Ми живемо в досить дивний час – нас всюди оточує прогрес, високі технології, вдосконалені методики навчання. Але у нас залишається все менше часу на живе спілкування між собою. А найстрашніше, що від цього страждають діти.

Батьки, захоплені гаджетами, залишають все менше вільного часу на контакт зі своїми чадами, внаслідок чого другі стають замкнутими і похмурими.

Сучасність можна сміливо назвати епохою розлучень, і мабуть, на особистісних і інтимних стосунках також позначається дефіцит спілкування. Підсумок – розлучення, подальше проживання дитини з нерідним батьком, і всі витікаючі з цього наслідки. Дитячий невроз, на жаль, перестав бути чимось незвичайним. Згідно невтішним статистичними даними, від нього страждають до 26% всіх дітей у віці від 2 до 7 років. При неналежному лікуванні або його повному ігноруванні, малюк може перенести захворювання і в пубертатний вік, що і зовсім закінчується плачевно.

Невроз у дитини має кілька різновидів, і, відповідно, може проявлятися по-різному. Якщо ви відзначили у свого малюка які-небудь симптоми даного порушення, вам терміново потрібен лікар, який допоможе розібратися в реальному діагноз і встановити його причинно-наслідкові зв’язки.

Отже, як можна лікувати невроз у дитини, і за яким проявам його ідентифікують?

Чому виникають неврози у дітей?

Неврози у дітей є дуже розповсюдженим, але, на щастя, оборотним захворюванням. Правда, деякі батьки, помічаючи тривожні ознаки таких порушень, закривають на них очі і списують все на вік, вважаючи, що їх малюк це справа «переросте». Ні, не переросте! Неврози не схильні до самостійної ліквідації, без належного лікування – це слід усвідомити для себе відразу. А ось посилитися і розвинутися вони дуже навіть можуть.

Тому якщо ви не хочете, щоб ваша дитина почала гризти нігті, а при найменшому грубому зауваженні починав істерично плакати навзрид, варто вживати заходів у невідкладному порядку.

Методику лікування подібних станів підбирають залежно від того, як саме вони проявляються. Тут важливі також види неврозів, які можуть розрізнятися і по етіології, і за проявами, і за течією.

Перш ніж лікувати невроз у дитини, ви повинні ретельно з’ясувати, що саме його спровокувала. Справа в тому, що навіть самий досвідчений і грамотний лікар не зможе допомогти вашому чаду, якщо провокуючі фактори для невротичних розладів будуть у постійному режимі оточувати малюка, або знаходитися від нього в безпосередній близькості.

Таким чином, ви будете піддавати дитячу психіку постійним негативних змін, що може викликати не тільки рецидив, але і більш серйозні проблеми, або збільшення поточних. Лікують неврози у дитини різноманітними препаратами, а також заняттями з психологом (у ряді випадків). Але пам’ятайте – якщо ви не усунете першоджерело проблеми, ви будете стикатися з нею знову і знову.

Дитяча психіка дуже лабільна і ранима. Емоційний фон – яскравий і багатогранний. Те, що здається вам з висоти вашого віку сущою дрібницею, може стати для малюка цієї особистою трагедією. Тому більшість дитячих неврозів виникає на тлі характерних психологічних травм, особливе місце серед яких займає напружена обстановка в сім’ї. Якщо ви з чоловіком нескінченно скандали і кричіть, або, того гірше, у вас в будинку систематично проявляється побутове насильство, дивуватися такому стану малюка тут не доводиться.

Фактори, які можуть спровокувати невротичні патології у дітей

1. Хронічний стрес, викликаний постійними сварками між батьками та іншими членами сім’ї;
2. Агресивна обстановка в соціумі, наприклад, дитячому садку, школі чи гуртку;
3. Перенесений стрес або переляк, отриманий на тлі аварії, удари, падіння, різкого звуку, почутого в темряві (тут також має місце розвиток тривожних станів, які необхідно лікувати додатково);
4. Захворювання, перенесені дитиною, особливо тяжкі, а також оперативні втручання та реабілітаційні процеси після них;
5. Спадковий фактор – якщо хтось із батьків страждає подібними розладами, ймовірність генетичного успадкування досить велика;
6. Несприятливий перебіг вагітності у матері – асоціальний спосіб життя, постійне перебування в атмосфері страху або стресу, недостатнє харчування та ін., все, що може призвести до гострої або хронічної гіпоксії плода (кисневого голодування), а також спровокувати часткові ураження ЦНС ембріона;
7. Надмірні фізичні та інтелектуальні навантаження (якщо ви віддали дитину в секцію, стежте за тим, щоб будь-які навантаження, включаючи розумові, нарощувались поступово, оскільки різкого перенапруги лабільна психіка дитини може не витримати);
8. Розлади сну, провокують постійне недосипання і втома;
9. Гіперопіка і «позбавлення волі» з боку батьків (це є причиною неврозів у більш дорослому віці, швидше на порозі пубертату, ніж в ранньому дитинстві);
10. Надмірна суворість у вихованні, постійні заборони і моралі від самих близьких і авторитетних людей – батьків.

