Скромна рослина буркун в Росії можна зустріти повсюдно. Чому трава отримала саме таку назву? Може, тому що вона росте вздовж Дону? А ось і ні. Так слов’яни охрестили цілюща рослина буркун, корисні властивості та протипоказання якого нашим предкам були відомі споконвіку, за лікування хвороб нижньої частини тіла.

Знайомтеся — буркун трава

Гречка дика, буркун жовтий, донець, заячий ходок, мілот, седаш, жовтозілля – все це скромний і простий на вигляд буркун польовий, який можна зустріти на луках, вздовж узбіч доріг і в покладах на всіх просторах неосяжної Росії.

З маленькими жовтими або білими квіточками, високим стеблом і зубчастими листочками шириною не більше 10 міліметрів трава буркуна в свій час викликала чимало суперечок і розбіжностей. Почалося все ще в першому столітті від різдва Христового з перського вченого і лікаря Ібн Сіна, потім був грецький мислитель Діоскорид і швейцарський алхімік Парацельс, а підвели кінцеву риску під цією дискусією радянські вчені-агрономи.

На початку 20 століття на сторінках популярної газети «Правда» про буркуне друкувалося багато саркастичних нотаток, деякі з них навіть були у віршованій формі. А от видання «Радянська Сибір», навпаки, пророкувало рослині велике майбутнє в сфері медицини, кулінарії та агрономії.

Спочатку в ході численних експериментів стало відомо про властивості буркуну відновлювати плодючість ґрунту, потім вчені виявили у рослини здатність очищати землю від шкідливих речовин і радіації. Трохи пізніше запашну травичку стали використовувати як корм для домашніх тварин.

А от лікувальні властивості і протипоказання трава буркуна підтвердила кількома роками пізніше. І стала активно застосовуватися в радянській фітотерапії.

Ліки від усіх хвороб або дикоростучий отрута?

На полях і луках нашої Батьківщини можна зустріти дику гречку жовтого і білого кольору. Зазвичай кущики трави ростуть впритул один до одного, створюючи гру фарб і кольору. Проте таке сусідство можна зустріти тільки в природних умовах, а в медичних цілях використовується лише жовтий буркун, оскільки його білі побратими більше придатні для сільського господарства і худоби.

У народі вважається, що буркун здатний позбавити практично від будь-якого захворювання: починаючи від нервового психозу і закінчуючи проблемами з серцем і шлунком. І правда, лікувальні властивості буркуну значно переважують чашу ваг з протипоказаннями. Мазі, настої, чаї та відвари на його основі мають абсолютно унікальним хімічним складом і властивостями:

• знижують кров’яний тиск;
• збільшують еластичність і міцність міокарда;
• покращують кровообіг в клітинах головного мозку;
• розріджують кров;
• усувають мимовільне скорочення м’язів;
• розсмоктують тромби;
• стимулюють кістковий мозок на вироблення лейкоцитів.

А для жінок запашна трава може стати справжньою знахідкою. У давні часи її рекомендували пити дамам при безсонні, менструальних болях, істеричних зривах і при запаленні статевих органів.

Сучасна медицина пішла набагато далі і стала використовувати буркун в якості комплексної терапії небезпечних для здоров’я хвороб. Так, завдяки здатності відновлювати кров’яні тільця його рекомендують пити людям, які пройшли курс хімії та променевої терапії. Властивість розріджувати кров використовується в лікуванні тромбофлебіту, варикозного розширення вен і атеросклерозу.

У домашньому лікуванні лікарська рослина користується популярністю при застуді, віруси, ангіні і грипі. Відвари буркуну можуть вгамувати сильний кашель, очистити бронхи від скупчення слизу. Настої та чаї п’ють при сильному газоутворенні і запаленнях сечостатевої системи. Ванни, компреси і мазі стануть ефективними в боротьбі проти ревматизму, остеохондрозу, радикуліту, геморою і гнійних уражень шкіри.

Ніяких побічних ефектів від прийому лікарських настоїв і препаратів на основі буркуну науковою медициною досі не було виявлено. Але основні корисні властивості дають чітке уявлення того, якій категорії людей варто відмовитися від вживання запашної травички:

• при нирковій недостатності;
• гіпотонікам;
• людям з низьким рівнем тромбоцитів.

Забути на деякий час про всі дивовижні властивості трави рекомендується жінкам, які очікують незабаром поповнення в сімействі.

І для бджіл роздолля

Цвіте конюшина рясно: на маленькому тонкому стеблі вміщається до 50 квіточок, насичених пилком. Саме тому рослина так цінується творцями меду – бджолами. Сам же продукт бджільництва має не менш унікальними властивостями:

• підтримує тонус м’язів;
• має сечогінну дію;
• знімає запалення;
• очищає судини і знімає біль.

Мед з буркуну використовують у вигляді звичайної харчової добавки або для компресів. Особливою популярністю продукт користується в міжсезоння, коли в повітрі плодяться і розмножуються бактерії. Саме в осінньо-зимовий період чай з гречаним медом дозволяє підтримувати імунітет, захищає тіло від переохолодження, а ніс і горло від проникнення хвороботворних бактерій.

Мед з буркуну зберігає всі корисні властивості і протипоказання самого рослини, за винятком одного: продукт можна їсти в період лактації. Дивно, але на відміну від листків і стебел, медова консистенція здатна збільшити якість і кількість молока.

Ось така дивовижна запашна трава буркуна. Вона стане в нагоді в домашній аптечці, в агрономії і навіть бджілкам. Знайомтеся з рослиною ближче і насолоджуйтесь усіма його корисними властивостями.