Одним з найпоширеніших недуг на нашій планеті вважається хламідіоз. Статистика свідчить, що щорічно ним заражаються близько 100 мільйонів чоловік. Сьогодні ми поговоримо про те, чому виникає хламідіоз. Симптоми у чоловіків цього захворювання часто не виявляються, що ускладнює діагностування та лікування.

Чому виникає захворювання?

Збудники хламідіозу — патогенні агенти, які належать до певної групи інфекційних мікроорганізмів. Симптоми і лікування цієї патології у чоловіків відрізняються в залежності від місця локалізації недуги. Найчастіше хламідії розвиваються всередині клітин органів сечостатевої системи. Згідно зі статистикою, в групі ризику перебувають представники сильної половини людства у віковій категорії від 20 до 40 років, тобто в період максимальної сексуальної активності.

Як показує медична практика, хламідії не належать до групи бактерій, ні до числа вірусів. При попаданні в чоловічій організм ці паразити вражають епітеліальний шар. Найчастіше діагностувати захворювання на первинних стадіях неможливо, оскільки хламідіозу характерний тривалий інкубаційний період, а також слабовираженная симптоматика.

Хламідії вважаються нерухомими патогенними мікроорганізмами. Найчастіше вони вражають такі органи:

• сечовипускальний канал;
• слизуваті покриття очного яблука;
• насіннєві шляху;
• ротову порожнину.

Хламідії – дуже підступні інфекційні збудники. Вони можуть потрапити в організм і тривалий час не проявлятися, наче впадають у сплячку. А перші ознаки хвороби з’являються при ослабленні імунної захисту.

Хламідії під мікроскопом: види паразитарних агентів

Симптоми хламідіозу у чоловіків і жінок залежать від типу патогенного агента. Фахівці виділяють чотири основних види хламідій:

• Trachomatis;
• Pneumoniae;
• Pecorum;
• Psittaci.

Найбільш небезпечними для людського організму вважаються перші два види інфекційних збудників. Саме вони можуть спровокувати розвиток ускладнених наслідків.

Найчастіше хламідії вражають тільки епітеліальний шар статевих та сечовивідних органів. Однак у медичній практиці зустрічаються випадки, коли паразитарні мікроорганізми розмножуються і в інших внутрішніх органах, зокрема:

• в серцевому м’язі;
• у слизовому покритті органів дихальної системи;
• в лімфі;
• у суглобової тканини;
• на зубах;
• у слуховому і зоровому апараті.

У прихильників гетеро — або гомосексуальних відносин хламідії можуть розмножуватися в епітеліальному шарі прямої кишки.

Як правило, хламідії проникають в організм в результаті статевого акту без використання засобів контрацепції. Лікарі розповідають про те, що навіть при оральному статевому контакті цілком можливе зараження. Крім цього, хламідії можуть проникати в організм через побутові предмети, рушники, сидіння унітазу, забруднені шкірні покриви рук.

Згідно зі статистичними даними, хламідіоз можуть хворіти подружні пари і навіть цілі сім’ї. При цьому представниці слабкої статі хворіють частіше, ніж чоловіки.

Симптоматика хвороби: як розпізнати хламідіоз?

Як вже говорилося, в більшості випадків хламідіоз у чоловіків може протікати абсолютно безсимптомно. Найчастіше цю недугу виявляють під час лікування подружніх пар від безпліддя. Симптоми захворювання і ступінь їх вираженості нерозривно пов’язані з типом інфекційного агента. Самостійно розпізнати недугу не вдасться. Симптоматика хламідіозу дуже схожа з уретритом неспецифічного типу.

До основних симптомів хламідіозу у чоловіків слід віднести:

• виділення з отвору сечовипускального проходу, які характеризуються бідністю і безбарвністю;
• підвищення субфебрильної температури до позначки 37,5°;
• поява дискомфортних і больових відчуттів при випущенні сечі;
• загальну слабкість;
• больові відчуття в області яєчок, уретри, мошонки, поперекової частини хребта;
• зниження активності і працездатності;
• зміна кольору сечі;
• виведення сечі з гнійною або кров’яний домішкою.

Багато чоловіки не звертають уваги на проявляються симптоми. Але важливо при первинних ознаках негайно звернутися в лікувальний заклад. З часом при відсутності лікування симптоми зникають, і багато представників сильної статі думають, що побороли недугу. Однак це зовсім не так. Зникнення колишньої симптоматики свідчить про перетікання хламідіозу в хронічну форму розвитку.

