Можливість подорожувати по світу обернулася тим, що до нас стали завозити нові інфекції. Якщо раніше батькам доводилося боятися «своїх» хвороб — скарлатини, кору, вітрянки, то сьогодні їх перелік розширився заморськими недугами, про яких і лікарі знають далеко не всі.

Один з них — хвороба Кавасакі у дітей. Як вона проявляється і чим загрожує?

Новачок серед дитячих інфекцій — японський синдром

Патологію вперше описав у 1967 р. японський педіатр Кавасакі, тому вона і отримала назву на його честь. Хвороба характеризується ураженням коронарних та інших судин, яке поєднується із шкірно-слизовим синдромом.

Вона має чітко виражену расову приналежність: найбільша кількість хворих виявляють в Японії, Кореї та Китаї. Це підтверджує і статистика: у Японії щорічно реєструють до 110 випадків цієї хвороби на 100 тис. дітей, у США – від 10 до 22, в Німеччині – 9. У Росії її вперше діагностували у 1980 р. На сьогоднішній день статистичні дані про захворюваність в нашій країні відсутні.

Середній вік хворих – 2,6 років. З них 50 % — малюки до 2 років, 80 % – діти віком до 4 років. У дітей після 8 років хвороба Кавасакі практично не зустрічається. Хлопчики хворіють в півтора рази частіше дівчаток. Спалахи хвороби реєструються кожні 2-3 роки, зазвичай це трапляється навесні і взимку.

Раніше вважалося, що це безпечна інфекція, але згодом лікарі змінили свою думку, адже з її вини часто виникають набуті патології судин і серця. Прогноз для більшості пацієнтів сприятливий. До 6-10 тижні всі її симптоми зникають. Але все ж у цей період можливий летальний результат внаслідок розвитку ускладнень: розриву коронарної артерії, інфаркту, менінгіту. У зоні ризику знаходяться діти до року.

Як проявляється хвороба?

Захворювання починається з різкого стрибка температури. У його перебігу розрізняють кілька стадій. Гострий період триває до 10 діб, підгострий – 21-28 днів, реконвалесценція – з 28 до 40-60 діб, повне одужання настає через 2 роки.

Як протікає хвороба Кавасакі? Симптоми цього захворювання такі:

• висока температура – до 39,9 (зберігається до 5 діб). Якщо її не лікувати, то вона буде триматися до 12-36 днів (що вкрай небезпечно і погіршує прогноз). Температуру неможливо збити, приймаючи звичайні жарознижуючі;
• кон’юнктивіт без характерних виділень (спостерігається близько тижня);
• збільшення шийних лімфатичних вузлів понад 1,5 см (ця ознака виявляється у 50-70 % хворих) з однієї або обох сторін;
• почервоніння слизових ротової порожнини (на 2-му тижні від початку захворювання);
• губи пересихають і тріскаються, поступово набувають малинове забарвлення;
• збільшення мигдалин;
• зміни на шкірних покривах — на них виникає безліч дрібних плоских червоних плям з пухирями. Вони усівають тулуб, пахову область, кінцівки і тримаються 3 тижні. Потім з’являється еритема. Шкіра на ступнях і долонях на 3-5 день червоніє, а на 4-7 стає щільною, що ускладнює рух кінцівками. Місця, де була висипка, починають сильно лущитися;
• болі в серці, почастішання або збій серцевого ритму;
• у деяких випадках розвивається суглобовий синдром;
• рідко виявляється блювання, біль у животі, розлад стільця.

Важливо! Висип при хворобі Кавасакі дуже нагадує висипання при скарлатині й кору. Тому батьки повинні розповісти лікарю про всі наявні симптоми і про те, в якій послідовності вони виникали. А лікар, у свою чергу, зобов’язаний провести диференціальну діагностику, щоб вибрати правильну стратегію лікування.

У дорослих хвороба зустрічається у поодиноких випадках і проявляється в основному токсичним шоком.

Загадка для педіатрів, або Чому хвороба є, а діагнозу немає?

У нашій країні синдром Кавасакі діагностується рідко. Але це, скоріше, пов’язано з недостатньою обізнаністю педіатрів, а не з відсутністю хвороби. Насправді поширеність цього захворювання більше, ніж його читаність.

Діагностичні критерії цієї патології визначила Американська асоціація кардіологів ще в 1990 р. Головний з них – тривала лихоманка (до 40). Також лікар повинен звертати увагу на лімфовузли, гіперемію мови, губ, висипання і яскраві еритеми над дрібними суглобами.

Лабораторні методи відіграють допоміжну роль. Так, аналіз крові може показати збільшення лейкоцитів, анемію, підвищене ШОЕ, тромбоцитоз. У біохімічному аналізі виявляють високий рівень трансамінази, імуноглобуліну, ЦВК. В сечі – гнійні скупчення (лейкоцитурию) та підвищений вміст білка.

При підозрі на синдром Кавасакі обов’язково слід обстежити серце (з допомогою ЕКГ, УЗД, Ехокг) і зробити рентген ЦК. У деяких випадках пацієнту призначають люмбальну пункцію, УЗД печінки, дослідження очей щілинною лампою.

Антибіотики марні — чим лікувати дитину?

Це хвороба нетипова, вона не «відгукується» на антибіотики. Щоб не дати розвинутися тяжкі ускладнення, використовують такі препарати:

• імуноглобулін. Його вводять внутрішньовенно, виключно в умовах стаціонару, протягом 12 годин (або 1 раз протягом 5 днів). Курсова доза становить 1-2 г на кг маси тіла дитини. Це необхідно, щоб припинити запалення в судинах. Якщо після таких маніпуляцій температура не падає, то процедуру повторюють;
• аспірин. Під час періоду лихоманки його призначають за схемою 30 мг/кг на добу. Надалі протягом 3 місяців дитина повинна приймати підтримуючу дозу ацетилсаліцилової кислоти – від 2 до 5 мг/кг в день. Цей препарат допомагає знизити ризик тромбоутворення і зняти запалення;
• антикоагулянти — Клопідогрель, Варфарин. Вони попереджають появу тромбів.

Для контролю кожні 6 місяців проводиться УЗД. Якщо виявлені ознаки аневризми, то таке обстеження доведеться проводити довічно з регулярністю в півроку.

Синдром Кавасакі при своєчасно розпочатому лікуванні не представляє великої небезпеки для дитини. Але якщо сталася діагностична помилка і неправильно обрані методи медичного впливу, то він здатний викликати значні порушення з боку ССС і навіть призвести до смерті. Причини хвороби невідомі, тому профілактики немає. Єдине, що можуть зробити батьки, – при перших її ознаках відразу ж звернутися в медичний заклад.