Що повинні вміти діти коли їм виповнюється рік і як самостійно розвивати малюка до школи? На сьогоднішній момент існує багато цікавих методик і педагогічних відкриттів, присвячених гармонійному розвитку дітей. Один напрямок з яких ми детально розберемо в цій статті.

Поки малюк росте, до року, важливим аспектом є його психомоторний розвиток. Але коли дитя починає більше пізнавати світ і більш свідомо формує про нього уявлення можна приступати до сенсорному вихованню.

Сенсорний розвиток дітей раннього віку вивчають не тільки психологи, а й вихователі дитячих дошкільних установ. Що має на увазі під собою сенсорний розвиток дошкільнят, і чому сучасні педагоги надають таке значення цього фактору?

Сенсорика, що це таке

Сенсорика, або сенсорне сприйняття («sensus» — сприйняття, лат.) означає здатність людини отримати уявлення про будову зовнішнього світу (властивості предметів, явищ) шляхом аналізу їх через власні відчуття і особисте сприйняття. Саме сенсорне сприйняття дозволить сформувати маленькій людині уявлення про те, що він бачить навколо. Використовуючи перший досвід відчуттів і аналізу, він отримає початкові уявлення про форму і величину предметів, різноманітність звукових ефектів і запахів, кольорів та їх відтінків.

Говорячи простіше, — сенсорне сприйняття — це ті навички й уміння, які повинен набувати дитина в різні роки свого життя. Давайте ж розберемося що повинен вміти дитина в 1, 2, 3 роки свого життя, і як його розвивати у цих напрямках і чому вчити малюка.

Момент появи дитини на світ – це, коли природа запускає механізми сенсорного сприйняття. Малюк визначає запах матері – працює нюх, відчуває тепло її тіла – включається дотик, розрізняє відтінки чорного і білого кольорів — значить, активуються зорові центри. Перший місяць життя дитини дуже важливий, адже саме в цей період починають повноцінно функціонувати всі п’ять сенсорних систем людини — слух, зір, нюх, дотик і смак.

Надалі дитина активно використовує механізми сенсорного сприйняття картини світу, активно використовуючи пам’ять, уява, а також здатність логічно мислити, всі ці навички потребують уваги з боку дорослих і активної допомоги у розвитку. Саме ці форми пізнання допомагають дитині в подальшому процесі навчання.

Сенсорний розвиток дітей в дошкільному віці

Сенсорний розвиток маленької дитини є необхідною складовою для його гармонійного зростання і виховання. Адже саме в перші роки свого життя він стикається з величезною кількістю незнайомій для нього інформації.

Доросла людина знає, що іграшковий ведмедик – це істота коричневого кольору з м’якою шерстю, двома вухами і чотирма лапами. Дитина цього не знає, і правильним чином донести до нього потрібну інформацію про предметах, допомогти проаналізувати йому стрімко накопичується досвід — найважливіша задача знаходяться поруч родичів і вихователів.

Спираючись на такі параметри, дитина буде формувати особисту систему сенсорного сприйняття світу.

• Формування уявлень про кольори: зелений, синій, фіолетовий, чорний та інші.
• Відмінність та визначення основних геометричних фігур: коло, квадрат, трикутник та інші.
• Розрізняє поняття відносних величин: велика, середня, мала.

Етапи сенсорного пізнання в ранньому віці. Навички та вміння

Що повинен уміти дитина в півтора — два роки? У цьому віці малюк, як правило, вже має освоїти наступні навички сенсорного сприйняття:

• Орієнтується в кольоровій палітрі, розрізняє 3-4 кольору, сортує предмети однакового кольору.
• Збирає пірамідку за спаданням розміру елементів. Мінімальна кількість елементів — 4-5. Бажано, щоб елементи пірамідки різко контрастували один з одним в розмірі.
• Аналізувати конфігурацію геометричної фігури, успішно співвідносить її форму з проекцією на площині. Наприклад, заповнює отвори на дошці відповідними формами геометричних фігур.
• Впевнено, не відриваючи олівець від паперу, малює вертикальні, горизонтальні, округлі лінії. Може правильно прокоментувати те, що намальовано (оцінити довжину і товщину ліній, наприклад).

У віці від двох до трьох років вміння дитини розширюються і доповнюються. Тепер дитина повинна оперувати наступними елементами сенсорного сприйняття.

