Симптоми мастопатії і її лікування: з чого починати і який прогноз

Мастопатія представляє собою комплекс доброякісних розростань в тканинах однієї або обох молочних залоз. Щодо того, чи може мастопатія перейти в рак, можна сказати, що якщо її причини не вдається усунути, злоякісне переродження (малігнізація) таких новоутворень спостерігається більш ніж у половині випадків. Але саме на початкових стадіях процесу симптоми мастопатії виглядають незрозумілими, наростають поступово, виробляючи звичку до них, у чому і полягає особлива небезпека цього захворювання.

Стан і поведінка залозистої тканини грудей змінюється в періоді від овуляції до менструації кілька разів, тому що змінюється співвідношення регулюють її діяльність гормонів. Крім усім відомих естрогенів, йдеться ще й про прогестерону (він є загальним для обох статей гормоном) пролактине і окситоцині.

Так що, насправді гормонів більше, ніж можна уявити, особливо з урахуванням, що в групу естрогенів теж входить не один гормон, а цілих три (естрадіол, естрон, естріол). На різних етапах циклу баланс зазначених сполук у крові і тканинах жінки змінюється, одне з них поступається місцем іншому.

Вік теж вносить свою лепту в розвиток гормональної мастопатії – так само як і наявність/відсутність здорових вагітностей, час, коли настала перша з них, вагова категорія. І все це впливає на процеси, що відбуваються в молочних залозах. Недивно, що з часом молочним залозам стає все важче адекватно реагувати на чергові зміни фону, оскільки з віком здатність тканин навіть до природних змін знижується. Тому мастопатія, хоч у теорії вона і може розвинутися у будь-якому віці, починаючи з підліткового, найчастіше виникає у жінок старше тридцяти років. А після клімаксу (47-50 років) загроза мастопатії знову починає знижуватися.

Причини

Основними гормонами, що забезпечують менструальний цикл, вважаються:

  • естрогени відповідають за дозрівання яйцеклітини;
  • прогестерон – забезпечує підготовку матки до запліднення;
  • пролактин – впливає на стан молочних залоз помітніше естрогенів, але стосується це тільки останніх тижнів вагітності, оскільки він стимулює вироблення грудного молока в період лактації.

Зростання рівня естрогену, що супроводжує овуляцію, призводить до прискорення поділу клітин молочних залоз. Якщо вагітність не настає, почав рости з середини овуляції рівень прогестерону, запускає припинення прискореного ділення клітин проток молочних залоз. Тому найчастіше причини виникнення мастопатії зводяться до:

  • недостатній концентрації прогестерону;
  • надлишку естрогенів;
  • надлишку пролактину при відсутності лактації та вагітності.

Збій імунітету та інші негормональні фактори

Крім гормонального, на розвиток мастопатії може вплинути й інший фактор – імунний. Чим старше організм людини, тим частіше в ньому зароджуються дефектні нові клітини. Іноді вони з’являються і замість здорових клітин молочної залози – особливо коли гормони стимулюють їх до активної поділу і росту.

На своєчасне виявлення і знищення «неправильних» клітин «налаштована» одна з частин імунного захисту – лімфоцити декількох видів, «навчені» вилочкової залозою. Ці тільця здатні відрізняти дефектні і заражені чим-небудь клітини організму від здорових і знищувати їх. Але старіння змінює і роботу імунітету, тому з роками небезпека, що лімфоцити «пропустять» якусь аномальну клітку, зростає. А між тим, саме дефектні клітинні елементи стають основою багатьох доброякісних і злоякісних пухлин.

Вважається, що до зародження дефектних клітин молочної залози при мастопатії привертають такі патології.

  • Травми молочної залози. Особливо хронічні, викликані, наприклад, носіння тісного або незручного спідньої білизни.
  • Патології яєчників. Включаючи кісти, запалення, злоякісні пухлини. Всі вони викликають збій у синтезі основних гормонів підлоги, а кісти і рак яєчників самі нерідко запускають виробництво гормоноподобних речовин для стимулювання зростання свого тіла (якщо новоутворення вже набуло злоякісний характер).
  • Пухлини і травми надниркових залоз. Тому що вони теж беруть участь в синтезі деяких основних гормонів (наприклад, прогестерону).
  • Хронічні тиреоїдити. Патології щитоподібної залози, гормони якої регулюють швидкість росту і відновлення тканин усього тіла, обміну речовин у ньому. Їх зв’язок з статевої діяльністю не пряма, але вона теж існує. Тому дефіцит гормонів «щитовидки» поступово приводить до дисфункції статевої системи як жінок, так і чоловіків.

