Гайморит, незважаючи на уявну простоту, є одним з найбільш дискомфортних і потенційно небезпечних захворювань верхніх дихальних шляхів. Перелік провокуючих факторів разюче широкий, а сам недугу важко переноситься не тільки дітьми. Навіть самі незначні ознаки гаймориту у дорослих вимагають максимально швидких заходів.

Попереджений – значить, озброєний

Навіть якщо ви ніколи раніше не доводилося мати справу з гайморитом, варто знати його перші ознаки у дорослих і те, як лікувати неприємний недуг. З проявами риніту стикалися всі. Закладеність носа, набряки слизових і підвищена температура тіла – мала частка того, до чого призводять «звичайні» хвороби верхній частині дихального тракту. Може розвинутися і гайморит – запалення гайморових пазух, що виявляється в гострій або хронічній формі. Не вилікуваний до кінця риніт є однією з найбільш частих причин.

Хвороба зустрічається повсюдно і в будь-якому віці. Нерідко її спочатку приймають за банальну застуду, з-за чого на ранніх стадіях майже не звертають уваги. Між тим, слід розуміти, наскільки важливо своєчасне і грамотне лікування гаймориту. Приблизно у 8 % епізодів розвиваються ускладнення, серед яких отити, бронхіти, хвороби нирок, різноманітні абсцеси і навіть запалення мозку.

Розпізнаємо ознаки гаймориту

Лікування гаймориту у дорослих можна починати в будь-який момент, однак на перших стадіях успішність терапії найбільш вірогідна. Ось чому при перших же ознаках захворювання варто відвідати лікаря. На самому початку розвитку хвороби пацієнт відчуває дискомфорт і біль в області носа. Як правило, ці симптоми особливо яскраво проявляються ввечері, а до ранку стихають.

Далі симптоматика розвивається наступним чином:

• з’являються головні болі, пов’язані з накопиченням гною в гайморових пазухах;
• носове дихання стає утрудненим;
• голос набуває гугнявість;
• закладеність носа, часто з обох сторін;
• виділення з ніздрів — прозорі або жовтувато-зелені;
• слабкість і нездужання;
• порушення сну;
• втрата працездатності;
• втрата апетиту.

Симптоми гострої і хронічної форми

Для кожної з форм характерний певний набір симптомів. Так, розпізнати гострий гайморит можна за такими ознаками:

• висока температура – до 38,5 градусів, іноді вище, гарячковий стан;
• тривалий риніт з гнійними виділеннями;
• специфічний запах соплів;
• втрата здатності відчувати запахи;
• поява кашлю внаслідок проникнення гнійних виділень в гортань;
• болючість близько перенісся і над бровами, яка посилюється при нахилах голови і будь-яких різких рухах;
• відчуття тиску біля крил носа;
• набряк тканин близько нижнього століття.

Клінічна картина при хронічній різновиди гаймориту виглядає так:

• відчувається невиражена слабкість та пригніченість;
• слабкі мігрені;
• закладеність носа;
• порушення нюху;
• болю в горлі, особливо при ковтанні;
• набряк нижніх повік, зокрема, вранці.

Ознаки хронічного гаймориту у дорослих в цілому нагадують гострий тип захворювання, проте менш болючі. Хронічна форма найчастіше розвивається з гострої форми в результаті затяжної інфекційного процесу в дихальному тракті.

Методи лікування

І гостра і хронічна форма захворювання потребують комплексного лікування, що включає як медикаментозну терапію, так і різноманітні процедури. Ось чому самостійне рішення проблеми – не найкраща ідея. Часто справа обмежується амбулаторним лікуванням під наглядом лікаря, але не варто забувати і про можливі ускладнення.

Що роблять при гострому гаймориті?

Серед препаратів, що використовуються у боротьбі з гострою різновидом недуги, призначаються такі:

• противірусні ліки (Гропринозин, Амізон), але в тому випадку, якщо у верхньощелепних порожнинах не спостерігається скупчення гною;
• антибактеріальні препарати широкого спектру дії (Цефтріаксон, Амоксиклав, Левофлоксацин та інші) застосовуються в разі чіткого визначення наявності гною при рентгенографії;
• антибіотики локального впливу у формі спреїв (наприклад, Биопарокс), що дозволяють застосовувати засоби безпосередньо в зоні запалення;
• судинозвужувальні ліки (Отривин, Називин та інші) допомагають зняти набряк слизових носа і відновити дихання;
• при високій температурі тіла застосовуються жарознижуючі препарати з діючими речовинами ібупрофеном, парацетамолом.