• Розрізняти не менше 6 кольорів, пам’ятати їх назви, сортувати предмети за заданим зразком кольору.
• Аналізувати розміри за допомогою щонайменше трьох визначень (великий, середній, маленький).
• Без ускладнень збирати пірамідку. Мінімальна кількість елементів у цьому віці 5-8 кілець. Хороший ефект дає зворотний збір пірамідки, не тільки від більшого елемента до меншого, але і навпаки.
• Збирати цілу картинку з розрізнених елементів. Оптимальна кількість елементів у цьому віці 4-6-8.
• Оперувати уявленнями про форму предметів. Розрізняти поняття «куб», «куля», «цеглинка».
• Сортувати однакові предмети за загальними ознаками: кольором, формою, розміром.

Індивідуальний підхід у розвитку сенсорного сприйняття

До того ж необхідно пам’ятати про індивідуальні особливості сприйняття кожної дитини. Не можна проводити навчання, чинячи тиск, примушуючи дитину до занять. Що він буде робити із задоволенням і легко, а якісь завдання викличуть труднощів і малюк відмовиться їх виконувати.

Найкращим способом зацікавити дитину отримати інформацію про навколишній світ була і залишається ігрова форма, особливо це стосується сенсорного розвитку дошкільників.

Для кожної з п’яти сенсорних систем (зір, слух, нюх, дотик і смак) можна розробити прості і цікаві вправи, використовуючи доступні всім підручні засоби.

Ігри для тренування різних видів сприйняття

Завдання цих вправ і ігор полягає в розвитку тактильної (поверхневої) чутливості, а також зорового та слухового сприйняття.

Корисні матеріали:

• Фольга. Дайте дитині шматочок фольги, нехай він помне її, потім разом розгладьте фольгу назад. Пошуршите шматочком фольги в процесі її зминання. Якщо дитина вже розмовляє, обговоріть, що нагадують видаються фольгою звуки.
• Крупи, квасоля сушена, шишки, каштани. Різноманітність форм перерахованих предметів дасть простір не тільки випробовуваним відчуттями, але і польоту фантазії. Обговоріть, на що схожі відчуття, які відчуває дитина, досліджуючи шкаралупу каштана або шишку (поколювання, свербіж, біль). Нехай дитина проаналізує форму цих предметів. На прикладі круп і квасолі можна потренуватися у визначенні величин – велика, маленька.
• Пісок, вода. Заохочуйте ігри дитини на відкритому повітрі з цими матеріалами. У зимовий час гарним замінником піску у домашніх умовах може бути манна крупа. Налийте трохи води в ємність з манкою. Дозвольте дитині розмішати отриману субстанцію, обговоріть його відчуття.

«Злови звірка» — хороша вправа в ігровій формі, дозволяє розвинути тактильні відчуття. Запропонуйте дитині закрити очі, потім візьміть його улюблену м’яку іграшку (бажано невеликих розмірів) і проведіть її по частинах його тіла. Дитина повинна визначити де «пробіг» звір — по нозі, спинці, шиї і т. д.

«Мішечок з секретом» — цікава гра для тренування тактильної пам’яті, закріплень уявлень про форму предметів. Покажіть і дайте помацати дитині кілька різних дрібних предметів: квасоля, намистини, крупу, макаронні вироби певної форми. Промовте назви цих предметів. Потім попросіть малюка відвернутися, а предмети розсортуйте за непрозорими мішечках. Коли дитина повернеться, попросіть його закрити очі і навпомацки визначити те, що знаходиться в кожному мішечку.

Природа і навколишній світ як найважливіший елемент сенсорного виховання

Людина є частиною природи, і сенсорне сприйняття дитини — це частина даних йому природою можливостей вирости і успішно адаптуватися в навколишньому середовищі.

Заохочуйте бажання дитини бігати босоніж, довго возитися з водою, землею та піском. Ці заняття не тільки розвинуть сенсорну чутливість дошкільника, але і прищеплять йому любов до природи, сформують стійкий інтерес до її законів і подій.

Прагнення активно пізнавати навколишній світ є частиною життєвої програми будь-якого живої істоти, в тому числі людини. Сенсорний розвиток дошкільнят, турбота про створення у них цілісної картини сенсорного сприйняття світу – основна задача батьків, які хочуть, щоб їх дитина росла не тільки щасливим і здоровим, але і гармонійно розвиненим.

Про сенсорний розвиток дітей раннього віку за методом Монтессорі та Вальдорфської освітній системі розповідає педагог і фахівець у цій області: