Фахівці в області лікування перекисом водню стверджують, що конкретні протипоказання до застосування цієї речовини не існують. Враховується хіба що індивідуальна непереносимість. Вони вважають, що такий вид лікування може використовуватися практичним для будь-яких патологій. Їх твердження підтверджується клінічною практикою і науковими дослідженнями.

При цьому дивне вплив на організм має обґрунтування – перекис водню бере участь у регуляції всіх обмінних процесів (гормональних, імунних, дихальних тощо).

Що лікують перекисом?

Захворювання, які можуть лікуватися подібним чином:

• Інфекції: запалення горла, ГРВІ, грип, трахеїти, бронхіти, запалення легень тощо;
• ЛОР-органи: гострі і хронічні фарингіти, риніти, гнійні інфекції в лобових та носових пазухах, зовнішні і середні отити, включаючи гнійні;
• Неврологічні порушення: остеохондроз, розсіяний склероз;
• З боку серцево-судинної системи: ішемічна хвороба, інсульт, варикозна ногах;
• Хронічні ураження органів дихання: емфізема, рак, бронхоектатична хвороба;
• Порушення обміну речовин: цукровий діабет, системний червоний вовчак, імунодефіцитів різної етіології;
• З боку шкіри: екзема, рак, грибкові ураження;
• У стоматології: карієс, гінгівіт, пародонтоз, пародонтит, інші захворювання ясен.

Зовнішнє застосування

Лікування захворювань горла перекисом водню передбачає полоскання. Може бути використаний тільки пергідроль або його суміш із слабо-рожевим розчином марганцівки. Таке поєднання підходить для усунення ринітів і гаймориту, але використовується 1% розчин. Інгредієнти змішують (по 10 мл кожного) і промивають отриманим засобом ніс тричі на добу.

Звичайно ж, цей засіб використовується при капілярних кровотечах (садна, порізи).

Лікування ясен і всієї ротової порожнини перекисом водню популярно досить давно. В уражені області прикладають змочені тампони або роблять полоскання 3% розчином. При пародонтозі та інших патологіях рекомендуються втирання суміші з содою.

Для цього інгредієнти змішують до пастоподібної маси. Процедуру роблять двічі на добу. Крім того, полоскання допомагають відбілити зуби і усунути неприємний запах з рота. Також лікування харчовою содою і перекисом рекомендується при захворюваннях горла.

Бородавки та грибкові ураження можна усунути, використовуючи примочки. Для цього знадобиться 6-15% розчин. Вже через 8-10 процедур видно результат.

Для компресів не використовуються розчини високої концентрації, так як вони можуть спровокувати опіки. Допускається 0,5-1%. Компреси застосовуються для хворих артритом, а також при травматичних болях в суглобах. Тривалість процедури не повинна перевищувати 2 годин.

Лікування запалень вух перекисом водню полягає в застосуванні 0,5-3% розчинів. Це допомагає видалити гній і призводить до загибелі патогенних бактерій. При простому отиті краще вводити змочені тампони, а при ускладненому –закопувати. Під час загострення хронічного захворювання вух вводять по 5-6 крапель у слуховий прохід пару раз в день.

Високі концентрації можуть бути використані для своєрідного випалювання пухлин, що знаходяться близько до поверхні шкіри.

Внутрішнє застосування

Варто зазначити, що офіційна медицина не визнає лікування подібним чином. Це стосується як діабету, так і інших захворювань. Єдиний офіційно визнаний метод – зовнішньо для промивання ран.

Конкретні способи лікування розчином перекису описані лише кількома фахівцями, наприклад, вітчизняним професором В. П. Неумывакиным. Він, як і інші прихильники такого варіанту терапії, радить суворо дотримуватися встановлені дозування.

Лікування починається з прийому 1 краплі розчину (3%), змішаної з 30-50 мл води. Вживають засіб натщесерце, за півгодини до їжі або через 2 години після неї, до 3 разів на добу. Якщо не виникло побічних ефектів, кожен день дозу збільшують на краплю, поступово довівши до 10 за один раз. Після цього слід пауза на 2-3 доби. Потім приймають по 10 крапель за таким планом: 2-3 дні вживання, 2-4 дня перерви.

