навіть тоді, коли орган видаляється разом з його вмістом.

Стандартна лікарська терапія патології може передбачати використання таких заходів:

• Дієтотерапія (стіл № 5);
• Використання препаратів жовчних кислот (актуально для ранніх стадій);
• Використання гепатопротекторів;
• Антибіотична терапія;
• Дроблення конкрементів (лазерне або ультразвукове);
• Холецистектомія – хірургічне втручання по видаленню жовчного міхура (класичним або лапароскопічним способом).

Лікування при каменях у жовчному міхурі альтернативними народними засобами можливо тільки при вирішенні спеціаліста. Воно є скоріше доповненням, а не заміною повноцінної терапії.

Пам’ятайте, що лікування хвороби бажано проводити своєчасно, оскільки в запущених випадках вона призводить до хірургічного видалення жовчного міхура. Будьте здорові!