Герань запашна: лікувальні властивості і протипоказання

Герань – рослина звичне і практично всім відоме. Її люблять за декоративний вигляд і абсолютну невибагливість у догляді. Квітку можна часто зустріти в будинках і різних установах.

Але багато хто не знає, що герань володіє лікувальними властивостями. Які ж показання і протипоказання до її застосування?

Корисні властивості герані: історія і сучасність

Про те, що ця квітка має бактерицидні властивості, здогадувалися ще жителі Європи 17 століття. Її називали “квіткою міської бідноти”, тому що за нею було помічено властивість очищати повітря від отруйних сполук, гару і вогкості. Згодом вчені провели експерименти, в результаті яких було виявлено, що речовини, які виділяються квіткою, вбивають мікроби і відлякують комах. Саме з цієї причини герань – частий гість на підвіконнях поліклінік, дитячих дошкільних і шкільних установ.

Сам квітка і ефірна олія, що добувається з нього, широко використовуються в нетрадиційній медицині і косметології. У фармакології герані теж знайшли застосування, і найчастіше її використовують для лікування ЛОР-захворювань.

Герань: лікувальні властивості і протипоказання

У складі квітки міститься величезна кількість фенольних сполук, таких як:

  • кумарини – володіють бактерицидними, протизапальними та імуномодулюючими властивостями;
  • фенолокислоти – сприяють виробленню інтерферону;
  • таніни – пов’язують бактеріальні токсини, зменшують запалення;
  • флавоноїди – мають протизапальні, противірусні, антигістамінні, антиоксидантні властивості.

Також ефірне масло герані містить:

  • ефіри оцтової, мурашиної, бутанової та валеріанової кислот;
  • гераніол;
  • цитронелол;
  • терпінеол і терпенові спирти;
  • кетони;
  • фенол.

Протипоказання:

  • вагітність і період лактації;
  • індивідуальна непереносимість;
  • літній та дитячий вік;
  • хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту;
  • синдром підвищеної в’язкості крові.

Найчастіше в лікарських цілях використовують герань запашну. Протипоказання у неї ідентичні таким у інших видів. Лікувальними властивостями володіють відвари з коріння і листя, настоянки, гідролати і ефірне масло. Вони надають наступну дію на організм:

  • кровоспинний;
  • сечогінний;
  • протизапальний;
  • загоює;
  • дезодоруючий;
  • тонізуючий;
  • антисептичну;
  • фунгіцидну;
  • стимулює роботу нирок і надниркових залоз.

У народній медицині з допомогою пеларгонії запашної лікують нервові розлади, мігрень, гіпертонію, ПМС, геморой, неврологічні болі, отит, ларингіт, ангіна, шкірні захворювання, зубний біль, радикуліт, менструальні кровотечі, пронос, клімактеричні нездужання, камені в нирках і жовчному міхурі. Застосовують у цілях профілактики при простудних захворюваннях.

Не менш популярна серед фітотерапевтів і герань лугова, що володіє крім притаманних всьому увазі лікувальних властивостей і протипоказань ще й потужним в’яжучим ефектом – завдяки вмісту великої кількості дубильних речовин. Для лікування застосовуються відвари, настоянки. В різних дозуваннях герань лучна має властивість як пригнічувати, так і порушувати нервову систему. Її застосовують для лікування епілепсії, лихоманки, при безсонні. Завдяки антитоксическому дії настоянки з рослини «вміють» боротися проти отрути комах і змій.

Як зробити ліки з звичайного квітки?

Найбільша концентрація корисних речовин міститься в рослині в пору цвітіння – збирати листя і кореневища необхідно саме в цей період. Сировину висушують при 40-45°С і зберігають один рік у скляній або дерев’яній тарі. Це стосується тільки лісової і герані луговий. Кімнатну не потрібно заготовлювати заздалегідь: свіжозібрані листя – самі по собі чудові ліки.

  • Лист потрібно промити водою, розім’яти до появи соку і прикласти до хворого місця. Такий спосіб застосовується при отитах та інших вушних недугах, гайморитах, при зубному болі, радикуліті, ранах, порізах. Для зниження артеріального тиску рекомендується прикладати лист до зап’ястя.
  • При простудних хворобах, нежиті і ангінах надзвичайно ефективно робити інгаляції з ефірними гераниевым маслом. Його додають 2-3 краплі на підлогу-літра гарячої води. Щоб його приготувати самим, потрібно спочатку отримати екстракт герані. Для цього 1 склянка нарізаних листків і квітів заливають 100 мл спирту і залишають в освітленому сонцем місці на 2 тижні. Після пропонується залити вміст 300 мл оливкової олії і залишити в теплі ще на півмісяця. Масу процідити, віджати і застосовувати за призначенням. Геранієве масло використовують як косметичний засіб, для лікування жіночих хвороб, гормональних збоїв і при мігрені.
  • Заморожений сік герані вважається дієвим засобом проти млявості шкіри та зморшок.
  • Популярністю у народній медицині користуються настоянки з цієї рослини. Так, при проносі, дизентерії, подагрі, менструальних кровотечах потрібно настояти чайну ложку подрібненого листя на 200 мл води 12 годин. Приймати по кілька ковтків протягом дня. Такий же настій ефективний при промиванні носа, полоскання горла і спринцюванні. При серцевих болях 2 столові ложки наполягають в холодній воді 3-4 години. При хворобах нирок і для розчинення каменів 1 столову ложку подрібненого кореневища залити 200 мл води, довести до кипіння і варити 10 хвилин на повільному вогні. Дати настоятися пару годин і процідити.

Якщо б у фітотерапевтів існував рейтинг цілющих рослин, то герань займала в ньому якщо не перше, то одне з лідируючих місць. Сфера її застосування дуже широка і різноманітна – завдяки величезній концентрації корисних речовин і з’єднань. Офіційна медицина теж визнає бактерицидні та регенеруючі властивості герані і використовує її в деяких лікарських препаратах. Це чудове рослина просто необхідно мати у себе на підвіконні. Навіть якщо ви не збираєтеся лікувати з її допомогою хвороби, воно буде незмінно радувати око і очищати повітря в приміщенні.

Залишити коментар