Крім того, медицина включає в список можливих причин мастопатії далеку від ідеалу статеве життя (багато партнерів, аборти в анамнезі), велика кількість стресів, пізні або ранні пологи, а також куріння і вживання спиртного. Насправді ніяких об’єктивних даних про те, що у страждаючих алкоголізмом, що палять або часто змінюють партнерів жінок мастопатія зустрічається частіше, ніж у благополучних домогосподарок, немає.

Види

Всі мастопатії ділять на дві основні різновиди.

  1. Дифузну мастопатію. При ній сполучна тканина, яка розділяє молочну залозу на часточки, розростається тяжами з утворенням ряду дрібних (розміром з рисове або просяне зерно) вузлів.
  2. Вузлову мастопатію. У випадку з нею вузол виникає один, розміром до волоського горіха.

Дифузні різновиди мастопатії поділяються на кілька типів.

  • Дифузно-кістозну. Коли розрослися тяжі перекривають крово – і лимфоток на одній з ділянок молочної залози або перешкоджають відтоку з неї молозива/молока. В результаті такої мастопатії утворюються множинні кісти. Тобто, порожнини з щільною оболонкою, заповнені рідиною з різним складом. Подібна мастопатія зазвичай буває дисгормональної – викликаної коливаннями гормонального фону.
  • Дифузно-фіброзну. При якій тканина молочної залози «пронизана» надмірно розрослися грубими сполучнотканинними волокнами, які поділяють часточки залози. Фіброзна мастопатія частіше виникає внаслідок запалення.
  • Фіброзно-кістозна. Тобто, змішану мастопатію. Фіброзна кістозна мастопатія молочних залоз піддається лікуванню найгірше, і найбільше нагадує злоякісну пухлину (і стає нею з часом).
  • Фіброзно-аденоматозну. Або, вірніше, фіброзно-аденозную мастопатію, яка характеризується вогнищевим розростанням секреторних клітин самої залози.

Вузлова мастопатія може протікати у формі фіброаденоми або кісти. Крім того, мастопатія в цілому може торкатися як одну з молочних залоз (одностороння), так і обидві (двостороння). За ступенем яскравості проявів вона буває незначно вираженої, помірною і яскраво вираженою.

Симптоми мастопатії

Ознаки мастопатії грудей на початковій стадії, що може тривати як кілька місяців, так і кілька років, практично відсутні. Виявити ущільнення всередині тканин молочної залози можна лише випадково, при промацуванні. Як правило, на даному етапі мастопатії зони ущільнень невеликі, але натискання в них викликає ниючий біль та відчуття стороннього тіла всередині залози. Без лікування мастопатія завжди прогресує.

Тобто:

  • вузлики збільшуються в розмірах;
  • тупий, ниючий біль в залозі стає постійною;
  • виникає відчуття тяжкості в молочній залозі;
  • відчуття стороннього предмета підсилюється не тільки при обмацуванні, але і при носінні білизни.

Додатково, вже на проміжній стадії розвитку мастопатії у пацієнток можуть спостерігатися виділення із сосків. Але вже до третьої стадії виділення бувають майже завжди, а деякі з найбільш зрілих пухлин можуть нагноюватися. Якщо такі осередки при мастопатії розташовані близько до поверхні тіла, свищ відкривається назовні. Якщо ж ні, може опухнути вся молочна залоза. Болі при цьому стають гострими, стріляють, носіння бюстгальтера стає неможливим.

Крім ймовірних нагноєнь з проривом назовні, які дуже нагадують некроз злоякісної пухлини, мастопатія нерідко супроводжується набуханням одного або декількох прилеглих лімфатичних вузлів, особливо підключичних і пахвових. Даний симптом типовий і для раку, оскільки злоякісні новоутворення дають близький метастаз в лімфатичну систему вже на другій стадії – навіть раніше, ніж почнеться віддалене метастазування.

Діагностичні методи і прийоми

Сучасна медицина радить усім жінкам, які знаходяться в групі вікового ризику за мастопатії (тобто, від тридцяти до п’ятдесяти років), регулярно проводити самостійну пальпацію та огляд обох молочних залоз. Спочатку в положенні стоячи, потім лежачи.

Турбуватися можна починати, якщо при огляді або обмацуванні в одній або обох залозах виявляться такі зміни.

  • Щільні вузлики. Тобто, більш тверді, ніж навколишні тканини, оскільки здорові тканини молочних залоз теж не здаються однорідними на дотик.
  • Виділення із сосків. В даному випадку – постійні, не пов’язані з етапами циклу, хоча і здатні посилюватися перед критичними днями. Їх обсяг майже завжди невеликий, але помітний. Самий поганий ознака у випадку з ними – домішка в них гною або згорнулася крові.
  • Опухлі лімфовузли. Вони можуть бути поодинокі або множинні (тоді вони будуть розташовані ланцюжком), розміром зі сливу, безболісні і м’які. Розташовуються або в пахвовій западині з боку зачеплену залози, або ведуть від грудей вгору, до ключиці і шиї. Така «ланцюжок» іноді виникає через ураження лімфовузлів вірусом Епштейна-Барра або з інших причин. Але куди частіше вона супроводжує мастопатію і рак будь-якої локалізації, не тільки грудей.

