Постановка звука “Л”: артикуляційна гімнастика

Одне з поширених порушень вимови у маленьких дітей – це неправильне вимова приголосного «Л». Іноді «Л» взагалі відсутній у мові дитини або замінюється неправильними варіантами. Наприклад, на букву «Ї» в словах «йуг», «йиса» замість «луг» і «лисиця». Як сприяти коректній постановці приголосного звука «Л» у маленьких дітей, які вправи необхідно робити?

Постановка правильної вимови звуку «Л» не займе багато часу, достатньо приділяти у день 15-20 хвилин артикуляційної гімнастики та вправ, спрямованих на корекцію та автоматизацію вимовляння цього приголосного.

Виконуємо логопедичні вправи

В комплекс логопедичних вправ, необхідних для правильної постановки будь-якого звуку, що викликає проблеми у вимові(у тому числі «Л»), входить кілька видів занять:

  • Артикуляційна гімнастика;
  • Завдання на розвиток мовленнєвого дихання;
  • Вправи з автоматизації вимови звуків.

Бажано, щоб будь-який домашній урок містив елементи перерахованих видів занять. При цьому потрібно мати на увазі, що загальна тривалість такого заняття для дитини 3-4 років не повинна становити більше 15-20 хвилин.

Для дітей віком 5-6 років загальна тривалість заняття може становити 20-25 хвилин. У цьому випадку бажано чергувати логопедичні вправи із завданнями з розвитку мовлення.

Вправи зі встановлення правильної вимови «Л»

Артикуляційна гімнастика, включає наступні вправи.

«Пароплавчик»

Мета вправи: відпрацювати те становище мови, яка необхідна для правильної постановки звуку «Л».

Виконання: Дитина злегка відкриває рот в усмішці, висовує язик, затискає його зубами і проспівує «и-И-и-и-и», імітуючи гудок пароплава.

Увага: Якщо під час виконання цієї вправи (коли співається “и-И-и-и-и”) дорослий чує м’який “Л'” то треба попросити дитину висунути язик якомога далі, при цьому затискаючи зубами не кінчик, а середню частину мови.

«Індича»

Як розмовляє індик? «Бл-бл-бл», булькає і «болбочет». Запропонуйте дитині спробувати зімітувати «розмова» індичат , використовуючи наступну вправу:

Крок 1. Відкривши рот, дитина кладе язик на верхню губу, при цьому кінчик язика повинен злегка загинатися вгору, як би обтікаючи губу.

Крок 2. Потренуватися, зробити кілька рухів кінчиком мови по верхній губі вгору і вниз.

Крок 3. Підключити гудіння на видиху, одночасно збільшивши швидкість рухів, поки не вийде «бл-бл-бл».

Це вправа дуже корисно для правильної постановки звуку «Л», так як відмінно розвиває рухливість кінчика мови і відпрацьовує правильну ступінь його підйому.

«Як їде конячка?»

Ця вправа складається з двох частин. У першій частині відпрацьовується навичка цокання, добре допомагає зміцнити м’язи мови і виробити вміння піднімати мову вгору. Друга частина допомагає дитині визначити положення язика в роті, коли він вимовляє «Л».

Крок 1. Дитина усміхається, відкривши рот і показавши зубки. Потім кілька разів клацає язичком, впираючись в небо. (Імітуємо цокіт конячки).

Важливо: Під час виконання цієї вправи нижня щелепа не повинна бути рухливою, повинен рухатися тільки язичок.

Крок 2. Поясніть малюкові, що конячки можуть їхати тихо, і повторіть руху мови з попередньої вправи, беззвучно, не підключаючи голосу.

Важливо: Слідкуйте за тим, щоб кінчик язика під час виконання впирався у верхнє небо, а не висовувався за межі ротика.

«Вітерець»

Мета вправи: навчитися видихати повітря таким чином, щоб він виходив з ротика по краях язика, а не по центральній його частині.

Виконання: дитина відкриває рот і закушує кінчик язика зубами. Потім йому необхідно видихнути, імітуючи подув вітерцю. Якщо неясно, чи правильно дитина виконує цю вправу, піднесіть шматочок вати до його ротику під час того, коли він дме. Це допоможе визначити напрямок повітряного струменя.

