Часте сечовипускання без болю у дітей – проблема досить поширена. Дитячий організм відрізняється від дорослого, і, оскільки він ще росте, всі його частини працюють на межі своїх можливостей. Однак залишати без уваги подібне розлад все-таки не можна, адже воно може сигналізувати і про наявність яких-небудь захворювань.

Чи існує норма?

Відомо, що в залежності від віку малюка можна визначити приблизну частоту сечовипускання. На думку фахівців, нормальними можна вважати наступні показники:

• перші 7 днів життя – не частіше 5 разів у день;
• до 1 року – не рідше 15 разів на добу;
• від 3 до 5 – близько 8 разів на добу;
• старше 9 – 6 разів на добу;
• підлітковий вік – не частіше 5 разів у день.

Якщо батьки спостерігають більш часте сечовипускання у дитини, це може говорити про наявність яких-небудь збої в роботі організму. Однак не варто впадати у відчай, якщо кількість позивів в туалет перевищує названі цифри тільки періодично. Можливо, це викликано цілком природними факторами.

Фізіологія

Нерідко причини, що спровокували прискорене сечовипускання, бувають абсолютно нешкідливими. У медицині це явище носить назву «фізіологічна полакіурія». Її розвиток у малюка, як правило, зумовлено такими факторами, як:

• часте пиття. В даному випадку потрібно з’ясувати, що спровокувало сильну спрагу у дитини. Якщо вона викликана занадто жаркою погодою або фізичною активністю, приводу для занепокоєння немає. Якщо ж малюк постійно просить пити без видимих причин, це можна розцінювати як сигнал про можливий розвиток діабету;
• призначення препаратів з сечогінною дією. До таких можна віднести діуретики, антигістамінні та протиблювотні;
• вживання елементів раціону, що впливають на частоту сечовипускання. Кава, зелений чай, морси з брусниці, малини або журавлини, морква, кавуни, дині, і огірки дають потужний діуретичний ефект;
• переохолодження. Часте сечовипускання без болю у дітей може стати наслідком переохолодження. Тоді після повного зігрівання бажання полегшитися проходить само собою;
• емоційне перезбудження або стрес. У подібних ситуаціях відбувається викид адреналіну в кров, що впливає на кількість виробленої сечі.

Полакіурія абсолютно безпечна для здоров’я малюка і зазвичай не потребує жодного особливого лікування. Часті позиви в туалет проходять самі після того, як буде усунутий основний провокуючий фактор їх.

Тривожний симптом

Існують і більш серйозні причини частого сечовипускання у дітей без болю. Якщо хлопчик або дівчинка зачастили в туалет, це можна розцінювати як тривожний симптом. Ось ознаки, які свідчать про розвиток будь-якої недуги:

• занадто часті або постійні позиви в туалет;
• слабкість, підвищена пітливість, порушення апетиту і помітне схуднення;
• підвищення температури без видимих причин;
• дискомфорт або печіння при сечовипусканні.

У всіх перерахованих випадках прискорене сечовипускання у малюка ні в якому разі не можна залишати без уваги, оскільки поява таких симптомів може вказувати на такі проблеми:

• порушення в ендокринній системі;
• патологічні зміни нирок, уретри та сечового міхура;
• ураження ЦНС;
• функціональний розлад роботи сечового міхура;
• хвороби сечостатевої системи інфекційної природи;
• нервові розлади;
• тиск на сечовий міхур зсередини (новоутворення в області малого тазу, підліткова вагітність тощо).

Визначити справжню причину, яка спровокувала нескінченні візити в туалет, може тільки фахівець. Не варто ризикувати здоров’ям малюка і намагатися зробити це самостійно. Для того щоб вчасно виявити і почати лікувати хворобу, необхідно обов’язково пройти ретельне медичне обстеження.

Діагностика

Для точної постановки діагнозу потрібно здати сечу на лабораторне дослідження, а також загальний аналіз крові. Щоб результат був максимально достовірним, при підготовці сечі до здачі важливо дотримати наступні правила:

• не збирати біоматеріал з вечора;
• не зберігати рідину в холодильнику довше 12 годин.

При виявленні в досліджуваному матеріалі бактерій може виникнути необхідність у повторному тесті — для перевірки чутливості мікроорганізмів до різних видів антибіотиків.

Нерідко для виявлення природи запалення лікуючий лікар надсилає маленького пацієнта на УЗД сечового міхура і органів малого тазу. У деяких ситуаціях потрібна додаткова консультація ендокринолога, нефролога і інших вузьких фахівців.

Можливе лікування

При такому широкому спектрі можливих захворювань єдиного способу позбавлення дитини від частих позивів до туалету немає. Терапія повинна бути обрана на підставі результатів досліджень. Адже тільки після постановки діагнозу можна починати лікувати часте сечовипускання у дітей без болю.

Євген Олегович комаровський, відомий дитячий лікар, дотримується в цьому питанні власної думки. Педіатр рекомендує батькам проводити регулярну профілактику хвороб сечостатевої системи, що включає наступні дії:

• тренування сечового міхура. Малюкові слід потерпіти протягом 5 хвилин, перш ніж ходити в туалет при кожному черговому позиві. Для підвищення ефективності такої тренування дорослий повинен виконувати об’єднують дії – робити вигляд, що теж хоче в туалет;
• мотивація. Дитині пропонується купити те, чого він дуже хотів (ролики, велосипед, ляльку тощо), але тільки за умови, що 5 днів він повинен контролювати кількість походів в туалет.

Так або інакше, як курс терапії, так і профілактичні дії повинні бути підібрані на підставі поставленого діагнозу. Адже для того, щоб позбутися від неприємного симптому, необхідно перемогти основне захворювання. Це можуть бути седативні засоби при неврозах, інсулін при діабеті, фізіотерапія і навіть оперативне втручання, головне – це вчасно розпочате лікування. Будьте уважні до здоров’я своїх малюків!