Багато людей з ворожістю ставляться до гризунів з-за їх зовнішнього вигляду. Однак фахівців більше бентежать ті інфекційні захворювання, які розносять ці всюдисущі тварини. Наприклад, симптоми мишачої лихоманки у дорослих важливо розпізнавати як можна швидше, адже наслідки цієї хвороби дуже серйозні.

Як відбувається зараження?

Геморагічна лихоманка з нирковим синдромом, в народі відома як «мишача», вражає судини внутрішніх органів і систем, особливо нирок, ЦНС, серце, гіпофіз. Ознаки мишачої лихоманки на початку хвороби виявляються у вигляді ГРЗ, що ускладнює діагностику на цьому етапі.

Ризику зараження найбільш схильні жителі сільської місцевості, рибалки-любителі збирати гриби або просто відпочивати на природі. Набагато рідше заражаються міські жителі, адже небезпеку таять в собі саме лісисті ландшафти. При цьому сама інфекція передається саме від тварин, а не від людей.

Серед переносників захворювання найнебезпечнішою визнана руда полівка. Крім цих гризунів, заразитися можна від щурів і кажанів. Примітно, що тварини не відчувають на собі ніяких симптомів хвороби, будучи просто переносниками збудника. Вірус виділяється в продуктах життєдіяльності гризунів.

Людина може заразитися одним з наступних способів:

• повітряно-пиловий шлях, що передбачає вдихання пилу з вмістом мишачих екскрементів;
• аліментарний спосіб, тобто попадання вірусу в організм разом з зараженими продуктами харчування або водою;
• контактний шлях, при якому ушкоджені шкірні покрови контактують із зараженими об’єктами або тваринами.

Інкубаційний період, як правило, триває 3-4 тижні. Однак в окремих випадках хвороба проявляє себе через тиждень з моменту зараження.

Симптоми лихоманки мишачої

Лікування геморагічної лихоманки варто починати якомога раніше, а для цього важливо вчасно розпізнати її прояви.

У початковому періоді, який триває від 1 до 3 днів, симптоми мишачої лихоманки у дорослих виглядають наступним чином:

• 

  підвищена температура тіла – до 40 градусів;

• озноб;
• світлочутливість;
• слабкість і стомлюваність;
• почервоніння шкірних покривів шиї та обличчя;
• слабкий кашель;
• сухість у роті;
• головні болі;
• загальна інтоксикація;
• порушення зору.

На наступній стадії, що отримала назву «олигоурическая», у людини з’являються ознаки запалення нирок і геморагічні симптоми, тобто кровоточивість слизових оболонок. Цей період зазвичай починається з 4-7 дня хвороби. Отже, характерні ознаки:

• сильні болі в поперековому відділі;
• дрібна висипка на шкірі, зокрема, на боках живота і в області пахв;
• біль в очах і кон’юнктивіт;
• набряклість особи;
• зменшення кількості урини;
• погіршення зору;
• кровотечі з носа;
• очні крововиливи;
• нудота і блювотні позиви.

З 10-13 дня захворювання настає полиурическая стадія — період одужання. Він характеризується припиненням болю в попереку та животі, зникненням блювотних позивів, нормалізацією апетиту, відновленням функціонування нирок. Пацієнт відчуває слабкість ще до 20-25 дня хвороби.

Крім загальної інтоксикації, хвороба у разі несвоєчасних лікувальних заходів небезпечна своїми жахливими наслідками для нирок — зокрема, нирковою недостатністю або повною дисфункцією органу, що може спричинити летальний результат.

Особливу увагу на симптоми мишачої лихоманки варто звернути чоловікам у віці від 17 до 50 років. Саме ця група найбільш часто піддається зараженню небезпечним захворюванням.

Методи лікування і профілактики мишачої лихоманки

Геморагічну гарячку з нирковим синдромом лікують в інфекційному відділенні лікарні. Комплекс лікувальних заходів включає:

• 

  обов’язковий постільний режим протягом 1-3 тижнів;

• дезінтоксикаційні засоби;
• противірусні препарати;
• знеболюючі та жарознижуючі ліки;
• інфузійну терапію;
• відновлення водно-сольового балансу;
• іноді застосовується гемодіаліз;
• у разі тромбогеморагічного синдрому призначається прийом препаратів, що розріджують кров;
• вітамінні комплекси.

Варто розуміти, що алгоритм лікування хвороби розробляється індивідуально для кожного пацієнта. Комплекс терапевтичних заходів залежить від етапу хвороби, особливостей організму і віку хворого, ймовірність ускладнень.

Профілактика зараження

Профілактичні заходи спрямовані, в першу чергу, на усунення контакту людини з джерелом інфекції. Якщо вам відомо, що у вашому будинку завелися якісь гризуни, варто кинути сили на знищення або вигнання цих тварин.

Міському жителю слід бути обережним при виїзді за межі міста, зокрема, в дачні будиночки. Враховуючи пиловий спосіб зараження, важливо очистити приміщення від пилу і забруднень. Перед вологим прибиранням обов’язково захистіть органи дихання марлевою пов’язкою, а руки — гумовими рукавичками. Бажано також вибити від пилу постільні приналежності, після чого дати їм прогрітися на сонечку хоча б 4 години.

Для жителів сільських районів важливо вчасно проводити дератизацію, тобто комплексний захід щодо знищення шкідників. Для цього використовуються як отрутохімікати, так і різні капкани, пастки і відлякуючі пристрою. При виборі хімічних засобів орієнтуйтеся на ті, які пройшли відповідну сертифікацію.

Не забувайте про те, що приваблює гризунів сміття. У забруднених умовах миші і щури розмножуються набагато активніше, а отже, складніше буде їх вирішити. Також варто захищати їжу і питну воду від гризунів, використовуючи закриту тару.

Звичайно, краще попередити зараження, ніж потім боротися з тривожними симптомами мишачої лихоманки. Проте навіть у разі поразки вірусом важливо не розгубитися і відразу ж госпіталізувати хворого. Пам’ятайте, що нешкідливі з вигляду гризуни завдають шкоди не лише сільському господарству, але й потенційно небезпечні для здоров’я людини будь-якого населеного пункту.