Тубоотит: причини захворювання, форми хвороби, діагностика, лікування

Під час тубоотіта катаральний запальний процес охоплює слизові оболонки внутрішнього вуха і євстахієву трубу, приводячи до її дисфункції.

У медичній практиці тубоотит частіше називають евстахиитом – є й інші назви: катаральний середній отит, сальпингоотит, туботимпанит.

Трохи анатомії

В середньому вусі – в воздухоносной порожнини – у товщі скроневої кістки розташовуються слухові кісточки. Щоб вони нормально реагували на звуки, необхідно, щоб тиск усередині порожнини було таке ж, як і у зовнішній середовищі.

Цей стан забезпечується вільним сполученням з навколишнім середовищем слуховим проходом або слуховою трубою. Цей орган поєднує отвір вухо з носоглоткою. У немовлят довжина органу до 2 см – у дорослих до 3,5.

Тубоотит може бути односторонній і двосторонній, гострий і хронічний. У більшості випадків лікують гострий і хронічний тубоотит в домашніх умовах, при виконанні лікарських рекомендацій хворобливі симптоми усуваються протягом 3-5 днів.

Причини захворювання

Основна причина, з якої розвивається євстахіїт – інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів. При хворобах, що супроводжуються катаральними явищами – нежить, поява гнійного відокремлюваного, набряк слизової носоглотки – патогенні мікроорганізми потрапляють через носоглотку на слизову слухових труб і інфікують їх.

Це може статися при фарингіті, грипі, ГРВІ, кашлюку, кору і т. д. Відповідно види хвороботворних організмів можуть бути самі різні – стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, вірус герпесу та інші.

При впровадженні патогенної флори починається гострий тубоотит.

Хронічна форма хвороби розвивається, якщо лікування гострого отиту неадекватна, або терапевтичні заходи, якщо хворобливі симптоми усунені, не доводять до кінця.

Хронічна форма евстахііта діагностується:

  • при хронічному синуситі;
  • при виникненні пухлин і новоутворень в носоглотці – аденоїдах, кістах, поліпах і т. д.;
  • якщо є природжене або придбане викривлення перегородки в носі.

Для загострення хронічного тубоотіта іноді досить невдало висякатися.

Існують і специфічні форми захворювання, виникнення яких провокується перепадом тиску, викликаного зовнішніми факторами:

  • мареотит – хвороба частіше зустрічається у водолазів, з’являється при перепадах тиску води;
  • аэроотит – перепади тиску виникають при польотах повітряних.

Перепади тиску стискають слухову трубу, ускладнюють або запобігають проникнення повітря в барабанну порожнину.

Симптоми катарального середнього отиту

Симптоматика багато в чому залежить від форми захворювання – гостра або хронічна.

При гострому запальному процесі скарги хворого зводяться до наступного:

  • шум у вухах – періодичний або постійний;
  • відчуття, що у вусі знаходиться рідина, яка переливається при рухах головою;
  • гострота слуху знижується;
  • порушується звуковосприятие – у вухах при проголошенні звуків іноді з’являється відлуння, що викликає болючі відчуття.

Температура тіла підвищується частіше через супутніх захворювань. Виняток – євстахіїт у дітей може протікати з підвищенням температури до 38ºС.

Після здійснення ковтальних рухів настає тимчасове полегшення.

Хронічний отит має такі ознаки:

  • відчуття закладеності з’являється при перепадах тиску;
  • поступове зниження гостроти слуху;
  • тимчасові загострення при запальних захворюваннях, після переохолодження…

При обстеженні у лікаря виявляється деформація барабанної перетинки, витончення слизових оболонок барабанних перетинок і слухового проходу.

Діагностика

Діагностика цього порівняно нескладного захворювання полягає у більшості випадках в візуальному огляді, вислуховуванні скарг хворого та вивченні анамнезу. При загостреннях може додатково призначатися отоскопія або аудіометрія, може знадобитися взяття мазка для виявлення природи збудника.

Якщо не виявлено патогенної культури, а набряк і симптоми евстахііта в наявності, ставиться діагноз алергічний тубоотит.

Лікування тубоотіта починається з усунення симптомів хвороби, які заподіюють значний дискомфорт.

Лікування тубоотіта

Незалежно від того, двосторонній тубоотит або однобічний, для зняття набряків і відновлення прохідності призначають:

  • антигістамінні засоби;
  • краплі в ніс судинозвужувальної дії.

Ці дії знижують інтоксикацію всього організму і полегшують дихання, що в свою чергу допомагає усунути закладеність.

При важких формах хвороби, що протікає з больовими симптомами, безпосередньо в слухову трубу вводять гормональні засоби через катетер: «Преднізолон», «Гідрокортизон» або щось подібне.

Одночасно проліковується основне захворювання, що викликало тубоотит.

При хронічному євстахіїті терапевтична схема коригується залежно від ступеня ушкоджень слизових оболонок і дисфункції слухової труби.

Для прискорення відновного процесу після усунення ознак гострого запалення призначаються фізіотерапевтичні дії:

  • електростимуляція слухового органу;
  • пневмомасаж барабанної перетинки;
  • УВЧ – сприяє регенерації тканин.

Ці процедури відновлюють функції слухової труби і сприяють поліпшенню звукового сприйняття.

В домашніх умовах до лікування тубоотіта підключаються народні засоби:

  • Ніс закапують свіжим соком чистотілу вранці і ввечері – 4-5 крапель двічі, через 3 хвилини дія повторюється.
  • Промивання носа настоянками ромашки, календули, шавлії, розчинами морської або кухонної солі.
  • В слуховий прохід для зняття болю вводять тампон, змочений борним спиртом.

Лікування тубоотіта тампонами з борним спиртом рекомендується у гострий період для зняття болю. Тампон вводять на 30 хвилин, потім 30 хвилин дають вуха відпочити, процедуру повторюють. При двосторонньому євстахіїті бажано тампони закладати по черзі.

Компрес або інші прогрівальні процедури при загостренні робити не рекомендується. Тепло викликає збільшення набряку, що провокує посилення хворобливих відчуттів.

Профілактика тубоотіту

Щоб виключити появу евстахііта або зменшити частоту загострень, необхідно дотримуватися наступних правил.

Навчитися правильно сякатися, щільно закриваючи одну ніздрю. При появі риніту не допускати закладеності носа, промивати носові ходи, стежити, щоб слиз, що стікає по задній стінці, не накопичувалася в області мигдалин.

Щоб видалити гнійне відокремлюване, необхідно полоскати горло. Якщо процедурою нехтувати, то в складках мигдалин з’явитися сприятливе середовище для розвитку патогенних мікроорганізмів, які почнуть активно розмножуватися, провокуючи виникнення тонзиліту і тубоотіта.

Необхідно намагатися уникати травмуючих впливів на голову, ніс і вуха.

При закладеності вуха і неприємних відчуттях в слуховому проході, особливо коли скарги озвучує дитина, необхідно звертатися до лікаря.

Залишити коментар