Можливі викривлення у вимові звуку «Л» у дітей

Існує два найбільш поширених варіанти неправильного вимови «Л» у маленьких дітей. Це міжзубний і носова вимова.

У разі міжзубного вимови «Л» кінчик язика виходить за межі верхніх різців і знаходиться практично між зубами. Виходить перехідний варіант, щось середнє між «Л» і «В». Для корекції цієї проблеми необхідний стандартний набір вправ, що використовуються для постановки приголосного звука «Л».

У разі носового вимови різниця більш очевидна. Мовний апарат працює наступним чином: мова задньою частиною стосується м’якого піднебіння, а повинен торкатися своїм кінчиком верхніх різців. Проходження повітряного струменя через органи мовленнєвого апарату в цьому випадку також відрізняється: вона проходить (частково або повністю) через носовий прохід, роблю отриманий звук схожим на поєднання «н» і «р». Пропозиція «кицька весело жила» буде звучати у дитини в цьому випадку як «кицька весенго жинга».

Для того щоб успішно вирішити цю проблему необхідно проводити вправи, які допоможуть скорегувати напрямок повітряного струменя і розвинути правильне мовне дихання.

Закріплення (автоматизація) правильної вимови звуку «Л»

Вправи, спрямовані на тренування правильного автоматичного вимови звуку «Л» необхідно робити після проведення артикуляційної гімнастики протягом 15-20 хвилин.

Відпрацьовуємо вимову «Л» в складах:

Лу-ли-ла-ло, ла-ло-лу-ли, ли-ло-лу-ла;

Ол-їв-ал-ял, їв-ол-іл-їв, ял-юо-ол-їв.

Складаємо логопедичні змійки, використовую картки дитячого лото:

Тренуємо вимова слів, дотримуючись логопедичної змійці. Зразкові варіанти для карток/слів:

конвалія, ластівка, шпилька, скеля, локшина, школа, зола, намет, водолаз, халат, салат, лампа, калач лось, човен, лоб, лом, мило.

Можна використовувати не тільки іменники, а й інші частини мови: дієслова, прикметники:

Співав, мив, гул, дув, позіхнув, взувся, вигнув, вщипнув, віяв, сіяв, стояв, сидів, висів, образив, побачив, ненавидів.

Голодний, холодний, сміливий, стиглий, милий, цілий, сірий, червоний, білий, млявий, малий, злий.

Особливу увагу потрібно приділити постановці вимови приголосного «Л» у важких випадках: коли в одному слові є дві літери «л» і коли буква «л» стоїть поряд з іншими звуками.

Дві літери «Л» в одному слові:

гавкав, послав, базікав, плавав, ковтав, ламав, служив, отримав, наклав, лопнув, цілував, летів.

Збіг «Л» та іншого приголосного звуку:

Подяка, оченята, спалила, Клава, злаки, солодкий, наврочити, жмут, глобус, клопоти, заслуга, брили, ікла.

Вчимо вірші та скоромовки:

Ой, на річці, на Волжанці

Соловей пливе на палиці

Сів на дошку тонку,

Завів він пісню дзвінку.

Запропонуйте дитині проаналізувати небилицю і пояснити, чого насправді бути не може. Вивчіть небилицю разом, правильно промовляючи «Л».

Петя малий, взяв м’яту зім’яв

Побачила мати, не веліла м’яту м’яти.

Повторіть разом скоромовку, чітко артикулюючи слова, що містять «Л». Попросіть пояснити дитини, що таке м’ята. Додайте елементи уроків з розвитку мовлення: нехай він поміркуємо, про те, чому її не можна м’яти.

Вимову «Л» та вік дитини

Деякі батьки поспішають, прагнучи поставити правильну вимову «Л» у дитини, яка тільки нещодавно почав говорити. Згідно логопедичного нормативами, вимову «Л» і «Р» є найбільш важким для маленьких дітей, тому остаточної постановкою звука «Л» вважається закріплення його чіткої вимови у віці 5-6 років.

Урок щодо диференціації звуку «Л», вправи логопеда:

Залишити коментар