Дуже часто неврози виникають на тлі родових травм.

Причому, всупереч поширеним помилкам, характерні захворювання, які їх ускладненнями, можуть виявитися зовсім не в дитячому віці.

Хто з дітей найбільш схильний до неврозів?

Невротичні порушення проявляються в основному там, де для них є певна сприятливий грунт. Тобто, у дітей з деякими особливостями нервово-психічної діяльності і певним складом характеру.

Так, неврозів найбільш схильні діти, які:

• Надто емоційні (такі малюки можуть плакати над мультфільмом, вкрай важко переносити розлуку з мамою, ставати неспокійними без видимих на те причин);
• Беззахисні і ранимі, нездатні відстояти себе і захистити свої інтереси;
• Интроверсивные (замкнуті, нетовариські, схильні «перетравлювати» емоції та враження всередині себе);
• Тривожні, боязкі, бояться різних речей, на зразок темряви або певних предметів;
• Вразливі і образливі;
• Суперечливі;
• Нестійкі у своєму раціоналізмі;
• Володіють високою потребою в самовираженні.

Однак навіть якщо у вашого малюка немає жодного з перерахованих якостей, це не дає вам гарантії, що невроз обійде його стороною, особливо якщо ви мимоволі провокуєте його розвиток.

Симптоматика дитячого неврозу

Подібні розлади проявляють себе по-різному. Серед загальних ознак неврозів є навіть ті, що суперечать один одному. Багато що залежить і від того, який саме невроз є у вашої дитини. А він може бути, як мінімум, тривожним, іпохондричною, депресивним, астенічним або істеричним.

Якщо говорити про узагальнених проявах, варто виділити такі симптоми:

• Парасомнії (порушення сну) – можуть проявлятися в переривистому сні, повної безсоння, нічних кошмарах;
• Розлади апетиту – у дітей молодшого віку може проявлятися блювотний рефлекс, відмова від їжі, придушення почуття голоду; у підлітків – нервова анорексія або булімія;
• Швидка стомлюваність, слабкість і млявість тіла, м’язові болі;
• Нервові ознаки – обгладывание нігтів, знизуванням плечима, очної твк;
• Головні болі, спазми судин головного мозку, зниження інтелектуальних здібностей, зокрема, засвоєння і запам’ятовування;
• Запаморочення;
• Спастичні болі з боку органів шлунково-кишкового тракту;
• Нетримання калу або сечі (енурез може зберігатися в будь-якому віці);
• Кашель, першіння в горлі, усмішки (також варто віднести до «нервовим ознаками»);
• Судоми і порушення рухових функцій;
• Істеричні стани;
• Страхи, тривоги, занепокоєння без видимих причин;
• Пригнічений, пригнічений, депресивний стан.

Якщо вчасно не вжити заходів, хвороба буде тільки прогресувати, і при нагоді може проявити себе самим несподіваним, і навіть фатальним чином.

Як лікувати малюка?

Вас напевно цікавить, який саме лікар лікує невроз, оскільки логічно, що педіатр явно не є компетентним у цьому питанні. З неврозами і підозрами на них вам потрібно звертатись до дитячого психотерапевта.

Методи лікування подібних розладів різноманітні, і ми не можемо сказати вам, якими конкретно препаратами лікують неврози. Взагалі, лікарі намагаються максимально відтягнути звернення до медикаментів, і використовують інші терапевтичні засоби. Наприклад, так зване лікування казками, гіпноз, ігри, фітотерапія. Лише в останню чергу, коли нічого не допомагає, призначаються традиційні синтетичні препарати.

Нехай ваш малюк росте здоровим!