В іншому ж, мастопатію діагностують з допомогою УЗД або мамографії – рентгена грудей в проекціях спереду і збоку. Такі обстеження рекомендується проводити не рідше одного разу на півроку. При виявленні пухлин проводиться біопсія – відбір зразка для гістологічного аналізу, який дозволяє точно встановити їх доброякісну або злоякісну природу. А єдине зовнішня відмінність мастопатії від раку молочної залози можна спостерігати, тільки якщо вона двостороння, оскільки рак ніколи не поширюється на другу груди і не вражає їх одночасно.

Тільки потрібно пам’ятати, що за грудиною (в зоні прямої дії рентгенівських променів) розташована вилочкова залоза – та сама, яка відповідає за «протираковий» імунітет за рахунок синтезу лімфоцитів. Тому в половині випадків мамографію при мастопатії краще замінювати УЗД, навіть незважаючи на претензії до точності його результатів при невеликих новоутвореннях.

Терапія науковими методами

Наука і сама прагне проводити лікування мастопатії консервативними методами, тим більше, якщо хвороба протікає в доброякісній формі – не схильна до прогресування та рецидивів, не дає ускладнень, добре реагує на терапію гормонами. Правда, операцію можуть призначити в разі утворення кісти, так як її потенціал до нагноєння і малігнізації при мастопатії особливо високий.

Але в іншому пацієнткам при мастопатії рекомендуються наступні заходи.

  • Правильне харчування. У тому числі дієта, спрямована на досягнення нормальної ваговій категорії. Естрогени метаболізуються й накопичуються в жирових тканинах, тому мова йде не тільки про зниження ваги, але і про його наборі, що теж іноді необхідно. У раціон обов’язково повинні входити продукти, багаті вітамінами А, В, С, Е і йодом, і не повинні – жирні, гострі, смажені страви. Слід знизити вміст м’яса в раціоні, збалансувавши його кількість з овочами. Корисний прийом фруктів, багатих антиоксидантами – винограду (особливо темного), цитрусових, ягід полуниці, чорниці, брусниці, малини.
  • Гормональні препарати. Зазвичай вона спрямована на зниження концентрації естрогенів у крові при мастопатії. Один з найбільш універсальних і відомих варіантів – прийом оральних контрацептивів, які допомагають впоратися з яскравим передменструальним синдромом, тривалими/хворобливими менструаціями, висипаннями на шкірі, перепадами настрою та іншими ознаками гормонального дисбалансу. Але існують і інші засоби від мастопатії, з числа яких «Визанна» і інші препарати на основі диеногеста. Але оскільки неправильно підібрана або проведена гормональна терапія може мати далекосяжні наслідки (безпліддя та полікістоз яєчників), її повинен призначати виключно лікар.
  • Місцеве знеболення. При мастопатії воно часто необхідно, хоч і змінює картину симптомів. Найбільш безпечними вважаються креми і гелі на основі нестероїдних протизапальних і анестетиків (диклофенаку, кетопрофену).
  • Фітотерапія. Найчастіше вона спрямована просто на зняття стресу (він впливає на рівень пролактину, якщо мова не йде про період грудного вигодовування). Але лікарські трави при мастопатії можуть також забезпечувати протизапальний або імуностимулюючий ефект.

У гінекології поширена думка про те, що при мастопатії краще звести до мінімуму дію факторів, здатних «стимулювати» малігнізацію. Так, при ній не радять приймати сонячні ванни і засмагати, проходити будь-які фізіопроцедури, включаючи масаж. Ходити в лазню при мастопатії теж не рекомендується. Однак цю точку зору підтримують далеко не лікарі, тим більше що при своєчасному лікуванні мастопатія зазвичай не викликає побоювань щодо переходу в рак.

Народні засоби

Мастопатія небезпечна злоякісним переродженням в рак. І якщо її походження мастопатії не травматична, значить, воно, напевно, має гормональну «підґрунтя». Тому з метою лікування можна, звичайно, прикладати до зачеплену мастопатією грудей свіжий капустяний лист або скористатися компресами з найсильніших природних протизапальних засобів: кори дуба, кольору бузку, трави чистотілу.

Але насправді лікування мастопатії народними засобами лікуванням не є. Воно знімає симптоми запалення, але діє на результат (безпосередньо мастопатію), а не на його витоки (гормональний дисбаланс). А з урахуванням того, що з доброякісними ущільненнями у грудях дуже легко сплутати злоякісну пухлину, самостійне лікування мастопатії молочної залози народними засобами виглядає тим більш необачним кроком.

Залишити коментар