Гланди або мигдалини – це скупчення лімфоїдної тканини. На вході в дихальні шляхи розташоване Вальдейерово кільце або – друге назва – кільце Пирогова, «пропускні» ворота організму.

Анатомічні особливості

Вони складаються з 6 мигдаликів:

• парних піднебінних, розташованих по обидві сторони гортані;
• парних трубних – локалізуються навколо глоткового отвору слухової труби;
• глоткова – вона знаходиться в слизовій глотки навпаки хаон, на верхній стінці;
• язична – в слизовій кореня мови.

Вони першими зупиняють інфекцію, яка проникає в організм, і намагаються не пропустити її далі.

Чому з’являються гнійники в гландах?

Якщо організм ослаблений, або інфекція дуже сильна, на гландах утворюються гнійники – вогнища інфекції. Загальний стан погіршується: з’являються температура, гостре нездужання, але! Гнійно-запальний процес при адекватному лікуванні не проходить в інші органічні системи і патогенну флору вдається нейтралізувати.

Якщо лікування розпочато вчасно, хворий зневажливо поставився до свого стану, або імунна система не впоралась із захворюванням, з’являються серйозні ускладнення.

Коли терапія припиняється, як тільки вдалося позбутися від температури, то можна бути впевненим – інфекція зачаїлася в організмі, і при сприятливих для себе обставинах захворювання знову загостриться.

Причини і симптоми появи гнійних пробок

Лімфоїдна тканина мигдаликів не гладка. У ній є поглиблення – лакуни або крипти. Під час запального процесу в них і накопичується інфекція.

Стимулюють початок запального процесу стафілококи, стрептококи, дифтерійна паличка, гонококи, хламідії, аденовіруси. При впровадженні інфекції починаються ангіни різної етіології або дифтерія, іноді гнійно-запальний процес мигдалин викликається карієсом, мононуклеозом, виразково-некротичним стоматитом, під час якого відшаровується слизова гланд.

Бактерії, потрапляючи в сприятливі умови – тепло і волого – починають активно розмножуватися. Іноді вони стимулюють до поділу умовно-патогенну флору, яка є постійною мешканкою ротової порожнини, і до первинного захворювання приєднується грибкова інфекція.

Основними симптомами захворювань у гострій формі є:

• біль у горлі;
• висока температура;
• ломота у всьому тілі;
• нудота і блювання, особливо у дітей;
• утруднення процесу ковтання.

Під час дифтерії гнійні плівки повністю перекривають дихальні шляхи, і людина може задихнутися.

Лікувати гнійники на гландах, поки процес знаходиться в гострій формі, потрібно обов’язково.

Якщо при поліпшенні загального стану терапевтичні заходи припиняються, а гнійні пробки на мигдалинах залишилися, значить, видалити інфекцію з організму не вдалося – з’явився хронічний тонзиліт.

Ця хвороба при загостренні може протікати без температури, але патогенні мікроорганізми, що скупчилися в осередках – мигдалинах, лімфогенним і гематогенним шляхом можуть переміщатися по організму, провокуючи запальні процеси. Часто хронічний тонзиліт викликає загострення пієлонефриту.

Лікування гнійників на гландах, навіть якщо запальний процес не викликає підвищення температури, потрібно незалежно від причин їх появи та види патогенних мікроорганізмів, які дали поштовх хвороби.

Клінічна картина захворювання

Не завжди вдається здати аналіз-мазок з горла, особливо якщо хворий лежить з високою температурою, і викликали лікаря додому. Але досвідчений фахівець здатний оцінити клінічну картину «на око». Зазвичай гнійники на гландах при початку вірусних ангін розташовуються в підслизовому, а потім виходять назовні – при бактеріальної інфекції гнійним нальотом, мигдалики покриваються з першого дня.

При дифтерії глотковий кільце покривають не пробки і наліт, а плівки сірого кольору, які неможливо прибрати шпателем, на відміну від плівок лакунарної ангіни. Дифтерію можна лікувати в домашніх умовах – в цьому випадку необхідна термінова госпіталізація в стаціонар.

Відрізнити кандидозні висипання від ознак тонзиліту теж можливо. Нальоти білого кольору, за якістю схожі на грудочки згорнутого молока, покривають гланди тільки зовні. При спробі відшарування з’являються дрібні крапкові крововиливи, але температура у дорослих, при цій хворобі, не виникає – чи вона не піднімається вище субфебрильною.

