Пряність гвоздика: корисні властивості і протипоказання

Вона завжди виконує соло в багатоголосому хорі прянощів. В будь-якому магазині спецій слышнее саме її аромат. А ще вона цілком могла б зайняти місце в домашній аптечці, оскільки володіє унікальними корисними властивостями.

Це гвоздика – пряність з гострим «характером», багатогранними цілющими здібностями, але і з протипоказаннями.

Приправа або ліки? І те, і інше!

У справжньої господині завжди знайдеться в кухонній шафі баночка з ароматними суцвіттями – гвоздиками. Адже ця заморська спеція здатна перетворити домашню смакоту у високе кулінарне мистецтво. Але вона не тільки нагодує – її також можна використовувати для поправки здоров’я.

Гвоздика – пряність, корисні властивості якої виявилися в далекій давнині (її протипоказання дізналися набагато пізніше, коли цією рослиною зайнялися вчені). Вона являє собою нерозпущеною бутони вічнозеленого гвоздикового дерева, яке росте в Індонезії. Ці рослини можуть досягати висоти 7-поверхового будинку. Перші 20 років вони не дають квітів, і тільки потім на них з’являються крихітні бутончики, з вигляду схожі на гвоздики.

Вони здаються дуже твердими, але насправді в них міститься безліч маслянистих сполук. Саме ці речовини визначають смакові, поживні та лікувальні властивості гвоздики. Їх вперше виявили і почали використовувати араби і зберігали це у великій таємниці. Про цілющі здібності прянощі згадується в медичних трактатах, написаних у 1500 р. до н. е. Вже в ті часи з її допомогою лікували ревматичні болі, знезаражували рани і виганяли паразитів. А в стародавньому Китаї її застосовували для позбавлення від зубного болю.

Коли гостре – корисно?

Головний хімічний компонент, який наділив гвоздику специфічним смаком і характеристиками, – евгенол. Він має антибактеріальну, болезаспокійливу, протизапальну, антимікробну, антисептичну, протипаразитарну дію, сприяє видаленню токсинів. А ще це один з кращих антиоксидантів, що попереджає старіння. Завдяки цим унікальним якостям спеція може принести таку користь:

  • загальмує зростання ракових клітин;
  • зменшить біль (особливо зубну);
  • підніме тиск;
  • зробить м’який сечогінний ефект;
  • зменшить тиск газів у кишечнику, а значить, позбавить від здуття;
  • посилить апетит;
  • поліпшить зір;
  • оздоровить печінку;
  • при регулярному вживанні матиме позитивний вплив на судини;
  • позбавить від кишкової коліки, діареї, нормалізує травний процес;
  • допоможе усунути судоми діафрагми, гикавку, м’язовий спазм;
  • прискорить відновлення хрящових тканин;
  • налагодить менструальний цикл;
  • допоможе знизити вираженість симптомів клімаксу;
  • підвищить статеву потенцію;
  • захистить від старечого недоумства;
  • зміцнить імунітет;
  • освіжить дихання, усуне неприємний запах з рота, зміцнить десни;
  • врятує від заколисування, нудоти;
  • зніме нервову напругу, заспокоїть, поверне бадьорість і відновить фізичну активність;
  • приведе в порядок вага, шкіру (додасть їй пружність і гладкість, очистить від вугрової висипки), знизить прояви целюліту.

Сьогодні в аптечному асортименті можна знайти понад 60 препаратів, створених на базі гвоздики.

На перше, на друге і на десерт: про кулінарні достоїнства гвоздики

Основне призначення гвоздики – покращувати смак. Головний аромат укладений у капелюшку висушеного бутона, а пекучість знаходиться в черешку. Тому в різні страви кладуть певні частини «гвоздика». Кулінари знайшли безліч способів застосування для цієї спеції, а саме:

  • кладуть (у вигляді порошку) в маринади, варення, компот, щоб зробити їх смак більш оригінальним і приємним;
  • використовують як консервант при приготуванні соусів;
  • додають в перші та другі страви з м’яса, птиці, грибів, овочів. Причому якщо продукт вариться або гаситься, то кладуть бутони цілком, а якщо смажиться на сковороді, то гвоздику попередньо перемелюють;
  • приправляють холодні закуски – паштет, холодець, холодець;
  • готують з її використанням солодкі страви (кладуть у десерти, випічку). Для таких цілей її використовують у поєднанні з корицею;
  • традиційно застосовують для приготування різдвяних пряників, мигдалевих тістечок, цукерок, великодніх пасок;
  • готують напої для гурманів – використовують як ароматичну добавку до кави, пуншу, грогу, глінтвейну.

Важливо! Гвоздика – дуже сильна спеція. Вона здатна як підкреслити, так і зіпсувати смак страви, тому її кількість в рецептах завжди невелике – всього 4-5 штучок, і не більше. Співвідношення цієї приправи з іншими інгредієнтами має становити 1 до 7.

