Напевно, не існує людей, здатних завжди, при будь-яких обставин перебувати в безтурботному і піднесеному настрої. Періоди пригніченого настрою і нервозності знайомі багатьом, але далеко не завжди причиною, що змушує людину гніватися, ремствувати й сумувати без особливого приводу є специфіка характеру або затяжний аврал на роботі.

Іноді корені підвищеної дратівливості йдуть глибоко в товщу патологій соматичного або психічного характеру.

Як зрозуміти, що ступінь вашої дратівливості підвищилася?

Потрібно прислухатися до себе: якщо сила негативної емоції, яку ви не в змозі повноцінно контролювати, у багато разів перевершує силу фактора, що викликав її — настав час розібратися в проблемі. При цьому неважливо, як ви вихлюпує свої почуття: ридання, істерика, агресія — все це різні форми прояву накопиченого роздратування і ознаки зниження адаптаційних можливостей нервової системи.

Фізіологічні причини плаксивості, нервозності і дратівливості

Досить часто підвищена реактивність нервової системи — вроджена властивість: в цьому випадку людина з дитинства демонструє здатність моментально «заводитися» у відповідь на дію незначних, загалом-то, дратівливих факторів. Але якщо така проблема виникла у зрілому віці, є сенс пройти медичне обстеження з обов’язковою перевіркою показників гормонального фону.

Особливо це стосується жінок, оскільки їх фізіологічні особливості припускають постійні коливання рівня статевих гормонів. У період вагітності та клімаксу, а також при яскраво вираженому передменструальному синдромі перепади настрою, нічим не мотивовані напади злості і схильність до плаксивості — не рідкість. Але одна справа ПМС, який зазвичай триває декілька днів, і зовсім інша — затяжні періоди пригніченого настрою і нервозності.

Причиною постійної дратівливості може бути:

1. Хронічне захворювання щитовидної залози: гіпотиреоз зазвичай робить людину більш млявим і інертним, у той час як гіпертиреоз викликає серйозні проблеми з самоконтролем;
2. Мігрень. Напади цього невиліковного системного захворювання здатні викликати болісні головні болі вкупі з цілим рядом інших симптомів (нудотою, блювотою, запамороченням, світлобоязню, порушенням сприйняття тощо), у тому числі — дратівливістю;
3. Низький рівень цукру в крові. Найбільш характерними проявами цього стану вважаються сплутаність свідомості і втому, але невмотивована агресія, роздратування також можуть свідчити про падіння рівня цукру: в цьому випадку варто з’їсти невелику порцію їжі з високим вмістом так званих «швидких» вуглеводів і почекати 20-25 хвилин;
4. Хронічні захворювання печінки, зокрема, цироз і гепатит. Накопичують в організмі токсини, які печінка не здатна вчасно знешкодити з причини хвороби, негативно впливають на нервову систему, викликаючи неадекватні реакції на зовнішні подразники;
5. Авітаміноз: страшно навіть подумати, наскільки сильно може впливати на поведінку людини банальна нестача вітамінів групи В. Різкі перепади настрою, депресивний стан навіть після тривалого відпочинку, гіперреактивність нервової системи — ось далеко не всі прояви авітамінозу. Збалансувавши свій раціон, ви зможете за порівняно короткий термін усунути основну причину злості і дратівливості;
6. Розлади сну. Безсоння, переривчастий сон, нічні кошмари, гіперсомнія і інші проблеми зі сном, якими, за об’єктивними даними, страждає до 30% дорослого населення планети, роблять нас дратівливими і неспокійними. Досить вжити заходів щодо поліпшення якості сну, щоб проблема дратівливості вирішилася сама собою;
7. Деменція, що виникає, як правило, у літніх людей в результаті певних вікових змін або перенесеного інсульту. Іноді деменція діагностується й у порівняно молодих пацієнтів: її причиною може стати черепно-мозкова травма, інфекційне захворювання, зловживання психотропними та наркотичними препаратами, алкоголем.

Можливо, причина сильної дратівливості криється в стані психіки?

Саме до такого висновку приходять фахівці, якщо фізично здорова людина скаржиться на незрозумілі напади нервозності. За даними ВООЗ, сьогодні кожна п’ята людина у світі в тій чи іншій мірі страждає від поведінкового або психічного розладу.

Найпоширенішим видом психічного розладу вважається депресія, якої, за різними даними, схильне від 9 до 20% населення. При депресивному розладі людина може ставати одночасно і апатичною, дратівливою понад міру.

До числа психічних відхилень, здатних стати причиною дратівливості і плаксивості, належать також:

1. Шизофренія — поліморфний розлад психіки, перекручений процес мислення та емоційні реакції людини. Дратівливість поряд з соціальною ізоляцією часто присутня в продромальному періоді хвороби, будучи одним з перших вісників;
2. Неврози, що розвиваються, як правило, на тлі зовнішніх або внутрішніх конфліктів, психічних травм або стресів і характеризуються не тільки розладом емоційних реакцій, але і зниженням працездатності, астенічними або істеричними проявами, розвитком нав’язливих страхів. У цьому випадку дратівливість може доповнюватися надмірної ранимостью, тривожністю, розладами сну;
3. Істеричний розлад особистості, основними симптомами якого часто стають драматизація і лабільність емоцій, образливість, сильна схильність впливу життєвих обставин чи оточуючих людей.

Щоб точно встановити причини дратівливості, варто відвідати лікаря і докладно розповісти йому про турбують вас симптомах.

Старий, як світ, рада «пізнай себе» все ще актуальне: чим частіше ви будете прислухатися до власних переживань і думок, тим раніше ви помітите тривожні ознаки, що свідчать про порушення емоційного балансу.