При тонзиліті – гострому або хронічному – гнійні нальоти і пробки локалізуються в області піднебінних мигдалин, можуть повністю покривати поверхню.

Видно, що вогнища гній розташовуються всередині гланди – при їх відшарування залишаються кратери. Сама мигдалина набрякла, гіперемована, в запальний процес втягується слизова гортані, піднебінна дужка і язичок м’якого піднебіння.

Як позбутися від гнійників на гландах?

Горло потрібно починати полоскати з першого дня захворювання, на стадії, коли з’являється температура. У цьому випадку іноді вдається попередити поява гнійного процесу або зменшити кількість гнійників. Полоскання слід продовжувати, поки мигдалини повністю не очистяться.

Для цієї процедури можуть використовуватися медикаментозні препарати та засоби, складені за рецептами народної медицини.

Можна застосовувати в комплексі:

• «Хлоргекседин»;
• «Хлорфиллипт»;
• розчини фурациліну, перманганату калію, перекису водню, соди, солі;
• «Ротокан»;
• настої ромашки, дубової кори, календули.

Допомагають впоратися з гнійними утвореннями сучасні засоби, що випускаються у формі спреїв: «Аквалор», «Аквамаріс» і подібні.

Лікування тонзиліту неможливо проводити без використання антибактеріальних або противірусних препаратів. Зараз в аптечній мережі можна придбати медикаментозні засоби місцевої дії у формах спреїв: «Орасепт», «Тантум-Верде», «Люголь», «Каметон», «Биопарокс». Використання ліків місцевої дії не означає, що можна знехтувати призначенням антибіотиків для внутрішнього застосування. Спреї зупиняють розмноження бактерій безпосередньо в гландах, інфекцію, що потрапив в організм, вони знищити не в змозі.

Якщо періодично гнійники на гландах з’являються без температури, загальне нездужання їх «повернення» не викликає, можна зробити висновок, що інфекція присутня в організмі.

Алгоритм лікування подібного стану такою ж, як і при лікуванні гострої форми ангіни. Гній з мигдалин слід отполоскать, а інфекцію – знищити.

Якщо симптом викликаний загостренням хронічного тонзиліту, то без антибіотиків або противірусних засобів обійтися не вдасться. Коли гнійні пробки з’являються при стоматиті або грибкової інфекції, то досить засобів місцевої дії.

Для процедур полоскання при стоматиті застосовують ті ж засоби, що і для лікування ангіни в гострій формі. Медичні препарати в спреях допомагають полегшити симптоми хвороби і прискорюють видалення гнійних нальотів і пробок.

Ефективний метод для промивання мигдалин при гострому і хронічному тонзиліті і стоматиті бактеріальної етіології.

Після полоскання горла гланди обробляють розчином люголя – за допомогою тампона, намотаного на шпатель – або порошком товченого стрептоциду.

Якщо гнійні нальоти на мигдалинах викликані молочницею, слід полоскати рот содовим розчином і після полоскання обробляти мигдалини мазями – клотримазоловой або нистатиновой.

Не можна видавлювати пробки!

В лімфоїдної тканини розташовано безліч кровоносних судин і при необережному русі можна опинитися на хірургічному столі з сильною кровотечею.

Проводити обробку ротової порожнини необхідно, поки мигдалини повністю не очиститься від гною. Потім бажано відвідати ЛОР-лікаря: під час огляду можна побачити стан глоткових мигдалин. Якщо гнійних утворень немає і там, можна констатувати – хвороба вдалося перемогти!

Профілактичні заходи

Надалі слід зайнятися профілактикою, щоб допомогти лімфоїдної тканини гортані боротися з впровадженням інфекції. Кращий метод – загартовування горла.

Для цього потрібно поступово привчати мигдалини до низьких температур – починати полоскання настоями лікарських трав або сольовим розчином з йодом з температури 37-38?С, поступово знижуючи її на 1-2? в тиждень.

Потім починають розсмоктувати крижинки – їх можна заморожувати з настоїв лікарських трав; пити напої з холодильника, їсти морозиво.

Гланди звикають до низьких температур, і при переохолодженні не запалюються.

Загартовування повністю не оберігає від впровадження інфекції, але після цієї процедури імунітет посилюється, і інфекції протікають набагато легше.