Не тільки для кухарів: про медичні «здібності» прянощів

Якщо Ви тримаєте вдома цю пряність або гвоздична масло, то можете сміливо використовувати її для боротьби з такими захворюваннями:

  • застуда, запалення бронхів, невралгія – для інгаляцій, які полегшать відходження мокротиння, зменшують запальний процес і полегшать загальний стан – 1-2 краплі на 200 мл води;
  • остеохондроз, ревматизм, артрит – для прийняття ванн (5 кап. масла). Такі процедури знімуть біль і зменшать запалення;
  • кишкові та шлункові болі, нудота, блювання, а також проти паразитів – 2 кап. масла гвоздики змішати з 1 ч. л. меду, вживати всередину. Це допоможе зменшити вираженість больового синдрому і усунути диспепсичні розлади;
  • зубний біль. Змочити шматочок ватки в маслі або розкусити суцвіття гвоздики (можна стовкти його в порошок) і прикласти до хворого зуба;
  • мігрень, головний біль – приготувати кашку з подрібнених до порошкоподібного стану бутонів гвоздики, кориці, мигдалю і гарячої води. Натерти скроні. Через 15 хвилин інтенсивність болю стане менше;
  • діабет – щоб привести цукор в норму, слід залити 20 бутонів 250 мл окропу. Залишити на 12 годин, процідити. Випити протягом одного дня, розділивши на 4 прийоми;
  • ГРВІ. Для усунення її симптомів необхідно взяти порошок з бутонів гвоздики, залити склянкою закипевшего молока і повільно випити цей склад у гарячому вигляді;
  • хворе горло – 1 ст. теплої води, всипати дрібку гвоздики і ? ч. л. морської солі. Отриманий розчин використовувати для полоскань, щоб зняти запалення і біль;
  • дисфункція шлунка – перед вживанням їжі з’їсти ? ч. л. складу, приготованого з гвоздики, чорного перцю і 1 ч. л. меду. Це поліпшить якість перетравлення їжі і стимулює кишкову перистальтику.

У гвоздики виявилася ще одна дуже корисна властивість. Цю пряність можна застосувати, щоб зробити засіб для виведення глистів (правда, воно протипоказано до 14 років). Для цього слід приготувати склад з перетертої полину, пижма і гвоздики в пропорції 1: 3 : 1,5. Його засипають всередину шоколадної цукерки і вживають так: в 1 день – 8 г, у 2 – 16 г, в 3 – 25 р. Потім 7 днів – щодня по 25 г, розподіливши цю кількість на 3 прийоми.

Відмінно підійде гвоздика і для схуднення. Тільки використовувати його слід не як приправу для страв, а заварювати у вигляді чаю. Вона зменшить відчуття голоду, не дасть зайвим калоріях осісти на боках і талії, прискорить обмін речовин і виведе зайву рідину з організму.

Не гірше кремів і лосьйонів! Використання спеції в косметології

Ароматну прянощі можна використовувати і зовнішньо – для того, щоб освіжити колір обличчя і надати шкірі сяючий вигляд. Для цього достатньо періодично приймати ванну з додаванням 2 ст. л. морської солі, 5 крапель гвоздикового масла і половини склянки молока.

Гвоздика допоможе вилікувати лупу, усунути зайву жирність волосся. Для цього її використовують у вигляді масла або подрібнених бутонів. Маска на основі цієї прянощі активізує судини шкіри голови, посилить приплив поживних речовин до коренів волосся, що поліпшить стан шевелюри.

Якої шкоди може завдати «королева східних ароматів»?

Незважаючи на всі свої корисні якості, гвоздика здатна заподіяти шкоду. Це пекучо-гостра приправа, активно впливає на слизові оболонки. Тому, якщо у людини є проблеми з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту, вживання цієї спеції може викликати дискомфорт в епігастральній області або загострення хронічних захворювань. У великих кількостях спеція шкідлива для гіпертоніків, тому що здатна підвищити ПЕКЛО.

Ця гостра пряність не підходить і дітям віком до 3 років, адже їх травна система ще не готова до таких струсів.

Краще зовсім відмовитися від гвоздики, якщо Ви:

  • вагітні (щоб не привести в тонус матки і не спровокувати викидень);
  • годуєте грудьми (вона здатна зіпсувати смак молока);
  • хворі на гастрит, виразку чи страждаєте іншими патологіями ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • страждаєте гіпотонією або розладами нервової системи.

Важливо! Якщо використовувати більше 1 г масла гвоздики в день, можна заробити отруєння. При більш високих дозах існує ризик розвитку нервово-психічних розладів. Щоб по достоїнству оцінити корисні властивості спеції, але не отримати побічних ефектів, вживайте її у складі страв не частіше 2-3 р. в тиждень.

У розпорядженні наших бабусь був далеко не такий широкий асортимент ліків, який ми маємо сьогодні. Їх з успіхом заміняли натуральними «препаратами». Гарбузові пироги, хліб, соління, квасолевий суп, мариновані опеньки, ковбаси та копченості – куди тільки раніше не додавали гвоздику! Коштує вона не так дорого і доступна круглий рік. Випробуйте її терапевтичні та кулінарні здібності»! Може бути, у Вас не вийде полюбити пряність «з першої ложки», але з часом Ви навчитеся розуміти її екзотичний смак і своєрідний аромат і скоротіть свої витрати на аптеку.

Залишити коментар