Коли мова заходить про гепатит, більшість людей згадує хвороба Боткіна, прозвану в народі жовтяницею. Насправді ж існує 7 різновидів цього захворювання. Кожна з них здатна справити вкрай негативний вплив на організм, а деякі навіть нерідко призводять до летального результату. Який гепатит найнебезпечніший і чому?

Звідки в організмі береться вірус гепатиту і можна одужати?

Під гепатитом розуміють ряд хронічних і гострих запальних захворювань, які в першу чергу атакують печінку. Всі гепатити (від А до Е) викликаються вірусами. Деякі з них поширюються повітряним шляхом, інші – за допомогою забрудненої води та їжі, треті – при контактах з випорожненнями. Є й такі, які можна підхопити при статевому контакті, переливанні крові, проведенні операції, а також передати від матері до плоду.

За ступенем тяжкості вони бувають легкими, середніми, важкими і особливо важкими. Прогноз залежить від виду збудника. Гепатит А і Е звичайно закінчується одужанням. Ті, хто перехворів такою недугою, набувають стійкий імунітет проти вірусу (він зберігається не менше 10 років). Вірус Е часто уражає вагітних, причому розвивається досить стрімко, тому викликає ниркову недостатність і смерть пацієнта.

Для гепатитів В і D характерно як гостре, так і хронічне протягом. Якщо розвивається гостра форма, то ризик смерті досягає 90 %. При правильному і своєчасному лікуванні можливе повне видужання. Вірус D виявляється завжди в парі з вірусом Ст.

Гепатит С викликає складні ураження печінки. Якщо сформувався цироз, то відновити цей орган вже не вийде, навіть якщо гепатит буде локалізовано. Прогноз залежить від того, коли розпочато лікування.

Враховуючи небезпеку, яку несуть ці віруси, виникає питання: який гепатит передається повітряно-крапельним шляхом? На щастя, ніякої! Ними заражаються іншим чином.

Найстрашніший ворог

Спочатку поговоримо про те, якою гепатит найнебезпечніший. Найбільшу загрозу життя людини несе гепатит С. Він передається з кров’ю і при статевих контактах, легко «вислизає» від клітин імунітету і практично невиліковний. Сучасні препарати дозволяють тільки загальмувати його розвиток. Вакцини від нього немає.

Головна небезпека цієї форми полягає в тому, що він викликає важкі ускладнення – цироз або рак печінки. Страшно і те, що заражена людина може довго не знати про те, що в його організмі «завівся» такий недуг. На початковій стадії немає ніяких загрозливих симптомів. А хвороба тим часом робить свою підступну справу – руйнує клітини організму. Це викликає незворотні процеси, які закінчуються повним руйнуванням печінки. Іноді це займає десяток років.

Підтвердження того, що саме ця форма є найбільш небезпечною, можна знайти в даних медичної статистики. Вони такі: 50 % всіх людей, що заразилися гепатитом С, помирають протягом 10 років після того, як вірус виявився в організмі.

Гепатит С має кілька підвидів. Який же генотип гепатиту найнебезпечніший для людини? Гірше всього, якщо у хворого виявлена 1b: він найважче піддається терапії і майже завжди провокує розвиток фіброзу в печінці.

Втішає тільки те, що при попаданні малої кількості збудника в кров здорової людини ризик захворіти вкрай низький.

Симптоми хвороби: біль в області печінки, здуття живота, слабкість в м’язах, гіркий присмак у роті, відрижка, дратівливість, втома, посвітління калу, потемніння сечі, пожовтіння шкіри і білків очей, температура.

Чим пізніше розпочато лікування, тим гірше прогноз. Якщо хвороба набула хронічний перебіг (що буває в переважній більшості випадків), то завдання медиків полягає не в тому, щоб повністю знищити вірус (цього зробити не вийде), а в тому, щоб зупинити його розмноження і знизити активність. Для цього застосовують противірусні препарати (наприклад, Рибавірин). Коли ріст вірусів припиниться, знизиться і вираженість запалення печінки, сповільниться розвиток цирозу. Однак трапляються рецидиви хвороби.

Пацієнт вважається здоровим (що зазначається в 15-25 % випадків), якщо по завершенні терапії в його крові відсутні сліди вірусів і продукти розпаду клітин печінки. Летальність при такій формі становить 1-5 %.

Підступне сімейство гепатитів: ознаки

Коротко охарактеризуємо інші шість (менш небезпечних видів):

• гепатити А і Е мають складну етіологію, спосіб зараження і протікають приблизно за одним сценарієм. Перший якраз і викликає хворобу Боткіна. Інфекція передається при безпосередньому контакті з фекаліями хворого і забрудненою водою. У неї є прихований період — від 7 до 50 діб. Головні симптоми – озноб, нудота, різкий стрибок температури, біль у правому підребер’ї, пожовтіння шкірних покривів і склер. Лікування призводить до повного одужання, але деякий час може турбувати печінку;
• В і D набагато небезпечніше. Підхопити їх можна при незахищеному статевому контакті і при використанні нестерильних медичних інструментів. Інкубаційний період – 2-6 місяців. Ознаки захворювання: температура, слабість, ломота в суглобах, зміна кольору калу і сечі, нудота з блюванням, збільшення печінки;
• G вивчений недостатньо добре. Зазвичай там, де зустрічаються його «родичі» — З і В, відбувається спалах і цього вірусу. Основний спосіб зараження – парентеральний. Придбати цей вірус можна при відвідуванні стоматолога, гінеколога (якщо були використані необроблені інструменти), при нанесенні тату. Він часто виявляється у наркоманів. Хвороба не подає ніяких ознак кілька тижнів або місяців. Потім виникає сильне нездужання, біль у суглобах і м’язах, іноді – температура, біль у боці праворуч, нудота, потемніння сечі, жовтий відтінок шкіри;
• про форму F йде багато суперечок. Її існування не доведено практикою.

На жаль, сьогодні на питання, якою гепатит не лікується, не можна відповісти «ніякої». Сучасна медицина ще не знайшла ліки, яке змогло б ліквідувати хворобу форми С. чи Означає це, що пацієнти приречені, і не варто починати лікування? Звичайно, ні! За допомогою противірусних препаратів можна значно загальмувати шкідливу діяльність вірусу, що дозволить хворому жити у звичному ритмі і навіть зустріти старість.