Як тільки запальний процес вдалося зупинити, призначають фізіотерапевтичні процедури. У сучасній практиці застосовуються такі методи:

• ультрависокочастотна терапія гайморових пазух;
• солюкс (на базі інфрачервоного випромінювання);
• лазерна терапія;
• магнітотерапія;
• інгаляції.

Зазвичай для закріплення результатів лікування пацієнту потрібно 10-12 сеансів будь-якого виду фізіотерапії.

Як лікують хронічну форму?

Важлива складова лікування при хронічній формі – усунення додаткових причин запалення. Це можуть бути різні ЛОР-захворювання, викривлення перегородки, хвороби порожнини рота і багато іншого. Що стосується медикаментів, терапія включає такі препарати:

• судинозвужувальні краплі та спреї;
• дезінфікуючі розчини для промивання носа;
• введення в пазухи антибактеріальних засобів;
• імуномодулятори;
• антигістамінні засоби (Цетрин, Еріус та інші), якщо захворювання має алергічну природу.

Хронічний гайморит також лікується фізіопроцедурами, серед яких:

• лазерна терапія;
• УВЧ;
• інфрачервона терапія;
• спелеотерапія;
• електрофорез ферментів і йоду;
• фонофорез гідрокортизону.

Важкі форми гаймориту вимагають додаткових заходів для відновлення прохідності пазух. З цією метою здійснюють дренуючу пункцію, яка дозволяє отримати гнійні маси з верхньощелепних порожнин і ввести туди антибактеріальні засоби.

Хронічний гайморит в рідкісних випадках переходить в некротичну (гнійно-полипозную) форму, що вимагає оперативного втручання. У цій ситуації роблять гайморотомію – хірургічне розтин верхньощелепних пазух.

Вирішуємо проблему будинку

Незважаючи на різноманіття клінічних методів і препаратів, багато хто воліє лікування в домашніх умовах. Перші ознаки гаймориту у дорослої ще не представляють великої небезпеки, тому народні способи можуть бути в тій чи іншій мірі ефективні.

Вдома можна легко влаштовувати різноманітні промивання та закапування. Так, перед кожною процедурою рекомендується промивати ніс розчином солі. Також при домашньому лікуванні важливо враховувати ймовірність появи алергічних реакцій.

Найбільш дієвими альтернативними методами лікування гаймориту вважаються такі:

• інгаляції з прополісом – дихання над гарячою водою (потрібно 2 л) з 2 чайними ложками настоянки;
• медові краплі – готуються з меду і соку алое в пропорціях 1:1, після чого закопуються в ніс до 5 разів на день;
• трав’яний настій (аптечна ромашка, звіробій, шавлія, лаванда, евкаліпт, деревій, череда) можна приготувати, затока 3 ст. л. збору 2 л окропу. Через 30 хвилин відвар можна пити по 100 г кожні 3-4 години;
• вищевказаний трав’яний настій використовується також для інгаляцій, які особливо ефективні перед сном;
• глиняний компрес готують шляхом розведення 50 г сірої глини з водою, після чого прикладають до гайморові пазухи у вигляді аплікацій приблизно на годину, попередньо загорнувши в марлю;
• масло обліпихи відмінно допомагає при будь-якій формі гаймориту, якщо закопувати його до 5 разів на день;
• прогрівання теплою морською сіллю (не вище 37 градусів), попередньо обернутої в марлю;
• промивання відваром ромашки, яка має виражену протинабрякову властивістю;
• самомасаж біологічно активних точок — області біля крил носа, скронь, від середини чола і ділянки між бровами.

Народні методи часто віддають перевагу в якості альтернативи медикаментів. Однак пам’ятайте, що подібне лікування варто продовжувати лише до тих пір, поки симптоматика не посилюється. В іншому разі не відкладайте візит до отоларинголога.

Маючи уявлення про те, яким неприємним і серйозним недугою є гайморит, варто задуматися і про профілактику. В першу чергу, необхідно своєчасно лікувати будь-які простудні захворювання. А знання початкових симптомів гаймориту допоможе вам швидко зорієнтуватися і приступити до результативного лікування.