Що це за процес, знають всі. Зазвичай явище пов’язують з втомою, бажанням спати. Багато хто при спілкуванні з іншими людьми, зауваживши, що співбесідник позіхає, роблять висновок про те, що йому нецікаво в їх компанії (це, до речі, спростовується сучасними вченими). Але існують й інші причини того, що людину наздоганяє це явище.

Найбільше цікавляться причинами позіхання ті, у кого вона проявляється постійно, що теж буває нерідко.

Як правило, уявлення людини про це прояв дуже мізерні, тому як його зазвичай сприймають як нормальний фізіологічний процес. В більшості випадків так і є, але іноді явище може сигналізувати про недугах.

Що це таке?

Цей процес є неконтрольованим рефлексом, мимовільним затяжним дихальним актом. Складається позіхання з повільного глибокого вдиху, що супроводжується швидким видихом і в деяких випадках звуком.

Таким чином, під час неї людина набирає багато повітря, завдяки чому поліпшується кровопостачання, організм насичується киснем. Крім того, в процесі позіхання беруть участь м’язи шиї, порожнини рота, обличчя, за рахунок чого більше кисню і живильних речовин, що надходить у мозок.

У силу цього з організму виводяться шкідливі речовини, а діяльність головного мозку поліпшується. Це не дивно, адже в цьому нетривалому акті бере участь дихальна, кровоносна, серцево-судинна, скелетна і м’язова системи, завдяки чому компенсується брак повітря активізується робота органів.

Саме тому при необхідності налагодити роботу організму, людина починає позіхати. Багато помічають, що одне з часів доби, коли явище наздоганяє найбільш часто, ранкове.

Під час відпочинку всі процеси, в тому числі, мозкові, істотно сповільнюються, а при пробудженні необхідна їх активізація, чим і пояснюється часта позіхання вранці.

Користь явища

Всі лікарі сходяться на думці, що це прояв дуже корисно, і ось чому:

• Завдяки йому нормалізуються обмінні процеси, працездатність мозку та інших систем;
• Нормалізується вушне тиск;
• Кров при цьому процесі насичується киснем, у зв’язку з чим харчується і омолоджується шкіра особи;
• В процесі часто ковтання повітря супроводжується потягуванням, расправлением плечей, рухами рук і т. д. Все це дає фізичне навантаження на спину, руки, ноги та інші групи м’язів;
• М’язи щелепи пов’язані з нервами зорових органів. В силу цього під час позіхання очі відпочивають, бо як знижується рівень їх напруги.
• Ось чому в більшості випадків цей процес приносить тільки користь. Але іноді він може свідчити про наявність в організмі будь-яких недуг. Таким чином, причини його виникнення можна класифікувати на 2 групи.

Фізіологічні

Як правило, саме вони є провокаторами позіхання. Таких причин чимало.

Недолік повітря

Це найбільш часта причина. Явище може спостерігатися, якщо людина знаходиться тривалий час в задушливому приміщенні. В умовах нестачі повітря мозок прагне отримати якомога більшу кількість кисню, який необхідний для нормальної діяльності.

Якщо людина проводить мало часу на свіжому повітрі, а часто знаходиться практично в непровітрюваних, задушливих приміщеннях, позіхання і брак повітря може спостерігатися постійно.

У цьому випадку вихід очевидний. Необхідно частіше бувати на свіжому повітрі, провітрювати приміщення, де ви знаходитесь. Отримуючи достатню кількість кисню, мозок перестане страждати від кисневого голодування, яке дуже небезпечно.

Це не єдине, що можна зробити при постійній позіхання і нестачі повітря. Намагайтеся дихати носом – саме такий спосіб отримання повітря найбільш корисний, оскільки більше кисню таким чином потрапляють в органи і системи, мозок.

Необхідність охолодження мозку

Американські вчені встановили, що мозок може перегріватися. Це означає, що перевищується його критична температура, із-за чого теж спостерігається зниження активності мозку.

Викликано це може бути підвищенням температури в навколишньому середовищі. Таким чином, процес виступає природним механізмом, що сприяє вентиляції мозку.

