Цефалоспорини – це клас антибіотиків, в основі структури яких 7-аминоцефалоспорановая кислота. Вперше вони були виділені ще в 1948 році італійським вченим Джузеппе Бротзу, який займався пошуком лікарських препаратів, здатних знищити збудника черевного тифу. 10% хворих, що мають алергічну реакцію на пеніцилін, реагують і на лікарські препарати групи цефалоспоринів, але решті 90% вони допомагають одужати.

Властивості препарату

Як і всі антибактеріальні засоби цефалоспорини мають протипоказання для використання. Одним з найбільш безпечних ліків цієї групи є препарат останнього покоління «Цефотаксим». Не можна застосовувати при вагітності, під час лактації, при наявності в анамнезі коліту різної етіології та хронічної ниркової недостатності.

Вплив «Цефотаксиму» на плід при вагітності було досліджено лише на ссавців – на мишах і щурах.

При внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні ніяких доказів тератогенної або ембріотоксичної дії не відзначалося.

Однак при введенні антибіотика таким же ссавцям на ранньому терміні – відразу ж після зачаття – було встановлено, що маса тіла новонароджених була набагато менше, ніж у решти дітей з контрольної групи. Спостереження проводилося 3 тижні – весь час вигодовування потомства у ссавців ряду гризунів.

Наслідки прийому «Цефотаксиму» при вагітності у людей не вивчені, тому – як і при прецедентах з іншими антибактеріальними засобами – його призначення виправдано тільки у випадках, коли ризик для плода менше, ніж потенційна користь від введення лікарського препарату в материнський організм.

Оцінка безпечності препаратів під час вагітності

Міністерство охорони здоров’я США виробив спеціальну шкалу, за якою ліки розбиті на групи по оцінці можливого впливу на плід. Ця шкала називається FDA.

Всі відомі лікарські засоби класифікували щодо 6 категорій.

• А – ризик для плода відсутня з 1 по 3 триместр;
• В – при дослідженні на тваринах ризиків негативних впливів не спостерігалося, дослідження на людях не проводилися;
• С – при дослідах на тваринах було отримано поодинокі випадки негативного впливу на плід, що розвивається, дослідження на людях не проводилися, але при потенційної користі для матері лікарський препарат використовувати припустимо, незважаючи на існуючий ризик для майбутньої дитини;
• D – випробування були проведені на людях, але незважаючи на отримані результати несприятливої дії на організм, його застосування допустимо, якщо доведена потенційна користь для вагітної;
• N – даний лікарський препарат не пройшов кваліфікацію;
• Х – ризик від застосування для плода максимальний і перевищує потенційну користь для вагітної жінки. Такі медичні засоби вагітним жінкам не призначаються.

За шкалою FDA «Цефотаксим» віднесли до групи В.

В даний час на території пострадянського простору цей антибіотик належить до групи ліків, які призначаються пацієнтці при вагітності.

Вагітність та антибіотики

При вагітності в 1 триместрі лікарі намагаються взагалі не призначати антибіотиків. Будь-які препарати – а не тільки антибактеріальні – можуть чинити негативний вплив на формування органічних систем і закладку органів у майбутнього немовляти.

Але якщо без лікарських засобів обійтися неможливо, то, порівнюючи потенційну користь для матері і

ризик для розвитку плода, вибирають найменш небезпечні засоби. До них відносяться препарати пеніцилінового, цефалоспоринового, аміноглікозидного ряду та макроліди.

Найбезпечнішими вважаються пеніциліни та цефалоспорини. Тому вирішувати, чи можна «Цефотаксим» при вагітності, потрібно надати лікарю. Якщо він вважає, що користь від даного лікарського засобу вище, ніж можливі наслідки від його прийому, слід виконувати призначення, дотримуючись рекомендованих дозувань.

Вважається, що негативного впливу на плід з 23 тижні вагітності антибактеріальні засоби пеніцилінового, цефалоспоринового і навіть аміноглікозидного ряду вже не надають. У плода вже сформувався слуховий апарат – особливо вразливе місце при дії антибіотиків, тому шкода від їх застосування буде мінімальний.

«Цефотаксим» при вагітності на 40 тижні використовується під час планового кесаревого розтину, коли потрібно розділити організми матері та дитини. При накладення затискача на пупкову вену вводять матері і вже немовляті 3 рази з інтервалом у 6 годин. Можна сказати, що на 40 тижні ліки вже отримують 2 різних організму.

Що потрібно знати при використанні «Цефотаксиму»?

Цей препарат не випускається в таблетированном вигляді, тільки в порошку або лиофилизате, з яких потім виготовляють засоби для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення.

Період напіввиведення – 1 год після внутрішньовенного введення і через 1,5 після внутрішньом’язового. Для лікування інфекцій, викликаних энтерококкововой флорою, «Цефотаксим» не застосовується!

Показання для використання:

• захворювання сечовидільної системи, нижніх відділів дихальних шляхів;
• хвороби носоглотки;
• септицемія;
• інфекції, що передаються статевим шляхом – хламідіоз і гонорея;
• хвороба Лайма;
• эрдокардит;
• різні захворювання кісткової системи та запальні процеси м’яких тканин очеревини;
• в якості профілактичного засобу в післяопераційний період.

Побічна дія

Це засіб досить широкої сфери дії, малотоксичне.

Однак при його використанні можуть виникати наступні побічні ефекти:

• з боку органів травлення – нудота, блювання, механічна жовтяниця, діарея;
• шкірні реакції – кропив’янка, свербіж, подразнення;
• з боку кровоносної системи – еозинофілія, зміна формули крові – найчастіше її згущення.

Можуть виникнути індивідуальні прояви непереносимості – набряк у місці введення, гіперемія шкірних покривів, поява судинної сітки та інші.

Терапевтичну схему при вагітності призначає лікар. Вона коригується в залежності від стану, клінічної картини захворювання, ваги і віку пацієнтки.

Дозування

Зазвичай дорослим пацієнтам рекомендується вводити 1 г лікарської речовини кожні 12 годин, однак під час вагітності лікар може прийняти рішення розраховувати необхідну дозу кошти як для дітей молодше 12 років – 100 мг/1 кг ваги. Також довільно розраховується інтервал для введення. У важких випадках можна зменшувати інтервал до 6 годин, а одноразову дозу збільшувати в 2 рази.

Щоб зменшити біль при введенні «Цефотаксиму», його рекомендують розводити лідокаїном. У разі вагітності лікарський речовина розводять водою для ін’єкцій.

Терапевтична доза коригується у пацієнтів, що мають ниркову недостатність. Потрібно враховувати спільна дія «Цефотаксиму» з іншими лікарськими засобами – з багатьма він не поєднується.

При використанні «Цефотаксиму» при вагітності необхідно проводити моніторинг якості крові, слідкувати за зміною її структури.

Вже з другого триместру вагітності – особливо до його кінця – до застосування ліків антибактеріальної дії можна ставитися спокійніше. У плоду вже сформовані всі органи і системи. Якщо лікар призначив «Цефотаксим» на 22-23 тижні вагітності, за стан майбутньої дитини можна не побоюватися.