Лікування при збільшеному яєчнику в залежності від причин

Збільшені яєчники багато жінок вважають ознакою розвивається гінекологічної хвороби. На жаль, в більшості випадків це дійсно так, проте цей стан може бути і варіантом норми.

Якщо збільшення не супроводжується іншими симптомами, то жінка може і не знати про свою хворобу, а тим часом вона прогресує і набуває хронічну форму.

Причини появи збільшеного яєчника

Варто відзначити, що частіше страждає правий яєчник. Чому таке відбувається, сказати складно. Найпоширенішим провокуючим фактором стає запалення органів малого тазу. Часто інфекція протікає безсимптомно, прогресуючи в хронічну.

Збільшення відбувається через утворення спайок та інфільтрату, а не з причини зростання самого органу. При сильно занедбаному патологічному процесі лікар при пальпації не може визначити матку і яєчник окремо.

Запалення і, відповідно, збільшення може бути спровоковано ерозією шийки матки. При цьому захворюванні травмується порівняно невелика ділянка органу, але до нього приєднується патогенна мікрофлора, в результаті чого з’являється запалення, здатне досягти придатків матки.

Подібне може траплятися через кіст, якщо такі перевищують 3 см в діаметрі. Визначити наявність новоутворення меншого розміру можна тільки за допомогою УЗД. При пальпації виявити маленьку кісту практично неможливо.

Причини збільшення можуть ховатися в онкологічних захворюваннях органів малого тазу. Однак пальпації піддаються тільки сильно збільшені органи, тобто на пізніх стадіях захворювання. Причиною можуть стати метастази з інших органів.

Час овуляції – найбезпечніша причина. У даному разі збільшення розміру є тимчасовим і пройде через кілька днів самостійно.

Що робити в такому випадку? Спершу потрібно звернутися до лікаря. Він може призначити такі процедури, як трансвагінальне і трансабдомінальне УЗД, оцінка гормонального фону, функція щитовидної залози, ІПСШ.

Чому болісно збільшений яєчник при запаленні

Оофорит – це запалення парних статевих залоз. Часто воно супроводжується сальпингитом – запалення фаллопієвих труб. Запалення може бути одностороннім і двостороннім.

Причини запалення можуть бути пов’язані з умовно-патогенною та патогенною флорою: хламідіями, трихомонадами, гонореєю, мікоплазмою, туберкульозом; стрептококами, стафілококами, кандидами, кишковою паличкою та ін Провокуючими факторами також є: пологи, переохолодження, аборт, використання ВМС, діагностичні/хірургічні маніпуляції на статевих органах. Часто інфекція поширюється на залози шийки матки, фаллопієвих труб, рідше – через кров і лімфу (при туберкульозі, ангіні, апендициті, карієсі тощо).

При запаленні болючий і збільшений яєчник, але присутні й інші симптоми: дискомфорт при сечовипусканні; підвищення температури; кровотечі між менструаціями; біль при сексі; рясні гнійні/піхвові виділення серозні.

При хронічному запаленні яєчників спостерігаються дещо інші ознаки: тупі, ниючі болі перед початком менструацій, при застуді, переохолодженні; зниження лібідо; мізерні, але постійні білі; порушення циклу; неможливість завагітніти навіть при регулярному статевому житті; парні залози збільшені незначно, чутливі при пальпації.

Лікар повинен провести стандартний гінекологічний огляд, вивчити анамнез, направити на аналізи крові, сечі, УЗД, взяти мазок з піхви.

Також може знадобитися ПЛР-аналіз, бакпосев, РІФ та ІФА, лапароскопія, гистеросальпінгоськопія. Лікування залежить від причини, стадії захворювання, присутніх симптомів. При гострому запаленні вимагається перебування в стаціонарі.

У перші дні пацієнтка потребує знеболюючих, антибіотики, сульфаниламидах, загальнозміцнюючих препаратів. З обережністю призначають фізіотерапевтичні процедури. При хронічному перебігу призначають бальнео – та фізіотерапію.

