Лікування посткоітального циститу та профілактика захворювання
З посткоїтальним запаленням сечового міхура, викликаним проникненням патогенних мікроорганізмів, жінкам доводиться стикатися набагато частіше, ніж чоловікам.
Це пояснюється будовою уретри жінок і технікою коїтусу. Уретра коротка і широка, і при зворотно-поступальних рухах патогенні мікроорганізми легко в неї потрапляють – тобто захворювання заноситься ззовні висхідним шляхом.
Посткоїтальний цистит значно знижує якість життя, змушує їх уникати чуттєвого задоволення, яке є важливою складовою сімейного життя, уникати близькості з коханими.
Чи можливо вилікувати посткоїтальний цистит в домашніх умовах і як уникнути постійного загострення захворювання? Що робити, щоб поліпшити якість життя?
Чому у жінок виникає посткоїтальний цистит
Можна виділити наступні причини появи циститу після статевого акту.
- Вроджена аномалія уретри – недостатня фіксація зв’язковим апаратом, або зміщення з потрібного місця. Під час коїтусу слизова піддається механічному впливу, дратується, починається запалення. Патогенні мікроорганізми піднімаються по висхідній.
- Бактеріальний вагініт або вульвовагініт – інфекція піднімається вище за рахунок техніки близькості.
- Гормональний дисбаланс, який викликав зменшення вироблення мастильного секрету.
- Застосування хімічних контрацептивних засобів місцевої дії. Вони порушують баланс флори піхви.
- Навіть у здорових партнерів змішання флори може викликати запальний процес у жінок – іноді партнери люблять один одного, а флора інтимної зони несумісна.
Сеча, що знаходиться в сечовому міхурі, стерильна, але при впровадженні в нього інфекції тут же починається запальний процес. Його можуть викликати стрептококи, стафілококи, трихомонади, гонококи, кишкова паличка. Венеричні інфекції і порушення особистої гігієни – ці фактори найбільш часто є причиною циститу після близькості.
Симптоматика посткоитального циститу
Симптоми запального процесу сечового міхура, загострюються після статевого акту, нічим не відрізняються від звичайних ознак циститу.
До них відносяться:
- прискорені позиви до сечовипускання;
- печіння, біль і різь під час сечовипускання;
- постійне відчуття наповненості сечового міхура;
- болі в нижній частині живота;
- незначне підвищення температури тіла.
Всі ці неприємні відчуття можуть з’явитися відразу ж після коїтусу або протягом доби. Їх можна усунути в домашніх умовах за допомогою прийому антибактеріальних препаратів та спазмолітиків, але в цьому випадку хвороба перейде в хронічну форму і повністю вилікуватися буде набагато важче.
Діагностика захворювання
Лікування циститу, що виникає після статевого акту, розпочинають із з’ясування причин хвороби. Пацієнтці доведеться повністю пройти обстеження сечостатевої сфери – урологічне та гінекологічне.
Здають мазок на мікрофлору і аналізи сечі на мікрофлору та посів; роблять УЗД нирок і сечового міхура. Обов’язковий огляд гінеколога і можливо уролога, щоб з’ясувати, як розташовується уретра по відношенню до піхви, надійно вона фіксована зв’язковим апаратом.
У разі виявлення анатомічної аномалії може знадобитися госпіталізація для проведення хірургічного втручання. В інших випадках проводяться консервативні терапевтичні заходи.
Як лікувати цистит посткоїтальний
При появі болю після статевого акту потрібно відразу ж усунути неприємні відчуття. Це допомагає зробити тепла грілка – довго тримати її не рекомендується, або звичні знеболюючі засоби – «Но-шпа», «Спазмолгон», навіть «Анальгін».
Після з’ясування причин, що викликають цистит, найчастіше призначаються антибактеріальні препарати.
В деяких випадках лікар приймає рішення про застосування антибіотиків широкої сфери діяльності.
Терапевтичний курс повинен тривати до кінця, якщо його перервати, коли хворобливі симптоми усуваються, хвороба може прийняти хронічну форму і стан в наступний раз буде набагато важче.
