Рентгенографічне дослідження використовується фахівцями для перевірки стану внутрішніх органів вже близько ста років. Процедура є неінвазивної, тобто проникнення під шкіру не здійснюється, що робить її комфортною для більшості пацієнтів, включаючи самих маленьких.

Однак про безпеку такого обстеження сперечаються вже не одне десятиліття. Шкідливий рентген грудної клітки дитині, для чого необхідно його робити?

Показання до проведення рентгенографії та флюорографії

Більшості людей, навіть намагаються відвідувати медичні установи як можна рідше, знайома процедура флюорографії, вважається планової щорічної перевіркою. Нерідко її плутають з рентгеном грудної клітини, в той час як це абсолютно різні за своїм цілям види обстеження.

• Флюорографію проводять для виявлення і запобігання важких захворювань, переважно пов’язаних із легенями та бронхами.

Що показує флюорографія грудної клітки? Пропущене через грудну клітку випромінювання відстежує стан сполучної тканини, діагностуючи наявність рубців, пухлин, склеротичних та інших новоутворень, фіброзів і т. д. Після вивчення знімка лікар може говорити про наявність астми, яка характеризується потовщенням стінок легеневих, або навіть серйозного абсцесу, одним із симптомів якого є скупчення рідини в клітинах. Локальні ущільнення в альвеолах можуть сигналізувати про появу ракових клітин. Таким чином, флюорографію призначають переважно з метою:

• пошуку сторонніх тіл;
• вивчення рідини в легенях/бронхах;
• діагностики фіброзів, пухлин, запалень.

У разі, якщо результати флюорографії показали відхилення від норми, пацієнт може бути направлений на рентген, який видасть більш повну картину. Кількість показань до нього значно вище, при цьому нерідко лікар при наявності цілого списку серйозних симптомів може пропустити етап флюорографії, видавши відразу направлення на рентген грудної клітини. Що він показує і коли це необхідно?

• Порок серця і запальні захворювання, з ним пов’язані.
• Присутність сторонніх тіл у дихальних шляхах.
• Травми грудної клітини, що виникли в результаті падіння, зіткнення і впливу інших механічних факторів.
• Часті набряки нижніх кінцівок і тулуба.
• Утруднення дихання, що супроводжуються задишкою, болем в грудній клітці (незалежно від локалізації), відчуттям нестачі повітря.
• Сильний кашель з кровохарканням, пінистої мокротою, гноєм.
• Незадовільні результати після проби Манту.
• Контакт з хворими на туберкульоз.

Окремо варто сказати і про те, що показує рентген грудного відділу хребта: це окрема процедура, не пов’язана з рентгеном грудної клітки (хребет до неї не відноситься). Призначають переважно при скаргах пацієнта на біль в грудях і спині, посилюється при рухах руками, а також супроводжується їх онімінням. Крім можливих інфекційних захворювань процедура допомагає виявити порушення в розташуванні хребців, можливі защемлення судин і нервів, травми, остеохондроз, пухлини, міжхребцеві грижі. Також проводиться перевірка стану кісткової тканини. Для грудного відділу хребта виконується не менше 3-х знімків – пряма та бокова проекції.

Як впливає випромінювання на організм?

Страх перед природою рентгена нерідко змушує людину відмовлятися від проведення перевірки, навіть коли вона необхідна. Особливо актуально це для молодих батьків, що не бажають піддавати свою дитину опромінення. Однак, дійсних груп ризику, яким заборонено відчувати на собі цю процедуру, всього 2:

• Вагітні. На ранніх термінах випромінювання може сприяти загибелі плоду, на більш пізніх – негативно позначитися на його розвитку.
• Особи, які перебувають у стані емоційного збудження. Стан не погіршиться, але достовірність даних може виявитися під питанням через змащеній картинки.

На думку фахівців, при проведенні рентгенографії/флюорографії раз на рік або рідше (планова перевірка – 1 раз на 2 роки), на стан внутрішніх органів променева діагностика впливу не надає. Підвищення частоти перевірок залежить від конкретного випадку і допускається, якщо не можна вжити інших заходів.

• Навантаження на організм у процесі проведення рентгенографії вище 100 (або 200 для 2-х проекцій) разів, ніж при флюорографії, тому її дітям призначають тільки при підозрі на туберкульозні процеси.

Підводячи підсумок, варто ще раз уточнити, що флюорографія, рентген грудної клітки і рентген грудного відділу хребта – процедури, об’єднані одним принципом перевірки, але дають абсолютно різні результати і призначені для різних потреб. Інтенсивність випромінювання при рентгенографії вище, ніж при флюорографії, тому дітям її проводити без серйозних на те лікарських показань небажано. Для дорослих при дотриманні встановленої частоти перевірки рентген безпечний.