Якщо збільшення виникло на тлі бактеріальної інфекції, призначають пеніцилін та аміноглікозиди; при наявності анаеробної флори – метронідазол. При легкому перебігу антибіотики можуть призначати перорально, в інших випадках – ін’єкції внутрішньом’язово. Одночасно призначають антигістамінні засоби (супрастин, димедрол тощо).

Що означає діагноз «поликситоз», коли збільшені яєчники?

Полікістоз може виникнути як самостійне захворювання або на тлі інших патологій.

Про нього кажуть в таких випадках:

  1. Підтвердження за результатами УЗД;
  2. Мізерні, нерегулярні місячні або ж їх відсутність протягом півроку;
  3. Підвищена концентрація андрогенів у плазмі крові, клінічні ознаки гіперандрогенії (пр. оволосіння за чоловічим типом).

Захворювання супроводжується зниженням вироблення фолікулостимулюючого гормону. В результаті фолікули, що виробляються статевими залозами, які не формуються в зрілі яйцеклітини. Так як останні відсутні, не відбувається овуляції, а значить і вагітності. Навіть якщо допустити повноцінне дозрівання фолікула він все одно не зможе вийти і овулировать, тому що яєчники збільшуються в розмірах і покриваються щільною капсулою.

Коли збільшений яєчник при полікістозі, лікування може бути консервативним і хірургічним при збільшеному яєчнику. У першому випадку застосовуються гормональні препарати, які сприяють розвитку фолікулів і овуляції. Консервативна методика в основному спрямована на зменшення клінічних проявів (надмірне оволосіння, вугрі).

Прийом оральних контрацептивів на протязі кількох місяців у половині випадків захворювання дозволяє відновити функцію яєчників, настає овуляція і стає можливою вагітність. До гормональної терапії вдаються і в тому разі, коли жінка поки що не планує вагітність. В іншому випадку, коли її метою є народження дитини, на протязі декількох місяців проводять стимуляцію овуляції.

При ожирінні зусилля спрямовують на зниження ваги. Буває, що такий заходів достатньо для відновлення репродуктивної функції.

Хірургічне втручання передбачає видалення збільшеного яєчника або руйнування тієї його частини, яка синтезує андрогени. Ефект від операцій короткочасний, тому при бажанні завагітніти це роблять в найближчі пару місяців. Рекомендується проводити лапароскопію, так як після неї істотно знижується ризик утворення спайок та інших ускладнень, ніж після лапаротомії.

Збільшені фолікули в одному або обох яєчниках

В даному випадку мова йде про такий діагноз, як мультифолликулярные яєчники. Це означає, що в парних залозах з’явилося безліч збільшених фолікулів.

Що собою являє цей стан?

У нормі через тиждень після початку циклу у жінки формується 4-7 фолікулів, з них дозріває 1 або 2, але іноді набагато більше – 8-12. Саме в останньому випадку і ставлять такий діагноз. Збільшені фолікули є варіантом норми, не заважають овуляції і вагітності. Не варто плутати це поняття з полікістозом.

В останньому випадку обсяг самої залози збільшується в 2 рази, його капсула потовщується, по периферії під нею можуть знаходитися більше 10 фолікулів діаметром 1 див. При мультифолликулярных яєчниках картина схожа лише зовні: об’єм залози залишається незмінним, зростає лише кількість фолікулів, при цьому рідко спостерігаються зміни в гормональному фоні.

Збільшені фолікули можуть з’явитися на тлі тривалого прийому гормональних препаратів, лактації, стресу, різкого перепаду ваги, порушень в ендокринній системі. Зазвичай такі з’являються при порушеннях циклу, часто супроводжують аменореї та олігоменореї, але в даному випадку синдром виступає в якості початкової стадії полікістозу.

Щоб виключити додаткові патології, призначають аналіз на лютеїнізуючий, фолікулостимулюючий гормон, тестостерон та інсулін. Терапія потрібно тільки при порушення овуляції. Вона полягає в нормалізації гормонального фону.

Варто зазначити, що подібний стан не перешкоджає зачаттю і успішного виношування дитини. Вони можуть представляти загрозу тільки при порушенні гормонального фону.

Бережіть своє здоров’я і не займайтеся самолікуванням!

Залишити коментар