Методики раннього розвитку дітей, найпопулярніші

Питання про те, як і коли краще починати заняття, спрямовані на інтелектуальний розвиток дітей, хвилюють не одне покоління батьків. Методики раннього розвитку, пропоновані в навчальних центрах і школах дуже різноманітні. Для того щоб розібратися, за якою методикою краще займатися саме вашому малюкові, треба мати загальне уявлення про принципи цих педагогічних напрямків.

Ідеологія раннього розвитку дітей стала популярною на початку 60-х років, з появою в нашій педагогічній науці системи Нікітіних – методики, спрямованої на формування творчих здібностей дитини практично з народження.

До кінця 80-х років вітчизняна наука поповнюється популярними ідеями західних педагогів – Марії Монтессорі та Глена Домище. Серед відомих і користуються популярністю в колі вихователів і батьків можна назвати також Вальдорфську методику (школу).

В чому суть перерахованих методик, коли і як краще починати навчальні заняття, керуючись ними?

Методика Глена Домана, базові принципи

Глен Доман, будучи американським лікарем-неврологом, багато років займався лікуванням дітей з порушеннями мозкової діяльності. Спостерігаючи за такими дітьми, і проводячи з ними заняття з реабілітації, Доман прийшов до наступних висновків:

  • Найбільш ефективними будуть навчальні та розвиваючі заняття, які проводяться з дитиною, поки він не досяг семи років. Так як період активного росту головного мозку припадає на вік 3-4 роки, то саме це буде найбільш сприятливим для успішного освоєння дитиною нових навичок – будь то раннє читання або навчання рахунку.
  • Необхідно всіляко стимулювати рухову активність дітей грудного віку, практично з моменту їх появи на світ. Доман рекомендує починати навчання немовляти повзання, хапання, стояння вже у віці двох-трьох тижнів. Вчений відкидає необхідність сповивання дитини грудного віку, стверджуючи, що воно сприяє уповільнення не тільки фізичного, але й інтелектуального розвитку.
  • Доман наполягає на необхідності здобуття дитиною енциклопедичних знань про навколишній його світі якомога раніше, ще до року. Для проведення цього навчання він розробив спеціальні картки, за допомогою яких батьки можуть повідомити дитині необхідні відомості. Також він пропонує приділити максимум уваги навчання читання (у віці одного-двох років) і основам рахунку.

Методика Домана не є універсальною, як і будь-яка інша методика, вона має сильні і слабкі сторони. Для того щоб отримати більш повне уявлення про неї, можна прочитати книгу вченого «Гармонійний розвиток дитини», в якій викладені основні принципи цієї методики.

Методика Марії Монтессорі

Свобода, інтерес, та індивідуальний підхід – ось три основні моменти, навколо яких побудована педагогічна основа методики Монтессорі. Основоположним принципом цього напряму вважається збереження за дитиною будь-якого віку права вибору – що він буде робити, яке він вибере заняття, опинившись в комфортній для нього обстановці навчального класу. Навчання в школі Монтессорі будується на ефективній взаємодії трьох його частин: учня (дитини), наставника (вчителі) і довкілля.

Класична кімната для занять за цією методикою поділена на кілька зон, в яких скомпонований необхідний для навчання тематичний матеріал. Це зони практичної життя, сенсорного сприйняття, математична та лінгвістичні зони, а також зона Космосу, тобто, той простір, яке дозволяє дітям отримати знання про пристрій навколишнього світу і всесвіту.

Матеріали для занять у школі Монтессорі дуже наочні, і надають можливість малюкам практично будь-якого віку самостійно проводити досліди, спрямовані на пізнання навколишнього світу. Всі дидактичні посібники представлені так, що дають учневі можливість проявити максимум самостійності в його діях.

Методика Монтессорі чудово розвиває здібності дітей аналізувати та логічно мислити, створює передумови для правильного і своєчасного розвитку мовленнєвих навичок.

Методика Нікітіних

Цікавий педагогічний експеримент провели в своїй сім’ї з власними дітьми педагоги Нікітіни. На сьогоднішній момент, ті висновки, до яких вони прийшли, навряд чи можна вважати революційними відкриттями, але свій час (в кінці 60-х років минулого століття), вони виробили просто фурор в педагогічній науці.

Новаторство підходу Нікітіних

Кардинально змінили принципи щодо догляду за новонародженими в перший рік життя. Пріоритет грудного вигодовування, мінімум одягу і пелюшок, активні заняття дитячої фізкультурою і розробка системи заходів по дитячому загартовуванню, – ось основні моменти, які привертали увагу вихователів дитячих і педіатрів.

  • Дитині в будинку Нікітіних надавалася повна свободу творчості, обов’язковість і дисципліна відходили в домашніх заняттях на другорядні місця. Велика увага приділялася отриманню практичних навичок (наприклад, навички столяра), роботи з природними матеріалами (вода, пісок, земля, каміння).
  • Освіта діти Нікітіних отримували в домашніх умовах, минаючи дошкільні дитячі установи. Велику увагу Нікітіни приділяли навчанню своїх дітей читанню і рахунку в досить ранньому віці – починаючи з одного року.
  • Батьки були максимально залучені в дитяче навчання, яке стало справою їх життя. Велике значення також приділялася фізичному вихованню членів сім’ї, організації різноманітних рухливих ігор та змагань.

Вальдорфська школа

Дуже цікава методика для раннього розвитку дітей, сильно відрізняється від перерахованих вище. Основна її відмінність полягає в тому, що педагоги Вальдорфської школи не ставлять головною метою свого навчання ранній інтелектуальний розвиток дітей дошкільного віку.

Навпаки, вони категорично проти набуття дитиною навичок читання і листа до його надходження в школу.

В той же час ця методика надає велике значення отриманню малюком практичних ремісничих навичок (ліплення, випічка хліба, плетіння мережив, самостійне виготовлення іграшок тощо). Дитина активно залучається до клопоти з організації домашнього господарства: бере участь у прибиранні кімнати, накриває на стіл.

У Вальдорфській школі намагаються максимально відтворити природні, природні умови для зростання дітей: там заборонені телевізор і ЗМІ, вітається лікування народними засобами і гомеопатією.

Велика увага приділяється рухової активності дітей, у тому числі у формі народних танців, хороводів, рольових ігор.

Ця методика, перш за все, орієнтована на стимуляцію духовного зростання особистості дитини. Навряд чи вона підійде тим батьками, які зацікавлені в розвитку у малюка аналітичних і технічних здібностей.

Вибираючи ту чи іншу педагогічну концепцію, необхідно пам’ятати, що методики раннього розвитку нескінченно різноманітні, а ідеальною, що відповідає всім запитам батьків, просто не існує. Тому необхідно ретельно проаналізувати ту чи іншу методику, перед тим, як ви приймете рішення почати навчання своєї дитини.

Передача доктора Комаровського на тему раннього розвитку дітей:

Залишити коментар