Замислимося про наслідки

Всім прекрасно відомо, що більшість чоловіків при появі будь-якої недуги не поспішають звертатися за кваліфікованою лікарською допомогою. Ігнорувати сигнали свого організму ні в якому разі не можна. Як показує медична практика, якщо хламідіоз не лікувати, то з часом він не тільки перейде в хронічну форму, але й спровокує розвиток ряду ускладнених наслідків.

Нерідко на тлі занепалого хламідіозу у інфікованого представника сильної половини людства розвивається уретрит. Розмноження хламідій може призвести до появи запальних процесів в яєчках, придатках, сім’яниках. Крім цього, на тлі хламідіозу можуть розвиватися такі недуги:

• пієлонефрит хронічного типу;
• везикуліт;
• орхоэпидидимит;
• звуження уретри;
• патологія Рейтера;
• простатит хронічного типу.

На тлі активного розмноження хламідій у чоловіка слабшає і його статева сила. Нерідко ерекція прагне до нульової позначки. Також представники сильної статі, які хворіють хламідіозом, рідко відчувають оргазм, а під час статевого акту у них часто відбувається швидка еякуляція.

Методи лікування

Отже, ми з вами вже з’ясували, які симптоми хламідіозу можуть виявлятися у чоловіків. Що стосується лікування, то в кожному конкретному випадку складається індивідуальна схема. Визначальним фактором вважається тип збудника інфекції. В основному лікування хламідіозу здійснюється за допомогою фармакологічних препаратів.

Як правило, курс лікування завжди комплексний і включає в себе різні групи фармацевтичних засобів:

• антибіотичні препарати;
• імуномодулюючі засоби;
• энзимотерапевтические ліки;
• антиоксиданти;
• ферменти.

В залежності від форми перебігу хламідіозу, місця локалізації інфекційних агентів і наявності ускладнених наслідків, лікар може призначити прийом одразу двох антибіотичних препаратів. Найчастіше в медичній практиці використовуються такі фармацевтичні засоби цієї групи:

• «Доксициклін»;
• «Азитроміцин»;
• «Ломефлоксацин»;
• «Еритроміцин»;
• «Ровамицин»;
• «Ципрофлоксацин»;
• «Цифран» та ін.

Також для лікування хламідіозу можуть призначатися препарати, що роблять протигрибкову дію, наприклад, «Пімафуцин» або «Флуконазол». Як уже говорилося, тривалий час хламідіоз може протікати без явно виражених симптомів. Найчастіше активно розмножуватися інфекційні збудники починають із-за ослаблення імунної системи. Для відновлення природного бар’єру призначаються препарати, що відносяться до групи імуномодулюючих засобів, зокрема:

• «Інтерферон»;
• «Неовір»;
• «Аміксин»;
• «Тималін»;
• «Тактовно» і т. п.

Нерідко лікують фахівці прописують імуномодулюючі препарати, виготовлені на основі рослинних екстрактів, наприклад, настоянку елеутерококу, аралії або «Сапарал».

Поряд з прийомом антибіотичних препаратів завжди призначаються фармацевтичні засоби, дія яких спрямована на відновлення печінкових клітин кишкової мікрофлори. До цієї групи лікарських речовин відносяться:

• «Лідаза»;
• «Трипсин»;
• «Ессенціале»;
• «Карсил»;
• «Фосфоглив»;
• «Вобэнзим» та ін.

В період розвитку хламідіозу в будь-якій формі відбувається інтоксикація організму, тому пацієнтам рекомендується приймати фармакологічні засоби з групи антиоксидантів:

• «Токоферол»;
• «Аскорбінову кислоту»;
• «Ентерол»;
• «Лінекс»;
• «Біфікол»;
• «Натрію тіосульфат» та ін.

Ферментні препарати необхідні для відновлення повноцінного травлення. До таких належать «Фестал», «Панкреатин» або «Мезим». Важливу роль у лікуванні хламідіозу грають і фізіотерапевтичні процедури. Ефективним способом лікування цієї недуги вважається ультразвукова терапія або магнітний лазер. Як показує медична практика, впоратися з хламідіозом допомагає і електрофорез з використанням дієвих лікарських засобів.

Завжди прислухайтеся до сигналів свого організму. Хламідіоз може спровокувати розвиток ускладнених наслідків, в тому числі і безпліддя. Не намагайтеся займатися самолікуванням, а довірте своє здоров’я кваліфікованим лікарям. Будьте здорові!