Протипоказання, запобіжні заходи під час лікування перекисом водню

Як вже згадувалося, речовина сильної концентрації може викликати опіки. Особливо небезпечно воно при попаданні в очі. У такій ситуації необхідно промивати піддався впливу ділянка під проточною водою.

Немає інформації про даному методі лікування в період вагітності, тому краще утриматися від такого варіанту на це час. Крім того, не рекомендується він і особам з трансплантованими (пересадженими) органами, так як можуть виникнути ускладнення, пов’язані з тканинної несумісністю.

При внутрішньовенному введенні препарату цілком можливий розвиток флебіту – запалення слизової оболонки вени. В симптоми захворювання входить біль в ураженій області, ущільнення, почервоніння. Сам флебіт практично не представляє небезпеки, але в його ускладнення входить абсцес і тромбоз. При внутрішньовенному введенні існує ризик передозування або газової емболії. Саме тому прихильники лікування перекисом рекомендують ставити крапельниці.

Існує і такий варіант, як лікування за допомогою клізм. У даному випадку може виникнути ураження слизової оболонки кишки, її виявлення і розвиток виразкового коліту. При первинному ураженні виникає пронос з домішками крові, біль в товстому кишечнику спазмолітичний характеру.

Ще один побічний ефект такого методу терапії – різке підвищення температури. Хоча фахівці пояснюють це тим, що в результаті попадання в кров перекис вбиває патогенні мікроорганізми, вивільняються їх токсини, які діють подібним чином на організм.

Лікування шлунка та інших внутрішніх органів перекисом водню

Багато захворювання припускають прийом даного речовини всередину. Однак багато турбуються за подразнюючої дії на слизову шлунка. У багатьох така терапія викликає важкість у животі, пронос, пульсуючі болі в області шлунку і товстому кишечнику.

Можливі побічні реакції: нудота, сонливість, сильна втома, висипання на шкірі, нежить, кашель, розлад стільця. Ці явища зумовлені збільшенням кількості токсинів після введення пергідролю, які потрапляють в кров із зруйнованих тел бактерій.

При контакті перекису водню з стрептококом або вірусом, виділяється атомарний кисень, окисний і вбиває мікроб. Коли цей процес відбувається в кишечнику, виникає незначний дискомфорт.

Лікування інсулінозалежного цукрового діабету перекисом водню

Розпад пергідролю на атомарний кисень і воду стимулює обмін білків, жирів і вуглеводів, сприяє синтезу вітамінів і мінералів, процесу транспортування цукру з плазми в тканини, тобто виконує функцію інсуліну при цукровому діабеті.

Лікування перекисом водню жіночих (гінекологічних) хвороб

У гінекології 3% розчин застосовується для спринцювань. Деякі дами зловживають цим методом лікування, лише посилюють перебіг захворювання.

Як відомо, слиз, що продукуються в піхву, виводить назовні шкідливі речовини, тобто очищає організм. В нормі в піхві кисле середовище, а мікрофлора складається з лактобатерій (паличок Додерлейна).

Саме вони займаються виробленням пергідролю і створюють кисле середовище – флору, де гинуть патогенні організми. Коли рН піхви змінюється у бік лужного середовища, виникає дисбактеріоз, активується умовно-патогенна мікрофлора, що призводить до розвитку жіночих захворювань.

Відновити нормальну середу в піхву можна з допомогою відповідних медикаментозних препаратів і спринцювань 3% розчином. Тривалість процедури – не більше чверті години. Лікування хвороб починається з спринцювань двічі в день.

Коли стан поліпшується, захід проводять через добу, а потім тільки двічі на тиждень. Зазвичай для повного одужання достатньо 10 процедур.

Не займайтесь самолікуванням! Будь-яке лікування має бути контрольоване фахівцем!