Призначати ліки, якими будуть лікувати в кожному випадку посткоїтальний цистит, повинен лікар. Самостійно добирати засоби не варто – це дуже відповідальний етап. Якщо симптоми слабко виражені, то лікар може порадити приймати антибіотики в невеликих дозах після кожного коїтусу – в цьому випадку потрібно буде вибрати ліки, які надають мінімально виражене несприятливий вплив на інші системи організму, які не порушують баланс природної мікрофлори в шлунково-кишковому тракті і піхву.
Багато жінок намагаються вилікувати цистит травами. Народні засоби, що володіють бактерицидною і сечогінну дію, сприяють швидкому очищенню сечового міхура від патогенних мікроорганізмів. Однак повністю усунути запальний процес вони не в змозі, і можуть використовуватися тільки як допоміжні препарати.
В цілях прискорення одужання доцільно застосовувати:
- мучницю;
- материнку;
- м’яту;
- кукурудзяні рильця;
- журавлинний морс;
- брусничні листя.
Потрібен статевий спокій під час лікування захворювання?
Якщо захворювання викликане інфекціями, що передаються статевим шляхом, то обов’язково. Причому слід лікувати обох партнерів, навіть коли у чоловіка не виникає жодних симптомів.
При терапевтичних заходах секс не протипоказаний, коли причинами захворювання не є венеричні інфекції. Однак слід знати, що статеве життя значно відсуне одужання, так як подразнення краю слизової уретри уникнути неможливо.
При усуненні загострення можна займатися сексом, але не слід захоплюватися процесом і обмежитися традиційними позами. У цей час потрібно підвищену увагу приділяти особистої гігієни та звільняти сечовий міхур до і після статевого акту.
Дуже важливо підібрати пози, при яких механічного впливу на уретру надаватися не буде.
Якщо виникнення захворювання зумовлено анатомічним будовою статевих органів партнерки, то від рецидиву позбутися неможливо. В цьому випадку треба порадитись з лікарем, як можна убезпечити себе від частих запалень, і постійно проводити профілактику посткоитального циститу.
Профілактика загострення циститу, що виникає після статевого акту
Жінкам, які не мають постійного партнера, які знаходяться в активному пошуку, необхідно велику увагу звертати на своє гінекологічне здоров’я.
Кожна людина має свою унікальну флору, і часте впровадження – нехай і корисних – але різних за якістю мікроорганізмів, що може призвести до дисбалансу і збільшення активності умовно-патогенних мікроорганізмів.
Тому бажано оберігатися бар’єрними методами – презервативами.
При загостренні захворювання, викликаному зниженням імунного статусу внаслідок хвороб різного характеру або переохолодження, презерватив слід використовувати з постійним партнером.
Необхідно суворо стежити за особистою гігієною, обмивати руки і статеві органи до занять сексом і після нього.
Не слід захоплюватися і фантазувати, якщо рецидиви проявляються часто. Ні в якому разі не слід чергувати вагінальний і анальний секс – навіть у стані ремісії. Абсолютно здорові партнери під час подібних експериментів теж повинні користуватися презервативами.
Не можна придушувати бажання помочитися, перед коїтусом, а після нього спустошувати сечовий міхур потрібно обов’язково. Сечовипускання після статевого акту є своєрідною дезінфекцією. У здорової людини сеча стерильна, і патогенна флора змивається, не встигнувши потрапити.
Не всі знають, що класична місіонерська позиція сприяє роздратуванню уретри. Збільшують ризик виникнення посткоитального циститу та інші пози лицем до лиця, так як під час них максимально стимулюються жіночі статеві органи.
Опірність сечового каналу до впровадження хвороботворних бактерій підвищується при збільшенні імунного статусу. Його посилити допомагають імуностимулюючі препарати і вітамінно-мінеральні комплекси.
Не слід погоджуватися на секс, якщо вже з’явилися ознаки запального процесу. Це не принесе задоволення. Якщо поважати себе і берегти власне тіло, неприємних наслідків від близькості вдасться уникнути.