Щоб полегшити стан і охолодитися, слід робити холодні компреси на чоло. Також необхідно, як і в попередньому випадку, дихати переважно носом.

Зниження активності організму

Стан неспання характеризується неоднорідністю. Полягає вона в тому, що фази активності змінюються фазами гальмування. Під час останніх діяльність всього організму дещо уповільнюється. Це супроводжується накопиченням продуктів метаболізму в крові.

Завдяки позіханні відбувається відновлення серцевого ритму, кровотоку, стимуляція обмінних процесів, що, в свою чергу, сприяє виведенню продуктів метаболізму з організму. В результаті активізується діяльність нервової системи, головного мозку.

Емоційне напруження

В такому стані людина нерідко впадає в ступор. Завдяки позіханні цього можна уникнути.

Природою так закладено, що реакція організму на потенційну небезпеку – заціпеніння, відповідно, уповільнення мозкової діяльності. Процес дозволяє наситити організм киснем, який виведе мозок з цього стану, активізувати його діяльність.

Втома, брак відпочинку

Це ще одна часта причина. Провокатором постійної позіхання може бути хронічне недосипання, неспання в той час, коли треба відпочивати.

Якщо людина не виспався, його мозок не відпочив, значить, він не здатний повноцінно працювати. Для відновлення активності йому необхідний повітря.

Людина може помічати, що його мучить постійна позіхання навіть у тих випадках, коли уві сні він проводить достатню кількість часу, але режим дня при цьому зміщений. Організм повинен відпочивати у передбачене для цього час доби природою – вночі. Лікарі стверджують, що при зміщенні режиму організм не отримує достатньої відпочинку, чого страждає вся діяльність всіх систем.

У цьому випадку постійна позіхання означає тільки одне – що потрібно вчасно лягати спати і починати свій день вранці.

«Ланцюгова реакція»

Звучить, звичайно, грубувато, але давно відомо, що при зевании однієї людини багато хто з тих, хто його оточують в даний момент, тут же повторюють за ним. Жодного пояснення цьому явищу не знайдено.

Сучасні лікарі кажуть, що таку реакцію показують, як правило, люди, здатні до співчуття та розуміння. Ось чому вчені спростовують теорію про те, що постійна позіхання при спілкуванні – ознака того, що людині нецікавий його співрозмовник.

Захворювання

Будучи нешкідливим явищем, процес все ж може в деяких випадках бути симптомом недуги.

Відзначається, що явище спостерігається в переднепритомний стані, але останнім супроводжують і інші симптоми (помутніння в очах, запаморочення, зміна тиску і температури тіла тощо). Іноді воно є передвісником епілептичного припадку.

Крім того, це прояв організму може говорити про:

• Розсіяному склерозі;
• Порушення терморегуляції в головному мозку. У ньому, зокрема, полягають причини кисневого голодування;
• Гормональному дисбалансі;
• Проблеми з кровообігом;
• Вегето-судинної дистонії;
• Депресія. Пригнічений стан людини також сприяє гальмуванню діяльності організму, отже, потребує активізації його процесів.

Якщо кровоносні судини не справляються зі своєю функцією, весь організм не отримує необхідних речовин, що теж є причиною виникнення процесу.

При постійному його прояві зверніть увагу на свій стан, спосіб життя. Можливо, слід переглянути умови, в яких ви часто перебуваєте, нормалізувати відпочинок або навіть обстежитися на наявність тих чи інших недуг.

Існує думка, що постійна позіхання — це ще і симптом наявності ВІЛ. Говорити про те, що це вірна ознака захворювання не доводиться, бо є інші, більш виражені достовірні симптоми хвороби.

Проявитися даний ознака, звичайно, може в силу ураження організму, брак поживних речовин, повітря, особливо якщо є ураження людини супутніми недугами. Тому, виявивши у себе постійну позіхання, не варто відразу підозрювати ВІЛ.

Сучасні дослідники стверджують, що якщо ви, бачачи або чуючи, як інші позіхають вживу або по телевізору, читаючи про це явище, теж починаєте позіхати, значить, ви є людиною чутливим і небайдужим.